XI Міжнародний судово-правовий форум: як подолати кадрову кризу в судах

Роботу XI Міжнародного судово-правового форуму продовжило обговорення кадрової ситуації в судовій системі: поточних проблем та варіантів їх вирішення.

«На сьогодні найбільш обговорюваною серед представників юридичної спільноти є тема щодо дефіциту суддівських кадрів. Однак це не єдина проблема, яка постала перед судовою системою. Вчора під час своїх виступів голова ВРП та голова ВККС також звернули увагу на проблему кадрового дефіциту в апаратах судів», — наголосив модератор, партнер АО LES Володимир Скок, розпочинаючи дискусію.

Олександр Сасевич, член Вищої ради правосуддя, говорячи про кадрове забезпечення правосуддя, передовсім звернув увагу на важливість формування ВККС, що відкрило шлях до подолання кадрової кризи в судах. Він нагадав про основні етапи призначення оновленого складу ВККС та прокоментував виклики, з якими зіткнулася члени ВРП. А також звернув увагу на доцільність встановлення на законодавчому рівні можливості дострокового обрання наступних членів ВРП та ВККС задля забезпечення безперервності діяльності цих органів.

Окремо пан Сасевич прокоментував актуальне питання щодо обрання військовослужбовців на посаду члена ВККС, що обговорювалося в органах судової влади вже неодноразово, оскільки за законом вони не можуть поєднувати дві посади одночасно. Станом на сьогодні двоє членів ВККСУ є військовослужбовцями. Комісія вирішила, що члени, які є військовослужбовцями, не будуть брати участі у засіданнях ВККС до моменту, коли зазначене питання або буде законодавчо врегульовано, або вони будуть демобілізовані зі складу Збройних сил.

Детальніше про рестарт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розповів Руслан Сидорович, заступник голови ВККС.

«Коли ми говоримо про роботу судової гілки влади, саме людська гідність є основним, що покликані захищати представники суддівського корпусу. Невипадково питання судової реформи, вдосконалення судового корпусу є основним в переліку євроінтеграційної дорожньої карти України», — наголосив пан Сидорович.

За його словами, пріоритетом ВККС будуть передовсім процедури добору суддів, проте на сьогодні важко сказати, якою буде процедура суддівського добору, адже наразі розробляються зміни до законодавства, спрямовані на вирішення, зокрема, проблеми надмірної тривалості всіх процедур, не зашкодивши при цьому якості добору.

Серед проблем, викликаних майже чотирирічною відсутністю ВККС, Руслан Сидорович виділив такі:

• незавершене кваліфікаційне оцінювання суддів;
• невирішення питання суддів-«п’ятирічок”;
• завершення конкурсів, розпочатих попереднім складом ВККС;
• незавершені питання із суддями ліквідованих вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України.

Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України, зосередився на питанні оптимізації моделі добору суддів. Він презентував напрацювання робочої група щодо вдосконалення процедури добору на посаду судді (вже підготовлено відповідний законопроєкт), наголосивши при цьому, що нова (оптимізована) система добору суддів має бути впроваджена «без шкоди для якості добору», а мінімальний строк підготовки кандидата на посаду судді для досвідченого правника має становити щонайменше 4 місяці.

За підрахунками Миколи Оніщука, модель добору на посаду судді, яка діє, охоплює строк приблизно 37-43 місяці. Проблемними є етапи допуску до добору, проведення спеціальних перевірок та кваліфікаційних іспитів та внесення подання про призначення.

Серед варіантів оптимізації добору пан Оніщук окреслив такі:

• поєднати відбірковий та кваліфікаційний іспит. Виконання практичного завдання у формі тесту;
• замінити спеціальну підготовку кандидатів на посаду судді на 2-місячний курс орієнтаційного (початкового) навчання (після призначення на посаду судді);
• запровадити щорічне підвищення кваліфікації новопризначеного судді протягом перших 3 років на посаді (тижневе 40-годинне навчання);
• внести зміни в «тіло» закону. Варіант – перехідні положення (до подолання дефіциту, але не довше за 01.06.2028).

«Питання полягає в тому, щоб ми довіряли, були впевнені в тому, що суддя має належний рівень кваліфікації. Розуміючи, що ситуація неординарна, ми шукаємо розумні компроміси, але вони мають свою розумну межу», — наголосив Микола Оніщук.

Роботу сесії продовжив виступ Олега Хрипуна, голови Північного апеляційного господарського суду. Він говорив про організаційні особливості діяльності апеляційного господарського суду в сучасних умовах.

«Наш суд, за традицією, вирішує близько 40% справ в апеляційному порядку серед всіх господарських апеляційних судів», — зазначив доповідач.

