У разі закінчення строку трудового договору, якщо роботодавець не видав наказу про звільнення працівника, який не бажає продовження трудових відносин, ефективним способом захисту прав останнього є визнання судом припиненими трудових відносин у зв’язку із закінченням строку дії контракту.
Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 1 червня 2022 року у справі № 377/169/20.
Громадянин звернувся в суд із позовом, у якому просив зобов’язати роботодавця звільнити його з посади у зв’язку із закінченням строку дії контракту, провести з ним розрахунок під час звільнення та стягнути середній заробіток за час затримки такого розрахунку.
Вказував, що до закінчення дії трудового контракту підприємство реорганізували шляхом приєднання до іншого. Йому запропонували нижчу посаду, від якої він відмовився. Наказ про звільнення з роботи позивачу не видали, у трудовий контракт змін не вносили, питання щодо його дострокового розірвання роботодавець не порушував.
Рішенням місцевого суду в задоволенні позову відмовлено. Суд зважав на відсутність порушеного права, яке би підлягало судовому захисту, адже дія контракту продовжилася, а працівника не звільнено.
Апеляційний суд змінив мотиви рішення районного суду і відмовив у позові з огляду на те, що позивач не ставив вимогу про припинення трудового договору.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував попередні рішення і визнав припиненими трудові відносини, що виникли на підставі контракту.
Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Власник також не зобов’язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України. Тому контракт припиняється у зв’язку із закінченням строку його дії. Винятком із цього правила є фактичне продовження трудових відносини, коли жодна зі сторін після закінчення строку дії трудового договору не поставила вимогу про їх припинення.
ВС зауважив, що після закінчення строку дії контракту трудові відносини з позивачем фактично припинилися, проте рішення про таке припинення відповідач не ухвалив, відповідно, наказ про звільнення позивача у зв’язку із закінченням строку дії контракту не видавався.
КЦС ВС визнав порушеним право позивача на припинення трудового договору, оскільки роботодавець не виконав свого обов’язку щодо прийняття рішення про звільнення позивача у зв’язку із закінченням строку дії контракту.
«Недосконалість національного законодавства та прогалини в правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист її порушених прав в обраний нею спосіб. Тому з урахуванням вимог частини 2 статті 5 ЦПК України ефективним способом захисту прав позивача є визнання припиненими трудових відносин між сторонами у зв’язку із закінченням строку дії контракту», — констатував КЦС ВС.
Також читайте: Відшкодування витрат на правничу допомогу — правові позиції ВП ВС, які скасували попередню судову практику
© Юридична практика, 1997-2023. Всі права захищені
Пожалуйста, подождите…