ОП КЦС ВС: прокурор, здійснюючи конституційне представництво, має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до апеляційного суду

ЦПК України не передбачає такої форми участі прокурора в цивільному судочинстві, як подання заяви про перегляд заочного рішення. Апеляційне оскарження заочного рішення прокурором в інтересах держави в особі відповідача має відбуватися без попереднього подання заяви про перегляд заочного рішення до суду, що ухвалив таке рішення. Про такий висновок Верховного Суду у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 3 червня 2024 року у справі № 183/8338/21 (провадження № 61-198сво24) повідомляється на сайті Суду.

За обставинами справи

У цій справі позивач звернувся з позовом до РДА, ГУ Держгеокадастру та селищної ради про визнання права на земельну частку (пай).

Суд першої інстанції заочним рішенням задовольнив позов і визнав за позивачем право на отримання земельної частки (паю). Керівник окружної прокуратури в інтересах держави в особі селищної ради подав апеляційну скаргу на заочне рішення міськрайонного суду.

Апеляційний суд повернув скаргу прокурору як передчасно подану, посилаючись на те, що прокурор в інтересах держави в особі відповідача – селищної ради не звертався із заявою про перегляд заочного рішення суду.

ОП КЦС ВС скасувала ухвалу апеляційного суду, скерувала справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, зробивши такі висновки про застосування норм права.

Участь прокурора в судовому процесі повинна бути виправданою і відбуватися лише з підстав, передбачених законом.

Представництво прокурором інтересів держави в цивільному судочинстві слід відрізняти від інституту представництва, тому прокурор не може розглядатися як представник у контексті ситуації, яка описана в запиті, а є самостійним суб’єктом і діє на підставі ст. 131-1 Конституції України та стст. 56–57 ЦПК України.

У межах підстави участі прокурора в некримінальних провадженнях необхідно розрізняти дві складові частини: об’єктивну, що полягає в наявності порушення законних інтересів держави або загрози порушення інтересів держави, і суб’єктну складову частину, що передбачає відсутність суб’єкта владних повноважень, який має законодавчо визначену компетенцію подати відповідний позов.

У визначених законом випадках прокурор може за своєю ініціативою в інтересах держави чи в інтересах відповідача вступити у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, зокрема, після ухвалення рішення судом першої інстанції.

ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу може подати відповідач лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача, і це є лише його персоніфікованим правом.

Саме бездіяльність відповідача (неподання відзиву, неявка в судове засідання, неподання заяви про перегляд заочного рішення) і свідчить у своїй сукупності про бездіяльність органу державної влади, на який законом покладено обов’язок представлення інтересів держави у відповідних правовідносинах, що становить суб’єктивну складову частину підстави участі прокурора в цивільному судочинстві. З огляду на зазначене прокурор не зобов’язаний подавати в цьому разі заяву про перегляд заочного рішення, однак він наділений правом апеляційного оскарження.

ЦПК України не передбачає такої форми участі прокурора в цивільному судочинстві, як подання заяви про перегляд заочного рішення. Апеляційне оскарження заочного рішення прокурором в інтересах держави в особі відповідача має відбуватися без попереднього подання заяви про перегляд заочного рішення до суду, що ухвалив таке рішення.

Отже, апеляційний суд зробив помилковий висновок про повернення апеляційної скарги.