ВП ВС висловилася щодо строку оскарження акта, яким запроваджено санкції

Початком перебігу строку звернення до суду є момент, коли особа дізналася або реально отримала можливість дізнатися про прийняття акта, що впровадив обмежувальні заходи, а не конкретні випадки застосування певного їх виду.

На це звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 липня 2023 року у справі № 990/154/22.

У цій справі ВП ВС послалася на свої висновки, висловлені в інших подібних справах.

Обстави справи

Адвокат подав позов, в якому просив визнати протиправним та скасувати указ Президента України в частині введення в дію рішення РНБО щодо застосування до його клієнта персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Касаційний адміністративний суд у складі ВС повернув позовну заяву у зв’язку із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Також КАС ВС визнав неповажними указані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В апеляційній скарзі на це рішення адвокат серед іншого посилався на те, що:

• його клієнт дізнався про те, що він є в санкційному списку фізосіб, лише в листопаді 2022 року, коли перевірив наявність даних про себе на державному вебсайті https://sanctions.nazk.gov.ua;
• закон не зобов’язує фізичних осіб здійснювати таку перевірку чи вживати інших заходів для з’ясування фактів застосування до них санкцій;
• оскільки перебіг строку звернення до адміністративного суду визначається днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, то з огляду на тривалий характер порушення прав, свобод та інтересів позивача цим днем є кожен день, коли його права фактично порушені (обмежені).

Висновки Великої Палати ВС

Велика Палата Верховного Суду відмовила в задоволенні апеляційної скарги та залишила без змін ухвалу КАС ВС, зауваживши, що:

• за належного добросовісного ставлення до своїх прав та виконання своїх обов’язків позивач не був би позбавлений можливості подати адміністративний позов у межах строку, встановленого статтею 122 КАС України, проте таким правом не скористався;
• водночас законодавством не визначено обов’язку відповідача доводити до відома осіб, до яких застосовано санкції, зміст указів в інший спосіб, аніж опублікування їх в офіційних виданнях.

Про необхідність розмежування відносин, що виникають у зв’язку з прийняттям індивідуального адміністративного акта, та наслідків його реалізації

ВП ВС зазначила, що вчинення органами державної влади конкретних дій, які охоплюються застосованими до позивача санкціями, є лише правовими наслідками прийняття оскаржуваного указу, які, відповідно до змісту останнього, триватимуть упродовж трьох років із часу його прийняття.

«Отже, застосування певного обмежувального заходу свідчить про дію (реалізацію) індивідуального акта, що необхідно відокремлювати від факту його прийняття та оприлюднення, що відбувається в часі раніше. Саме тому початком перебігу строку звернення до суду є момент, коли особа дізналася або реально отримала можливість дізнатися про прийняття оскаржуваного указу, що впровадив обмежувальні заходи, а не конкретні випадки застосування певного їх виду», — наголосила ВП ВС.

Ще більше судової практики в «санкційних» справах обговорюватимуть 16 серпня ц.р. на конференції «Бізнес VS санкції».

Читайте також: Суд відмовив у позові українцю,
який просив повернути дітей з-за кордону