Ознаки зловживання процесуальними правами в кримінальному процесі: ключові позиції ККС ВС

Ключовими позиціями Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду щодо зловживання процесуальними правами в кримінальному процесі поділилась суддя ВС Наталія Антонюк.

Зокрема, в огляді висвітлено такі позиції ККС ВС щодо ознак зловживання обвинувачених та захисників процесуальними правами:

1. якщо засуджений не виявляв бажання прийти до поштового відділення для отримання судових повідомлень та продовж майже пів року не цікавився станом розгляду його касаційної скарги, це свідчить про зловживання процесуальними правами (ухвала від 30 травня 2018 року у справі №676/7346/15-к);
2. суд має впевнитись, чи обвинувачений справді не володіє або недостатньо володіє державною мовою, перед тим як залучати перекладача. Відповідні критерії містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (постанова від 19 лютого 2019 року у справі №236/1798/16-к);
3. держава надала засудженому професійного адвоката, що має відповідний фах та кваліфікацію, проте він, не маючи юридичної освіти, ставить під сумнів їх професіоналізм, при цьому не залучає собі самостійно захисника, який буде відповідати його критеріям, та продовжує заявляти клопотання про призначення судом нових адвокатів (постанова від 25 вересня 2019 року у справі №234/11287/17);
4. судовий розгляд у суді апеляційної інстанції здійснювався протягом майже року: апеляційний суд 8 разів призначав судові засідання і 6 разів відкладав їх через неявку захисника та засудженого. Причому про причини неявки в останні судові засідання засуджений не повідомляв – це свідчить про наявність у діях сторони захисту зловживання своїми правами, що має своїм наслідком безпідставне затягування процесу (постанова від 24 вересня 2019 року у справі №755/10138/16-к);
5. нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи не можуть використовуватися в процесуальних документах чи виступах (постанова від 24 березня 2021 року у справі №937/1056/20);
6. відмова від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з посиланням на обмеження в часі не може свідчити про їх невідкриття (постанова від 23 січня 2020 року у справі №607/5005/17);
7. невикористання захисником права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не утворює підстави для визнання доказів недопустимими (постанова від 10 грудня 2019 року у справі №132/185/18);
8. аргументи сторони захисту про недопустимість як доказу висновку експерта через невідкриття на стадії виконання ст. 290 КПК медичних документів, на яких ґрунтується експертне дослідження, є неприйнятними (постанова від 27 січня 2020 року у справі №754/14281/17);
9. орган досудового розслідування не зобов’язаний здійснювати ознайомлення з речовими доказами за відсутності ініціативи сторони майбутнього судового розгляду (постанова від 12 березня 2020 року у справі №688/2831/17).