КЦС ВС вказав на особливості застосування обмежувального припису в порядку ЦПК України

Застосування інституту обмежувального припису не може бути обмежене рамками кримінального провадження, КК України та КПК України.

Передбачений КПК України припис є інструментом додаткового захисту постраждалого учасника кримінального провадження, кінцева мета такого провадження – не тимчасовий захід перестороги, а вирішення питання щодо відповідальності винної особи.

Метою ж обмежувального припису в межах ЦПК України є саме реалізація тимчасової перестороги, тимчасового заходу захисту на підставі оцінки ризиків здійснення домашнього насильства або його повторення.

На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові 22 лютого 2023 року у справі № 531/352/22.

Обставини справи

Громадянка звернулася в суд із заявою про видачу обмежувального припису, щоб було вжито заходів для тимчасового обмеження прав свого чоловіка, зокрема: тимчасово заборонити перебувати в місці її проживання та наближатися до нього, зобов’язати усунути перешкоди в користуванні автомобілем тощо.

Заявниця посилалася на постійний психологічний тиск з боку свого чоловіка та те, що він неодноразово вдавався до фізичного насильства, за її заявами відкрита вже низка кримінальних проваджень відносно чоловіка.

Районний суд задовільнив заяву частково та видав відповідний припис.

Проте вказане рішення скасував апеляційний суд, який ухвалив нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви. Апеляційний суд зважав на те, що факт неодноразового звернення заявниці до органів поліції та внесення відомостей про кримінальні провадження до ЄРДР свідчить про наявність конфлікту між подружжям та не підтверджує факту вчинення домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначено законом.

Також апеляційний суд звернув увагу, що будинок, в якому заборонено перебувати та наближатися до нього, належить чоловікові на праві приватної власності.

Висновки ВС

Касаційний цивільний суд у складі ВС скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення місцевого суду, зробивши такі правові висновки:

• Реалізація обмежувального припису відбувається в порядку як ЦПК України (ч. 8 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), так і КПК України (ч. 10 ст. 26 згаданого закону).
• Передбачений КПК України припис є інструментом додаткового захисту постраждалого учасника кримінального провадження, кінцева мета такого провадження – не тимчасовий захід перестороги, а вирішення питання щодо відповідальності винної особи.
• Метою ж обмежувального припису в межах ЦПК України є саме реалізація тимчасової перестороги, тимчасового заходу захисту на підставі оцінки ризиків здійснення домашнього насильства або його повторення.
• Застосування обмежувального припису в цивільному процесі не вирішує завдання кримінального процесу.
• Водночас, якщо такий припис не застосований у кримінальному провадженні, він може бути застосований у порядку ЦПК України як тимчасовий захід, який виконує захисну та запобіжну функції. Доказування в обох випадках має відбуватися відповідно до вимог профільного процесуального кодексу.
• Отже, обмежувальний припис на підставі ЦПК України та на підставі КПК України може застосовуватись окремо і самостійно, однак не паралельно.
• Якщо обмежувальний припис застосовується в межах цивільного процесу, то суд з огляду на принцип розумності має оцінити лише підстави для висновку про наявність домашнього насильства, ризику його продовження чи повторного вчинення.
• Тому обставини, встановлені в межах цивільного процесу, та сам факт застосування обмежувального припису згідно із процедурою ЦПК України не можуть мати вирішального значення для відповідного кримінального провадження.
• Водночас обставини, встановлені в кримінальному провадженні, які мають значення для вирішення питання про застосування обмежувального припису в цивільному процесі, якщо це питання не вирішено в межах кримінального процесу, можуть бути враховані цивільним судом.

«Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування обмежувального припису як тимчасового заходу на підставі встановлених обставин справи та наявних доказів. Результати досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкритому з приводу дій заінтересованої особи, або вирок цій особі у відповідній кримінальній справі є додатковими критеріями оцінки, але не виключними», — зауважив КЦС ВС.

Також Верховний Суд наголосив, що апеляційний суд безпідставно проігнорував той факт, що життя та здоров’я, недоторканність і безпека заявниці як найвища соціальна цінність переважають над правом її чоловіка на житло, а тому допускається обмеження цього права.

Також читайте: КЦС ВС окреслив гарантії захисту трудових прав під час звільнення викривача корупції