![]() |
Ігор Реутов, партнер, адвокат АФ «Грамацький і Партнери» |
Стрімкий розвиток технології штучного інтелекту (надалі також — ШІ) підштовхує світ до пришвидшеної реакції та усвідомлення необхідності її правового регулювання.
У цьому матеріалі ми спробуємо розглянути основні концепції та проєкти законів, спрямовані на створення нормативного поля для штучного інтелекту, які існують на сьогодні у світі та Україні.
Прискорене вдосконалення технологій у галузі штучного інтелекту спонукає до термінового діалогу про регулювання — про це свідчить саміт з безпеки штучного інтелекту в Лондоні, організований прем’єр-міністром Великобританії 1-2 листопада 2023 року. За результатами саміту лідери 28 країн світу підписали Декларацію Блечлі, яка підтвердила необхідність забезпечення поваги прав людини, приватності та захисту даних, етичності, безпечності, а також можливості людського нагляду, зрозумілості для користувачів при розробці систем ШІ.
Одним із ключових аспектів Декларації Блечлі є усвідомлення ризиків використання ШІ для шкідливих цілей та необхідності розробки ризик-орієнтованих політик при регулюванні ШІ, які б унеможливили розробку систем ШІ, які можуть бути використані для дезінформації, дискримінації чи маніпуляції, тощо.
Слід відзначити, що, хоча підписання Декларації Блетчлі продемонструвало значний крок до визнання потенційних загроз штучного інтелекту, єдина глобальна система регулювання поки що залишається недосяжною і консенсусу щодо точної структури такого регулювання ще немає.
Незважаючи на усвідомлення потенційних викликів, пов’язаних із ризиками ШІ, а також розуміння необхідності глобального регулювання, зважаючи на глобальний характер таких викликів, ключові актори – Європейський Союз та США – визнають, що поки що не можуть знайти однакові підходи для такого регулювання. Про це, зокрема, йшлося під час експертного обговорення цієї проблеми 6 липня 2023 року у Стенфордського університеті в рамках Stanford HAI (Stanford University Human-Centered Artificial Intelligence). США та ЄС, для яких цифрові технології становлять 10% та 5-6% ВВП відповідно, по-різному бачать нормативне регулювання ШІ.
Виглядає так, що сфера регулювання штучного інтелекту може розвиватися за аналогією з захистом персональних даних: подібно до того, як в Європейському Союзі було введено GDPR, тоді як у Сполучених Штатах кожен штат має власні правила в цій області. Донині ця тенденція не зазнала змін.
У червні 2022 року уряд Канади представив свій проєкт закону про штучний інтелект та дані (AIDA), який, за твердженнями розробників, має на меті встановити гармонійний баланс у регулюванні ШІ.
AIDA спрямований на сприяння інноваціям та розширення доступу на міжнародні ринки для канадських компаній, які мають значну частку на світовому ринку систем ШІ.
Однак законопроєкт зустрів значну критику зі сторони захисників прав людини. Зокрема, висловлюються значні занепокоєння щодо того, що уряд Канади під час розробки законопроєкту віддав перевагу економічним та комерційним аспектам ШІ і не приділив достатньої уваги захисту прав людини.
Зважаючи на жорстку критику, складається враження, що розробникам законопроєкту доведеться врахувати точку зору опонентів.
Європейський Союз перебуває в авангарді нормативного регулювання ШІ. Проєкт закону ЄС про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act) – на завершальній стадії переговорів. Очікується, що цей акт стане першою у світі всеосяжною законодавчою базою для штучного інтелекту.
За твердженнями законодавців, регуляція щодо штучного інтелекту має на меті надати технологічно нейтральне визначення систем штучного інтелекту та прийняти ризик-орієнтований підхід, який встановлює вимоги та обов’язки для розробки, введення на ринок і використання систем штучного інтелекту в ЄС.
Щодо визначення поняття «штучний інтелект» серед законодавців точаться дискусії. На даний момент (після розгляду в Європейському парламенті) пропонується таке: «система штучного інтелекту” (система ШІ) означає машинну систему, яка розроблена для функціонування з різними рівнями автономності та яка може для явних або неявних цілей генерувати результати, такі як прогнози, рекомендації або рішення, що впливають на фізичне чи віртуальне середовище».
