Видавництво 
Сьогодні в Києві проходить ювілейний Х Міжнародний форум з інтелектуальної власності (IPF 2024) — традиційний майданчик для обговорення актуальних трендів розвитку ІР-сфери та правозастосовної практики.
«Динаміка подій, які відбуваються в нашій та дотичних сферах, не дає нам підстав для відпочинку, ми постійно щось обговорюємо, у нас дуже багато питань і багато роботи попереду», — зазначила у своєму вітальному слові Вікторія Сопільняк, партнер «Дубинський і Ошарова».
Ярослав Огнев’юк, керуючий партнер AMBASSADORS, наголосив, що основною метою заходу є надихнути одне одного на певні звершення в дуже складні часи, в яких ми зараз перебуваємо.
Олена Орлюк, очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, своє вітальне слово присвятила подяці Збройним силам, волонтерам, підприємцям, професійній спільноті, ІР-офісу, профільному міністерству, публічним інституціям та громадському сектору — всім, хто продовжує працювати в надскладних умовах: «У нас є війна, у нас є євроінтеграція, у нас є проблеми попередніх років. У нас є й величезні можливості — кожна війна породжує можливості». Усіх вона закликала до важкої праці, але й до співпраці.
До учасників форуму з вітальним словом також звернувся Хабіп Асан, директор відділу країн із перехідною економікою та розвинених країн Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Він відзначив важливість проведення форуму, зважаючи на поточні виклики, та наголосив на значенні інтелектуальної власності для економічного зростання, культурного розвитку та впровадження інновацій.
Тон професійному обговоренню задало відкрите інтерв’ю «Стратегічні напрями розвитку ІР-сфери в Україні» з Оленою Орлюк, очільницею Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Ведучим був Олександр Мамуня, керуючий партнер Mamunya IP.
Перше питання ведучого стосувалося обговорення Національної стратегії у сфері ІР.
Олена Орлюк позитивно оцінила зворотний зв’язок від професійної спільноти та ринку: «Ми спеціально проводили секторальні зустрічі, збиралися для обговорення. Суть прийняття цієї стратегії – не просто прийняти документ, під яким поставимо галочку, що він є, це документ, за яким ми хочемо спільно працювати. Поки не буде досягнуто щодо нього консенсусу, нормальної роботи не буде», – наголосила очільниція ІР-офісу.
Вона зауважила, що на сьогодні відбулося сім секторальних зустрічей, до яких долучилися 430 учасників. Так, наступного тижня буде зустріч, присвячена захисту прав у сфері ІВ.
«Коли цей проєкт урядового акта буде скеровано до Міністерства економіки, його буде оприлюднено, і ще протягом місяця збиратимуться зауваження», – зазначила Олена Орлюк.
Олександр Мамуня нагадав, що під час секторальних обговорень порушувалося таке питання, як повноцінна імплементація в українське законодавство “положення Болар”.
Очільниця ІР-офісу зауважила, що наразі тривають секторальні консультації. Торік був представлений фармацевтичний пакет ЄС. Ця практика зараз вивчається, очікується його кінцеве прийняття. З огляду на це будуть вноситися зміни.
За словами Олени Орлюк, на сьогодні є урядовий план дій з виконання зобов’язань України, проте “положення Болар” там відсутнє. Але це проговорювалося під час секторальної зустрічі з Єврокомісією. «Будемо зважати на те, як зараз рухається ЄС. Щоби потім не наразитися на звинувачення, що, наприклад, ми внесли якісь зміни без урахування тих, що є у фармацевтичному пакеті. Вважаємо, що для нас це позитивна практика», – констатувала Олена Орлюк.
Олександр Мамуня звернув увагу на законодавче поле в галузі ІР. Зокрема, на початку травня ц.р. у Верховній Раді був зареєстрований проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України» щодо поновлення окремих строків реєстрації та чинності прав інтелектуальної власності (№ 11229). До нього було подано два альтернативні законопроєкти, був поданий ще один законопроєкт торік улітку.
«Очевидно, що це гостре і водночас неоднозначне питання. Всі хочуть врегулювати проблему, але це потрібно зробити таким чином, щоб не зафіксувати певні речі в минулому, коли почалася війна і до прийняття відповідного закону. Йдеться про патентні монополії, які або можуть бути підтверджені таким законом, або не будуть підтверджені. Є необхідність щось робити з призупиненими строками тощо», – наголосив Олександр Мамуня.
