прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » «Торгові війни: мистецтво захисту»: експерти проаналізували основні вектори розвитку міжнародної торгівлі

«Торгові війни: мистецтво захисту»: експерти проаналізували основні вектори розвитку міжнародної торгівлі

  • 05.10.2021 20:09

5 жовтня ц.р. в Києві відбулася IV щорічна конференція «Торгові війни: мистецтво захисту», організована юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» та Українською асоціацією бізнесу і торгівлі (UBTA) за підтримки генерального медіапартнера — газети «Юридична практика». Учасники дискутували про пріоритетні для України сектори розвитку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оцінили наслідки торгової (само-) ізоляції для економіки держави.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, виступила зі спеціальною доповіддю «Пріоритети України в процесі перегляду Угоди про асоціацію з ЄС».

 Вектори розвитку

Зовнішньоекономічні вектори України обговорювали Тарас Качка, заступник міністра економіки України— торговий представник України, Назар Бобицький, директор брюссельського офісу UBTA, Станіслав Зінченко, директор GMK Center, та Олександр Домбровський, голова правління спілки Global 100RE Ukraine, президент «МХП Еко Енерджи». Модерувала дискусію Олена Омельченко, партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Тарас Качка розповів про фактори, які нині мають вплив на формування торгової політики.

«Трьома китами» він назвав

  • цифровізацію,
  • кліматичні зміни,
  • переналаштування торгових ланцюжків.

Ідеться не лише про вплив пандемії, але і про чимраз потужніше протистояння США, ЄС і Китаю.

«Та глобалізація, яка сформувалася станом на 2015 рік, перестала з різних причин влаштовувати всіх гравців», — зазначив спікер.

На продовження свого виступу Тарас Качка зупинився на факторі кліматичних змін і тих можливостях, які він відкриває для захисту внутрішнього ринку.  Він наголосив, що наразі немає консолідованої думки щодо озвучених проблем.

Назар Бобицький зосередився на питанні розвитку можливостей українських виробників, які експортують до ЄС. На його думку, озвучений тренд щодо переналаштування торгових ланцюжків відкриває можливості для українських експортерів, зокрема:

  • певний ефект матиме перегляд тарифних квот і тарифів,
  • але набагато більше можливостей може відкрити перегляд нетарифних бар’єрів.

Доповідач навів приклад українського фармацевтичного сектору, який щороку динамічно нарощує експорт.

Одним зі шляхів для подальшого виведення українських фармацевтів на ринок ЄС експерт назвав перегляд груп товарів, на які буде поширюватися промисловий безвіз.

Станіслав Зінченко говорив про Green Deal у контексті вимог, які буде висунуто до українських експортерів. Він висловив думку, що:

  • ЄС не зацікавлений в нарощувані обсягів українського імпорту,
  • механізми СВАМ будуть застосовуватися до чимраз більшої кількості виробників, стаючи, по суті, інструментом протекціонізму.

Виступ Олександра Домбровського теж був присвячений оцінці європейського «зеленого курсу» в контексті постійної боротьби за ресурси. Звернувши увагу на низьку енергоефективність української економіки, він висловив думку, що без докорінних змін у цьому питанні буде практично неможливо конкурувати на зовнішніх ринках навіть без застосування до виробників механізмів СВАМ.

«У нас повинна бути національна ідея енергоефективної економіки, — наголосив Олександр Домбровський. — Споживати енергетичних ресурсів треба набагато менше, ніж зараз».

Він також озвучив плани своєї компанії стати карбоново нейтральною до 2030 року і завдяки цьому:

  • мінімізувати використання енергоресурсів,
  • зменшити собівартість продукції,
  • стати більш конкурентоздатними на зовнішніх ринках.

Захисні механізми

«На тлі пандемії національні виробники почали активніше захищати свої внутрішні ринки. Україна не стала винятком — за п’ять років кількість торгових розслідувань в Україні зросла в п’ять разів», — зазначила модератор Олена Омельченко, відкриваючи роботу другої сесії конференції.

