ВП ВС: якщо адвокатський запит містить вимогу про надання публічної інформації, то адвокати повинні вказати відповідну підставу для її отримання

• Адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації.
• Проте такий запит може стосуватися й надання публічної інформації.
• У такому разі адвокат у запиті зобов’язаний послатися на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 серпня 2022 року у справі № 520/13981/21, в якій ВС вирішував питання юрисдикційності спору щодо нерозгляду адвокатського запиту уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Обставини справи

Адвокатське об’єднання оспорило в адміністративному суді дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку щодо нерозгляду адвокатського запиту та ненадання запитуваної інформації.

Зокрема, у відповіді на адвокатський запит представник ФГВФО вказав, що адвокатський запит не підлягає розгляду, оскільки статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено скерування адвокатських запитів працівникам установи, що виконують спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Позивачі просили суд визнати протиправними такі дії відповідача та зобов’язати його надати запитувану інформацію стосовно діяльності банку, що сформульована в адвокатському запиті.

Окружний адміністративний суд, висновок якого підтримав і апеляційний адміністративний суд, закрив провадження у справі з огляду на те, що спір віднесений до юрисдикції господарських судів.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу на розгляд Великої Палати ВС, вказавши на відсутність чітких критеріїв визначення юрисдикції суду за вимогами адвокатів щодо надання відповідей на адвокатські запити про отримання інформації змішаного характеру (як публічної, так і непублічної), яка пов’язана з різними функціями ФГВФО.

Велика Палата ВС відмовила в задоволенні касаційної скарги та залишила без змін попередні рішення судів.

Нормативне обґрунтування

• На ФГВФО, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
• Зі свого боку, уповноважена особа ФГВФО виконує від його імені делеговані ФГВФО повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
• ФГВФО як юридична особа публічного права може бути суб’єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин.
• Водночас у приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, ФГВФО не здійснює функцій суб’єкта владних повноважень.
• Визначений статтею 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правовий статус ФГВФО як юридичної особи публічного права, що має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності й перебуває в його господарському віданні, не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації, оскільки ФГВФО розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.

Висновки ВП ВС

Велика Палата ВС зробила такі висновки щодо адвокатського запиту:

• Сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом України «Про доступ до публічної інформації», а ширшому колу суб’єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов’язково має бути публічною.
• Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зобов’язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб’єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.

Висновки у справі

ВП ВС дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Зокрема, ВС зазначив, що, розглядаючи адвокатський запит, поданий у зв’язку з наданням правової допомоги товариству в господарській справі щодо припинення зобов’язань за його договорами кредитної лінії з банком, уповноважена особа діяла не як суб’єкт владних повноважень, а як орган управління банку, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втратам майна та грошових коштів.

«Адвокатське об’єднання, зазначаючи про підстави отримання запитуваної інформації, послалося в своєму запиті виключно на статті 20, 23, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і запитувало інформацію, яка стосується приватноправових відносин. Це не дає підстав вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації. Спірні правовідносини щодо отримання інформації виникли між товариством, в інтересах якого подано адвокатський запит, та банком», — вказала ВП ВС.

Також читайте: Х Міжнародний судово-правовий форум: суддя ВС Сергій Погрібний поділився своїм баченням імплементації напрацювань судової практики в цивільне законодавство України