Переваги та недоліки законопроєкту «Про міжнародні оборонні компанії»

Ілона Милостива, адвокат EQUITY

У Верховній Раді України зареєстровано довгоочікуваний та досить резонансний законопроєкт № 11214 «Про міжнародні оборонні компанії», яким планується врегулювати процедуру створення та діяльності міжнародних військових компанії (МОК) в Україні.

Актуальність та важливість цієї ініціативи важко переоцінити. Проєкт закону досить цікавий та розкриває широке поле для роботи над створенням окремої масштабної сфери діяльності. Реалізація проєкту має на меті вирішити відразу декілька проблемних питань:

• самореалізація професійних військових, створення високооплачуваних робочих місць, поступова адаптація та реабілітація ветеранів;
• залучення коштів до державного бюджету;
• охорона та безпека держави як в умовах військового стану, так і після.

Досвід роботи приватних військових компаній у світі

У сучасних непередбачуваних геополітичних умовах, приватні військові компанії (ПВК) стають поширеним явищем на міжнародній арені. Їх використовують для виконання різноманітних завдань, від охорони об’єктів та консультування з питань безпеки до участі в бойових діях. Однак зростання ролі ПВК викликає й низку правових питань, пов’язаних з їх створенням, міжнародною діяльністю, регулюванням дотримання норм гуманітарного права.

Деякі країни, такі як США та Великобританія, мають спеціальні закони, які регулюють діяльність ПВК. Так, в США існує Закон про контроль за експортом зброї (US Arms Export Control Act), що регулює експорт зброї та послуг, пов’язаних з оборонною діяльністю, зі США, включаючи послуги ПВК. У Великобританії Закон про приватні охоронні послуги (Private Security Industry Act) 2001 року ліцензує та регулює діяльність ПВК, які надають послуги у Великобританії та за кордоном. Інші країни покладаються на загальне законодавство, закони про зброю, закони про найм працівників та приватну безпеку.

У роботі міжнародних ПВК виникають питання з криміналізації їх діяльності на певній території, оскільки наразі фактично не існує єдиного міжнародного договору, який би всебічно регулював діяльність ПВК між країнами. Під час виконання завдань ПВК керуються Женевською конвенцією, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією ООН проти транснаціональної організованої злочинності, які криміналізують певні види діяльності, якими можуть займатися ПВК. Вказане питання має бути насамперед врегульовано на національному рівні, і зареєстрований законопроєкт № 11214 має зрушити цю справу з місця.

Окрім забезпечення заходів безпеки, ПВК є над високоприбутковими організаціями. Так, один з перших серйозних контрактів з ПВК був укладений в 1974 році, коли американська МОК Vinnell Corp., уклала з урядом США контракти на суму понад півмільярда доларів за підготовку Національної гвардії Саудівської Аравії та захист нафтових родовищ в цій країні. Однією з найбільш приватних військових компаній є американська охоронна фірма Academi (раніше відома як Blackwater), яка здобула свою популярність під час операцій в Іраку. Відома британська ПВК під назвою G4S має чисельність понад 800 тис. осіб, а її капіталізація 2021 року становила 29 млрд доларів США.

За даними журналу The Economist, за перше десятиліття XXI ст. ринок ПВК з невеликої спеціалізованої ніші перетворився на глобальний сектор послуг обсягом  понад 100 млрд доларів США.

Враховуючи, що післявоєнний стан економіки України потребуватиме стабільності у секторі безпеки, додаткових інвестицій, впровадження та діяльність ПВК може значною мірою збільшити надходження до державного бюджету. Зокрема, такі надходження плануються за рахунок міжнародних договорів про надання послуг, надання послуг приватним особам з охорони та оборони, ліцензування такої діяльності, сплати податків.

Що пропонує законопроєкт № 11214

Насамперед, враховуючи специфіку діяльності, ПВК потребує пильного врегулювання та контролю. З цією метою пропонується створення нового окремого органу – Державної служби України у справах міжнародних оборонних компаній (МОК), яка буде підконтрольна і підзвітна ГУР.

Державна служба України у справах міжнародних оборонних компаній буде погоджувати всі договори про надання оборонних послуг, які укладаються МОК, вести реєстрацію та облік наявного озброєння, техніки та спеціальних засобів.

За формою власності МОК створюється в формі юридичної особи на загальній системі оподаткування, яка має в обов’язковому порядку отримати ліцензію на цей вид діяльності.

Закон передбачає, що МОК може надавати такі послуги:

• організація та здійснення заходів безпеки, оборони та навчання для особистої безпеки, життя та здоров’я індивідуально визначених фізичних та/або юридичних осіб та її працівників;
• охорона майна на території інших держав;
• тактична підготовка особового складу військових формувань та органів правопорядку інших держав;
• тактична підготовка особового складу суб’єктів охоронної діяльності;
• розмінування територій, будівель, споруд;
• консультаційні послуги у сфері забезпечення безпеки, мирного врегулювання конфліктів, посередництво у вирішенні збройних конфліктів;
• оборонні послуги країнам — союзникам України у визначеному законодавством порядку.