Олена Орлюк зазначила, що були очікування, що цей законопроєкт буде внесено в парламент ще восени минулого року. За формальними ознаками до всіх законопроєктів, що надходили до ІР-офісу, були надані пропозиції та зауваження. «Але на тих консультаціях, що були проведені з депутатським корпусом, ми висловились абсолютно чітко: ІР-офіс вважає, що такий закон має бути скасовано», – зазначила пані Орлюк.
З приводу інституційної реформи галузі, зокрема діяльності Апеляційної палати НОІВ, Олена Орлюк зауважила, що наразі проводиться робота із затвердження складу Апеляційної палати.
«Звертаю увагу, що за новим регламентом було проведено відповідні процедури подання кандидатів, проведено співбесіди, ряд кандидатів було відхилено. З кінця березня цей проєкт перебуває в Міністерстві економіки, очікуємо на погодження цього складу», – розповіла очільниця ІР-офісу.
За її словами, станом на сьогодні наявні 184 справи в галузі ІР, тож це питання інституційне в частині запуску ІР-суду. «Мрію, що цього року буде хоча б один кейс медіаційний, щоби показати бізнесу позитивні моменти захисту прав таким шляхом», – зауважила Олена Орлюк.
Стосовно нового майданчика ІР-офісу – Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності – Олена Орлюк зазначила:
«Коли цей проєкт започатковувався, ми брали до уваги кілька обставин. Передусім проблеми з рівнем і ефективністю захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Відповідно, за її сприйняттям зовнішнім, тобто за її характеристиками як потенційно інвестиційно привабливої країни. В країні низькій рівень захисту ІР-прав, тож це впливає на те, чи будуть інвестиції в Україні. Враховуючи, що в нас є виклики, пов’язані із заходженням воєнних технологій, це теж проблема, яка потребує комплексного вирішення».
ІР-офіс також брав до уваги досвід європейської обсерваторії ІР-офісу, з якою він має тісну співпрацю, іншими міжнародним партнерами в контексті можливості допомоги в розвитку цього Центру. «Він фактично розпочинав діяльність у грудні минулого року. Основна ідея: ми не можемо впливати безпосередньо на правопорушення, ми не є правоохоронним органом. Але ми можемо бути тим публічним державним майданчиком, що дає можливість об’єднати зусилля правоохоронних органів, нас як Офісу, професійної спільноти і правовласників, міжнародних інституцій у тому, як ідентифікувати проблеми, які існують, проводити аналітичні дослідження, надавати інформацію тощо», – повідомила Олена Орлюк.
Ще одна проблема, яку зачепили експерти, – кадри. Зараз на ринку стає дедалі важче знаходити колег у команду, спеціалістів, які мають компетенцію і бажання працювати. Олександр Мамуня констатував, що сфера ІР починає втрачати популярність і серед студентів.
Олена Орлюк назвала цю проблему знайомою і тривалою. «Свого часу намагалася докласти максиму зусиль і поєднати стейкхолдерів, коли ми спробували не порушувати все те, що було у сфері ІР під час реформи 2016 року. Цього не вдалося, ми втратили спеціалізацію ІР поза межами юридичної або економічної науки. І втратили базове викладання основ інтелектуальної власності в університетах, тепер маємо наслідки», – наголосила пані Орлюк.
Вона додала, що у фахівців у сфері ІР волосся стає дибки від того, що викладають у деяких політехнічних вишах. Цю проблему також буде відображено в Національній стратегії, зараз триває комунікація з Міністерством освіти.
«Скільки ІР-офіс приділяє уваги популяризації галузі, можете бачити на наших сторінках. До IP-академії, яка працює, і починаючи від малечі. Випрацьовуємо треки, яким чином показати привабливість саме цієї освіти, бо звичайна IP-академія – це тільки підвищення кваліфікації. У нас запроваджуватимуться різні програми. Це і підвищення кваліфікації для патентних повірених, адвокатського корпусу, і також співпраця із суддями. І дуже великий трек для інноваційного сегмента – для університетів, винахідників, де ми пояснюємо, як із цим працювати. Зараз напрацьовується курс із педагогами, які викладають інтелектуальну власність. І звісно, й надалі будемо проводити секторальні зустрічі. Запрошуємо долучатися, щоби пояснювати важливість цієї сфери», – наголосила Олена Орлюк.
Насамкінець ведучий поцікавився, скільки місяців зараз триває реєстрація ТМ. Очільниця ІР-офісу відповіла, що на початку 2023 року цей строк становив близько 670 днів, і висловила сподівання, що він скоротиться до одного року. Втім, є проблеми з експертами, які будуть поглиблюватися у зв’язку з мобілізаційним фактором.
Завантажується ...