Говорячи про кадрову ситуацію в ПАГС, пан Хрипун повідомив, що станом на 1 січня 2023 року в штаті було 50 суддів, наразі звільнено у відставку 4 судді і на наступний тиждень запланований розгляд ВРП питань про звільнення ще двох суддів ПАГС. Тобто кадрові втрати становлять понад 10%.

Ще гірша ситуація з апаратом суду — наразі працює 156 працівників; за минули рік звільнилося 35, а цього року — 29 працівників апарату ПАГС. Причому знайти нових працівників досить важко. Основна причина — фінансове забезпечення (подекуди близько 8000 грн на місяць). Водночас на працівників апаратів судів не поширюються регіональні коефіцієнти.

«Якщо ми найближчим часом не підвищимо професійний статус та рівень матеріального забезпечення працівників апаратів судів, то ми скоро зупинимо свою роботу», — наголосив Олег Хрипун.

Він також закликав зупинити процес залякування суддів, адже заляканий суддя не зможе прийняти чесні, справедливі та своєчасні рішення.

Максим Ходаківський, суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, зосередився на проблемному питанні суддів, повноваження яких припинилися, в контексті кадрового колапсу судової влади. За його словами, наразі майже 400 суддів першої інстанції не мають повноважень здійснювати правосуддя — це майже 10 % суддівського корпусу. І незважаючи на великий запит з боку як самих суддів, так і всієї правничої спільноти, проблема суддів-п’ятирічок не вирішується. Доповідач згадав спробу прийняття законопроєкту № 7698, який мав врегулювати це питання, але від передбаченого ним механізму наразі відмовились.

«Ми очікуємо на синергію ВККС, ВРП, Ради суддів, Верховної Ради і Президента у вирішені цього питання, оскільки воно важливе для подолання кадрового колапсу в судовій системі», — резюмував Максим Ходаківський.

Богдан Крикливенко, керівник апарату Вищого антикорупційного суду, співзасновник, член правління Всеукраїнської асоціації працівників судів, розповів про фактичний стан оплати праці в апараті суду.

«Ми віримо в те, що довіра до судової влади починається і формується задовго до зустрічі безпосередньо з суддею й отримання судового рішення. Суд розпочинається із працівника судової охорони, зустрічі з канцелярією, спілкування з секретарями, підготовки до судового засідання», — зазначив доповідач.

Він також наголосив що всі, хто забезпечує здійснення правосуддя, мають відповідати високим професійним вимогам, критеріям доброчесності і бути належним чином забезпечені, мати можливість ефективно працювати.

За підрахунками пана Крикливенка, роботу одного судді забезпечують 5-6 працівників апарату суду. Доповідач звернув увагу на проблему із фінансовим забезпеченням суддів, яка, за його словами, має тенденцію погіршуватися. Він також озвучив приклади реальних зарплат в розрізі окремих регіонів та посад, які видаються неконкурентними на ринку. Відповідно, необхідні нагальні зміни.

Детальніше про механізми вирішення проблеми відтоку кадрів з апаратів судів та покращення їх матеріального забезпечення розповів Максим Пампура, заступник голови ДСА України. За його словами, в апаратах судів наразі існує понад 4 тисячі вакансій.

«Ситуація, яка склалася з оплатою праці працівників апаратів суду, вже призвела то таких негативних явищ, як шаленій відтік високопрофесійних кадрів, і точно не сприяє тому, щоб нові кадри працевлаштовувалися в суд», — зазначив Максим Пампура.

Він розповів про проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів» № 6311. Серед його ключових пропозицій такі:

• розмір посадового окладу працівника апарату суду встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;
• забезпечення конкурентоспроможності заробітної плати працівників апаратів судів;
• встановлення прогнозованого, стабільного та справедливого рівня заробітної плати працівників апаратів судів;
• запровадження єдиних підходів до розрахунку розмірів посадових окладів працівників апаратів судів.

У разі прийняття цього законопроєкту посадові оклади працівників апарату судів підвищаться в 1,5-3 раза.

Згадав доповідач і про електронну петицію № 22/189076-еп «Стосовно критичної ситуації з приводу відтоку кадрового потенціалу із судової системи через вкрай низький рівень оплати праці найнижчої ланки державних службовців апаратів загальних місцевих та апеляційних судів, а саме секретарів судових засідань та помічників суддів», яка достроково набрала понад 25 тисяч голосів і має бути розглянута Президентом України.

Читайте також: XI Міжнародний
судово-правовий форум: як кримінальна
юстиція проходить випробування війною