Для виконання вказаних функцій МОК можуть здійснювати такі заходи:

• закупівля озброєння та спеціальних засобів;
• розміщення на території військових частин ЗСУ озброєння;
• оренда оборонної техніки у ЗСУ;
• придбання у власність, оренда територій (полігонів) для здійснення тренувальних заходів, проживання та перебування особового складу;
• використання, облік та реєстрація трофейного (захопленого у противника) майна.

Окрім того, МОК можуть бути залученні до спільної діяльності із ГУР, МОУ, ЗСУ, НГУ, СБУ, іншими військовими формуваннями України на підставі рішення РНБО.

Слід звернути увагу, що на час воєнного стану, а також у разі необхідності захисту державного суверенітету України МОК у повному складі можуть бути у порядку мобілізації переведені за рішенням РНБО України у пряме підпорядкування Генерального штабу Міноборони. Тобто законопроєкт не передбачає добровільної мобілізації.

Закон також передбачає спеціальні вимоги щодо місця реєстрації МОК — це території (полігонів), а постійна дислокація МОК може бути виключно на території областей України, які межують з територією держави, визнаної в Україні державою-терористом.

Засновниками МОК можуть бути тільки виключно резиденти України, до яких не застосовано санкції.

Законопроєкт передбачає досить широкий обсяг прав МОК, серед яких:

• придбавати майно та майнові права в Україні та за кордоном;
• зберігати на приватних територіях та використовувати майно (у тому числі озброєння, оборонну техніку та спеціальні засоби міжнародних оборонних компаній);
• розміщувати на територіях військових частин ЗСУ на підставі договорів оренди озброєння;
• використовувати радіочастоти для забезпечення радіозв’язку;
• за погодженням із Державною службою України у справах міжнародних оборонних компаній закуповувати озброєння;
• за погодженням із Державною службою України у справах міжнародних оборонних компаній вивозити озброєння за межі території України.

Вказаний обсяг прав потребує додаткового законодавчого врегулювання, оскільки надає органу регулювання діяльністю МОК повноваження (закупівля та вивіз зброї), які мають бути узгоджені з іншими уповноваженими органами.

Головним питанням в діяльності МОК є розмежування їхніх прав та обов’язків та чітко визначені межі відповідальності.

Закон передбачає такі заборони:

• під час діяльності на території будь-якої країни забороняється створювати перешкоди роботі правоохоронних та інших органів державної влади;
• здійснювати посягання на права, свободи та власність фізичних та юридичних осіб, на їхні честь, гідність і ділову репутацію;
• брати участь у виконанні судових рішень під час виконавчих проваджень (таким чином забороняється протиправне рейдерство та використання так званих тітушок) ;
• силове протистояння з іншими МОК;
• розміщувати на території пунктів дислокації, на сторінках у соціальних мережах та в інтернеті пропаганду та/або політичну агітацію.

До лав МОК можуть вступити громадяни України, іноземці, які досягли 21-річного віку, мають досвід служби в ЗСУ, Національній гвардії України або інших військових формуваннях України щонайменше 1 рік, пройшли підготовку, склали іспит та уклали контракт. У керівника має бути досвід від трьох років.

Окрім того, законопроєкт передбачає страхування військових МОК та спеціальний захист їхніх персональних даних.

Найцікавішим є виключний перелік випадків, коли МОК мають право застосовувати заходи фізичного впливу, зброю:

• для захисту себе або іншої особи від нападу, що становить загрозу життю, здоров’ю або майну;
• для запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти зброєю, боєприпасами, та спеціальними засобами;
• у разі необхідності затримання правопорушника, який здійснив незаконне проникнення на охоронюваний об’єкт, вчиняє інші протиправні дії та чинить опір затриманню (тут виникає досить тонка межа та неузгодженість такого права з нормами чинного Кримінального кодексу України та національного законодавства країни, де МОК веде свою діяльність, оскільки наслідки такого застосування в Україні будуть трактуватись не на користь МОК);
• в інших передбачених законодавством випадках з метою захисту охоронюваних прав та інтересів (тут взагалі зелене світло для дій, за наслідки яких може бути передбачена кримінальна відповідальність).

Водночас вид зброї, час початку та інтенсивність її застосування визначаються з урахуванням ситуації, що склалася, її характеру та ступеня небезпеки.

Також законопроєкт містить спеціальній пункт, що обмежує вищевказані межі застосування зброї, які, на мою думку, можуть трактуватися суб’єктивно та не гарантують повною мірою забезпечення прав як військових, так і об’єкта впливу. Так, у разі якщо неможливо уникнути застосування фізичного впливу, таке застосування має здійснюватися в межах правомірності з дотриманням умов і обставин, повинно обмежуватись заподіянням мінімальної шкоди здоров’ю особи чи інших негативних наслідків.

***

Таким чином, деякі положення законопроєкту є недостатньо чіткими та потребують доопрацювання, оскільки проєкт не містить чітких механізмів контролю за діяльністю приватних формувань. Деякі положення законопроєкту можуть призвести до зловживання повноваженнями.

Водночас реєстрація законопроекту є важливим та необхідним кроком до врегулювання на національному рівні питання неконтрольованого обігу зброї, надання колишнім та діючим військовослужбовцям можливостей працевлаштування та самореалізації, створення нових військових еліт та зростання надходжень до бюджету.