Видавництво Сьогодні в Києві проходить VIII Міжнародний форум із захисту бізнесу. Учасники зосередились на питаннях загроз для бізнесу під час дії воєнного стану та вироблення дієвих механізмів боротьби з ними, протидії рейдерству, нюансах захисту інвестиції та особливостях внутрішнього і міжнародного інвестування, а також тенденціях судової практики та алгоритмах судового захисту бізнесу. Організатором форуму стала газета «Юридична практика», генеральним партнером — AVER LEX, експертним партнером — GRACERS, професійним партнером — LES, стратегічним партнером — VB PARTNERS.
Форум розпочався з обговорення того, як український бізнес проходить випробовування війною, коли можна буде розраховувати на відшкодування завданих війною збитків та як працюють суди господарської юрисдикції під час війни.
Участь у дискусії взяли:
- Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
- Валерій Картере, суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС
- Наталія Богацька, голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України
- Віталій Нестор, депутат Київської міської ради, член комісії з оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради
- Дмитро Таранчук, директор із правового забезпечення АТ «Фармак»
Модерував обговорення Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS.
Судочинство воєнного часу
«Роль судів фактично незмінна як під час мирного періоду, так і під час війни — забезпечити оптимальні умови для ведення бізнесу шляхом якісного та своєчасного вирішення спорів», — наголосив Валерій Картере.
У своїй доповіді він зосередився на особливостях банкрутства в умовах війни та презентував актуальні напрацювання КГС ВС у справах про банкрутство. «Практика палати намагалася посилити складник відповідальності власників та керівників бізнесу за доведення до банкрутства або невчинення жодних дій у випадку загрози неплатоспроможності», — прокоментував Валерій Картере.
Він навів низку прикладів:
- щодо сплати судового збору за розгляд заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу, винну в доведенні до банкрутства боржника (постанова КГС ВС від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17(911/401/21)
- щодо визначення кола суб’єктів солідарної відповідальності за правилами ч. 6 ст. 34 КУзПБ у разі зміни керівництва боржника (постанова Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22)
- щодо визначення порядку дій господарського суду під час розгляду заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство різних кредиторів до одного й того самого боржника, поданих до різних господарських судів за правилами територіальної підсудності у зв’язку зі зміненням місця розташування боржника (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 26.04.2023 у справі № 904/2154/22)
Валерій Картере також прокоментував розвиток практики в питаннях визначення реальності кредиторських вимог (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 01.03.2023 у справі № 902/221/22) та концентрації справ у межах справи про банкрутство (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16).
На завершення свого виступу пан Картере прокоментував нещодавно опубліковану Концепцію реформування системи судів та закликав бізнес серйозно задуматись, де та як будуть розглядатися їхні справи про банкрутство.
Аналіз юридичних викликів бізнесу під час війни через призму судової практики продовжив Юрій Чумак, суддя КГС ВС. Коротко прокоментувавши особливості господарського процесу в умовах воєнного стану та виклики для доступу до правосуддя, він зосередився на практичних нюансах:
- на захисті права власності та відшкодуванні шкоди за пошкоджене чи знищене майно в межах господарської юрисдикції;
- на впливі війни на оренду державного та комунального майна
- на відповідальності за порушення господарських зобов’язань в умовах війни.
Коментуючи перспективи отримання відшкодування коштом арештованих активів рф, Юрій Чумак звернув увагу, що на сьогодні існує проблема щодо можливості звернення стягнення на такі активи, особливо в Європі: «Це дуже важкий і складний процес, який, з одного боку, повинен супроводжуватися вольовими рішеннями держав (наприклад, через визнання фінансування тероризму), та з іншого боку, це клопітка робота юристів».
Захист бізнесу та інвесторів: переваги господарських судів
Наталія Богацька, голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України, говорила про переваги господарського судочинства в питанні захисту бізнесу та інвестицій.
«Інвестиційний виклик, що постане перед Україною в найближчі роки, буде величезний, і головним маркером інвестиційної привабливості держави буде слугувати захищеність інвестицій, у тому числі наявність доступних та ефективних механізмів судового захисту. Ба більше, для розвитку бізнесу та сприятливого економічного клімату має бути забезпечено стабільність і законодавства, і судової практики та ефективну діяльність всіх державних органів. Тільки за таких умов бізнес зможе розвиватися та оперативно реагувати й нівелювати ризики виникнення судових спорів. Натомість ми бачимо безліч законодавчих прогалин і колізій, які якраз і виправляються судовою практикою», — прокоментувала Наталія Богацька.
Вона також звернула увагу на перманентне реформування судової системи та наслідки для судової практики: «Здавалось би логічним, що зараз, в умовах нестабільності країни, пошук шляхів чергових судових реформ із метою покращення судового захисту буде зосереджено саме на розвитку законодавчого та нормативно-правового поля, що базується на вже наявній судовій системі. Але ні. Замість аналізу ефективності попередніх судових реформ та завершення їх окремих напрямів мова знову йде про ліквідацію судових інституцій та створення нових. Лунають різні концепції: це і фінансовий суд, і інвестиційний суд, і спеціальна палата для розгляду інвестиційних спорів у Вищому суді з питань інтелектуальної власності. До речі, останній суд було створено в 2017 році але й досі невідомо, коли і як він почне працювати. А за останньою концепцією реформування системи судів дослідницької служби Верховної Ради України такого суду взагалі не має бути. Як і не має бути господарських судів — розробник пропонує передати повноваження з розгляду господарських спорів окружним місцевим судам, створивши суди за принципом спеціалізації суддів, а не судів».
На думку Наталії Богацької, створення нової судової інституції потребує великої кількості ресурсів та наразі видається нереальним, тому найбільш доцільним буде побудувати ефективну модель розгляду інвестиційних спорів, використовуючи наявну мережу судів, особливо з огляду як на суб’єктний, так і на предметний склад інвестиційних спорів, які фактично кореспондуються з господарськими спорами.
«Ми не маємо часу на чергові експерименти, як не маємо й удосталь ресурсів. Натомість ми маємо обрати для країни ефективну модель покращення інвестиційного клімату», — наголосила Наталія Богацька.
Виклики конфіскації активів рф
Про напрацювання щодо відшкодування шкоди, заподіяної війною, учасникам форуму розповів Віталій Нестор. За його словами, наразі постраждалий бізнес дотримується двох концепцій: відпрацьовують свої механізми захисту і відшкодування збитків, завданих агресією рф, або фіксують збитки з перспективою отримання відшкодування від держави після конфіскації відповідних активів рф.
Віталій Нестор звернув увагу, що наразі більшість закордонних активів росії під санкціями. Проте такі активи (компанії з активами) досить часто перебувають у стані припинення чи банкрутства. Юридична служба ЄС фактично підтвердила, що ніхто не знає, де є 86% заморожених активів центрального банку росії, загальний розмір яких вона оцінює в $258 млрд. Із цієї суми наразі встановлено місце розташування не більш ніж $36,4 млрд. Доповідач навів приклади російських компаній в ЄС, які нарізі ліквідуються чи перебувають у стані банкрутства.
І запроваджений рф механізм випереджає як Україну, так і постраждалих приватних осіб у можливості отримання відповідних активів — вони можуть фактично перейти під контроль інших структур.
Взаємодія з державою
Дмитро Таранчук, директор із правового забезпечення АТ «Фармак», зосередився на практичних викликах українського бізнесу та нюансах взаємодії з органами влади під час війни. Він, зокрема, прокоментував наслідки ситуації зі знищенням складу компанії в перші дні війни та вжиті оперативні заходи з реалізації фармпродукції, бронювання персоналу, роботу щодо вдосконалення законодавства про захист критичної інфраструктури. Коментуючи питання збитків, завданих війною, Дмитро Таранчук розповів про роботу, яка ведеться щодо їх фіксації та незалежної оцінки. Він звернув увагу на певну проблематику з методологією оцінки збитків, особливо щодо специфічних об’єктів, нематеріальних об’єктів, упущеної вигоди тощо.
«Ми не оперуємо поняттями допомоги або підтримки з боку держави, ми більше оперуємо прагненням, щоб держава не створювала зайвих перешкод у роботі бізнесу. Це вже був би величезний плюс, якби держава продовжувала виконувати свої зобов’язання, не втручаючись в операційну діяльність бізнесу», — наголосив Дмитро Таранчук.
“Бізнес має працювати відповідно до закону, але і влада має в цей непростий час працювати відповідно до закону” — так пан Таранчук окреслив контури взаємодії бізнесу і влади під час війни.
Завантажується ...
