Видавництво 
«Від моніторингу до захисту: інструменти права інтелектуальної власності» – форум із такою темою відбувся 24 квітня 2024 року в IP-офісі й проводився в межах Українського тижня інтелектуальної власності (IP Week 2024). Організаторами заходу стали IP-офіс та Міністерство економіки України.
Відкриваючи роботу форуму, очільниця ІР-офісу Олена Орлюк наголосила на важливості напрацювання в Україні механізмів ефективного захисту прав інтелектуальної власності, оскільки за їх відсутності будь-яка країна має надзвичайно низьку привабливість як для національного бізнесу, так і для іноземного. За словами Олени Орлюк, забезпечення ефективного захисту – це питання інноваційної привабливості України.
«Наше завдання – створити правові умови, в яких інвестори відчували би себе в тому правовому полі, яке для них звичне, тобто де охороняється право інтелектуальної власності. Також ми маємо відтворювати такі умови, які би дали змогу національному бізнесу, нашим винахідникам також почуватися захищеними», — наголосила Олена Орлюк.
Зі свого боку, заступник директора ІР-офісу Владислав Білоцький зауважив, що з тим потенціалом інтелектуальної власності, який є в українців, наша країна має велике майбутнє.
Моніторинг порушень та боротьба з контрафактом
Модератором першої сесії форуму, присвяченої питанням моніторингу порушень і боротьбі з піратством та контрафактом, була Олександра Косенко, яка розповіла про напрацювання очолюваного нею Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР-офісу.
Практичним аспектам розслідування злочинів в ІР-сфері був присвячений виступ Ірини Германюк, старшого інспектора з особливих доручень головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України. За її словами, сьогодні однією з найпоширеніших форм порушення прав інтелектуальної власності є виготовлення та росповсюдження контрафактної продукції.
«Підробки впливають на інвестиційний клімат у нашій країні, підривають її авторитет на міжнародному рівні, завдають збитків безпосередньо правовласникам та державі шляхом несплати податків та через існування великого сектору тіньового ринку», — підкреслила Ірина Германюк.
Також представниця БЕБ України зауважила, що основними джерелами надходження контрафакту в Україну є виготовлення в підпільних цехах або під виглядом власної продукції, яка фасується в паковання відомих вітчизняних та міжнародних брендів.
Продаж такої контрафактної продукції відбувається за готівку, що додає складнощів стосовно її контролювання, особливо коли розповсюдження відбувається через маркетплейси, чат-боти, акаунти в соцмережах.
Начальник відділу ведення митного реєстру та організації заходів сприяння захисту прав інтелектуальної власності департаменту нетарифного регулювання Держмитслужби Олексій Гащицький зосередив увагу на можливостях митного реєстру та на тому, як митниця сприяє захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
Як підкреслила координатор із розвитку громадських проєктів Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством Вероніка Березанська, сьогодні широкий доступ до інтернету, глобальні логістичні можливості та простота обману в онлайн-середовищі – це ті фактори, які сприяють онлайн-торгівлі підробленими товарами. Зокрема, найпоширеніше транспортування контрафакту здійснюється поштовими службами, але за вартістю вилучених підробок — це морський транспорт.
«Основна мета правовласників — прибрати з ринку товар, який порушує їхні права інтелектуальної власності. І головне знищити! Тобто не вилучення в дохід держави, а потім передання його на соціальні пільги. Хоч яким це видається дивним в умовах війни, краще так не робити, бо ми не можемо відповідати за якість цього товару», — наголосила Вероніка Березанська.
Способи захисту прав інтелектуальної власності
Друга сесія форуму, яку модерував начальник департаменту захисту прав інтелектуальної власності ІР-офісу Юрій Романюк, була присвячена ефективним способам захисту порушених прав інтелектуальної власності.
Зокрема, розповідаючи про роботу судів в умовах воєнного стану, суддя Господарського суду м. Києва Ганна Бондаренко-Легких зробила акцент на зменшенні кількості спорів, пов’язаних із захистом авторських прав. Проте спостерігається збільшення спорів щодо захисту прав на патенти та торговельні марки.
За словами доповідачки, сьогодні найбільш проблемними для судів є питання щодо поширення спільної сумісної власності на ТМ, а також питання юрисдикції спорів.
Зі свого боку, суддя у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ірина Колос зазначила, що переважна більшість ІР-спорів розглядаються саме господарськими судами. За її словами, статистика за 2023 рік свідчить про збільшення кількості таких спорів.
Водночас, за словами судді, існує досить великий показник скасованих Верховним Судом рішень.
«На стадії касаційного перегляду ми бачимо, що реально порушене право не мало належного захисту в судах, і велика частка вини в цьому, зокрема, лежить на правозахисниках, які мають, на жаль, неналежний рівень кваліфікації», — зауважила Ірина Колос.
Окрім того, пані Колос зупинилась на ключових висновках Верховного Суду у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності та зауважила, що вже шість рішень внесено в базу ВОІВ WIPO Lex.
Також судовим кейсам за участю IP-офісу був присвячений виступ Людмили Запорожець, начальниці відділу забезпечення судового захисту прав інтелектуальної власності ІР-офісу. На питаннях щодо відновлення роботи Апеляційної палати зосередила у своєму виступі увагу Юлія Горбик, начальниця департаменту забезпечення роботи Апеляційної палати ІР-офісу.
Про альтернативні способи захисту прав інтелектуальної власності розповіла Наталія Ковалко, бізнес-медіаторка, адвокатка, професорка КНУ ім. Тараса Шевченка.
Фото надані ІР-офісом
Завантажується ...