Проєкт закону визначає загальні обов’язкові вимоги, які застосовуються до проєктування та розробки систем штучного інтелекту перед їх виведенням на ринок та встановлює вимоги до діяльності після такого виведення.
Законопроєкт ЄС про штучний інтелект класифікує системи штучного інтелекту на основі ризик-орієнтованого підходу та передбачає 4 категорії ризику: неприйнятний, високий, обмежений і мінімальний.
Неприйнятний ризик становлять системи ШІ, які є забороненими. До них належить штучний інтелект, який маніпулює людською поведінкою, щоб обійти свободу волі користувачів (наприклад, підсвідомі методи чи експлуатація вразливих груп), здійснює оцінку чи класифікацію фізичних осіб на основі їхньої поведінки, біометрична ідентифікація в режимі реального часу в публічних місцях (з деякими виключеннями).
Високий ризик включає системи ШІ, які використовуються у критично важливих сферах життя.
До цієї категорії включені системи ШІ, призначені для:
Такі системи, які і наступні, є дозволеними і вони підлягають жорстким зобов’язанням розробників, перш ніж їх можна буде вивести на ринок, включаючи адекватну оцінку ризиків, високоякісні набори даних для навчання ШІ (зниження ризиків і дискримінаційних результатів), детальну документацію для відстеження процесу прийняття рішень ШІ, чітку та адекватну інформація для користувача, надійний людський нагляд для мінімізації ризиків, а також високий рівень точності, безпеки та надійності тощо.
Обмежений ризик. До цієї категорії належать системи ШІ, які вимагають зобов’язань щодо прозорості. Наприклад, чат-боти мають бути розроблені таким чином, щоб користувачі знали, що вони взаємодіють із машиною.
Мінімальний ризик. Такі програми штучного інтелекту, як відеоігри чи фільтри спаму, вважаються мінімальним ризиком і можуть вільно розроблятися та використовуватися в межах ЄС.
Проєкт закону про штучний інтелект в першій редакції передбачав штрафи в розмірі до 30 мільйонів євро або 6% від загального світового річного обороту для компаній, які не дотримуються правил, підкреслюючи суворість закону та зобов’язання ЄС щодо безпечного розгортання штучного інтелекту. Після розгляду в Європейському парламенті такі показники збільшили до 40 мільйонів євро та 7% від загального світового річного обороту.
Слід зазначити, що переговори щодо законопроєкту ідуть напружено і стейкхолдерам важко узгодити єдині підходи. Про це також свідчить і те, що етап переговорів, який проходив у жовтні 2023 року, не привів до узгодженого результату. Наступне обговорення заплановане на грудень 2023 року.
В Україні над регулюванням технології штучного інтелекту також замислюються. Але нормативно-правова база поки що обмежена і далека від розробки конкретних законопроєктів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р схвалено Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, яка визначає пріоритетні сфери, в яких реалізуються завдання державної політики розвитку галузі штучного інтелекту. До них належать: освіта і професійне навчання, наука, економіка, кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, публічне управління, правове регулювання та етика, правосуддя.
Реалізація Концепції передбачена на період до 2030 року. Зважаючи на війну, ці строки можуть бути скореговані.
В цьому самому контексті 7 жовтня 2023 року Міністерство цифрової трансформації України представило дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні. Дорожня карта передбачає два етапи:
Впровадження Україною регуляторних моделей, запропонованих законом ЄС про штучний інтелект, сприятиме гармонізації національного законодавства у цій сфері. Таке вирівнювання стандартів не лише відповідатиме вимогам ЄС, але й забезпечуватиме вищий рівень безпеки та етичності у розробці систем штучного інтелекту в Україні.
Слід визнати, що універсальні параметри для регулювання ШІ, а також можливість створення всесвітніх нормативів досі є об’єктом активних обговорень і консенсус щодо них не досягнутий. Незважаючи на це, є надія, що регулювання штучного інтелекту, яке розробляється як на міжнародному рівні, так і в Україні, буде встигати за швидкими змінами у цій прогресивній галузі, одночасно адекватно реагуючи на потенційні ризики.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…