За її словами, лише за минулий рік:

  • розпочалась торгова війна з Білоруссю;
  • вчергове було розширено список ембарго щодо товарів, які імпортуються з Росії;
  • вперше було застосовано попередні заході в антидемпінговому та спеціальному розслідуванні;
  • вперше було розпочато перегляди обмежувальних заходів;
  • вперше Антимонопольний комітет України видав рекомендацію компаніям, які розпочали антидемпінгове розслідування, утриматись від економічно необґрунтованого підвищення цін.

Анжеліка Коноплянко, заступниця голови Антимонопольного комітету України – державна уповноважена, звернула увалу на необхідність покращення комунікації Мінекономіки і АМКУ під час проведення антидемпінгового розслідування, зокрема щодо доступу до матеріалів справ.

«Наше завдання в розслідуваннях – відійти від формальностей і зосередитися на справді фаховій дискусії», — наголосив Тарас Качка.

Він закликав:

  • нормалізувати дискусію,
  • налагодити комунікацію між різними держорганами, а також із іншими учасниками розслідувань.

Відповідаючи на запитання модератора, чи є застосування антидемпінгового мита належним обґрунтуванням підвищення ціни, Анжеліка Коноплянко зазначила, що наразі в АМКУ немає усталеної практики, які ціни вважати обґрунтованими. У кожному випадку беруть до уваги обставини конкретної справи. Вона навела приклади того, як застосування антидемпінгових мит вплинуло на стан конкуренції на внутрішньому ринку, та наголосила, що АМКУ почав більше уваги приділяти діяльності Мінекономіки і Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Думку бізнесу стосовно розбіжностей у позиціях двох регуляторів висловив Павло Качур, голова асоціації «Укрцемент». Розповівши про ситуацію на глобальному ринку цементу, він прокоментував наслідки запровадження антидемпінгових мит для українських виробників.

«Правильна політика держави щодо захисту національного виробника має позитивний вплив на всю економіку, — наголосив доповідач. — Запровадження антидемпінгових мит посилює конкуренцію, оскільки вирівнює ринкові умови».

Про баланс інтересів національних виробників та імпортерів розповіла Світлана Михайловська, заступник директора Європейської Бізнес Асоціації.

Вона запевнила, що:

  • ЕВА не захищає передовсім інтереси імпортерів,
  • Асоціація обстоює вільну торгівлю і рівні правила гри для всіх учасників ринку.

Про нюанси збалансування інтересів виробників та споживачів говорив Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром». На прикладі кейсів металургійної галузі він поділився досвідом залучення споживачів до антидемпінгових розслідувань.

«Якщо національні виробники справді мають намір обмежити недобросовісний імпорт, їм слід співпрацювати зі споживачами своєї продукції», — вважає Олександр Каленков.

Про проблеми захисту українського виноробства говорив Володимир Кучеренко, генеральний директор корпорації «Укрвинпром».

Пан Кучеренко:

  • зауважив, що нещодавно був спростований міф про те, що іноземне вино є більш якісним і безпечним, ніж українське;
  • звернув увагу на необхідність врегулювання відносин виноробів із торговими мережами;
  • прокоментував необхідність внесення змін до Угоди з ЄС.

На завершення профільної сесії Андрій Литвин, заступник директора Державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», розповів, як Україна відреагувала на запровадження ліцензування українського експорту в Білорусь.

«Нові ринки знайти вдалося, вийти на них — поки що ні. Чотири місяці – надто мало, щоб диверсифікувати ринки і розпочати експорт на нові напрямки», — зазначив експерт.

Водночас Андрій Литвин звернув увагу, що в структурі українського експорту Білорусь займає близько 3%, тому макроекономічний вплив запровадження ліцензування незначний. Однак воно суттєво впливає на окремі галузі, для яких саме білоруський ринок є основним. Ідеться про експорт:

  • агротехніки,
  • вагонів,
  • цегли.

Він також прокоментував досвід диверсифікації експортних ринків та навів приклади успішних українських компаній, які працюють переважно чи виключно на експорт.

Також дивіться: Фоторепортаж із IV щорічної конференції «Торгові війни: мистецтво захисту»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA