Видавництво 
 |
Олександр Демчан, арбітражний керуючий, адвокат, радник Evrika Law |
Українське законодавство про банкрутство дійсно «дорослішає», як людина, — з березня 2023 року воно визнає, що відповідальність мають нести й особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, які надалі визнані недійсними (або спростовані — щодо майнових дій). Ці особи несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків. Саме таким положенням була доповнена стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
Норма включена до КУзПБ в березні, а вже в червні вона була застосована Верховним Судом — це подвійна радість для юристів-практиків: встановлення справедливої норми щодо субсидіарної відповідальності та її застосування.
Звісно, інститут субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства вже застосовувався на практиці з 2018 року. Основна його мета — притягнення осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, до додаткової (субсидіарної) відповідальності з метою задоволення вимог кредиторів.
До моменту внесення змін Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2971-IX КУзПБ окреслював коло осіб, на яких може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями боржника у разі недостатності його майна, у такий спосіб: засновники (учасники, акціонери) або інші особи, зокрема і керівник боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим способом визначати його дії.
Від березня 2023 року до КУзПБ додано ще одну категорію осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника. Мова йде про осіб, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені статтею 42 КУзПБ, що надалі визнані недійсними або спростовані за рішенням суду. До вказаних осіб може бути застосована субсидіарна відповідальність у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.
Початок історії
Перше застосування змін до законодавства відбулось в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду (КГС ВС) від 8 червня 2023 року у справі № 910/17743/18. В цій справі Олександр Демчан, ліквідатор ТзОВ, звернувся до суду із заявою про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника колишнього учасника та керівника цього ТзОВ, акціонерного товариства з яким було укладено договір постачання та зберігання продукції, посадових осіб банку з яким ТзОВ уклало договір кредиту для забезпечення зобов`язань за яким уклало договір застави майна, що перебувало на зберіганні в акціонерного товариства, експертної компанії, яка здійснила оцінку предмета застави, страхової компанії, яка є страховиком заставного майна, а також кінцевих бенефіціарних власників та керівника іншого ТзОВ, якому боржник відразу після отримання траншу кредиту перерахував кошти як оплату товару за договором купівлі-продажу.
Господарський суд м. Києва у задоволенні заяви ліквідатора відмовив із посиланням на те, що на час відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ були відсутні норми КУзПБ, які регулюють притягнення осіб до субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства.
Північний апеляційний господарський суд не погодився судом першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви ліквідатора з підстав відсутності на момент порушення провадження у справі норм, які регулюють субсидіарну відповідальність, однак визнав обґрунтованим висновок цього суду про відмову у задоволенні зазначеної заяви ліквідатора, проте з підстав недоведення ліквідатором вчинення визначеними ним особами дій, які б підтверджували доведення ним боржника до банкрутства, а також ненадання ним доказів на підтвердження вжиття дієвих та вичерпних дій і заходів з метою повернення до ліквідаційної маси боржника грошових коштів, які, за його твердженням, були незаконно виведені із володіння боржника, як-от звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним правочину, повернення одержаного за недійсним правочином, стягнення безпідставно одержаних грошових коштів тощо.
Касаційний розгляд
КГС ВС насамперед визначив для себе коло питань, які постають у цій справі про субсидіарну відповідальність осіб, винних у банкрутстві:
- умови та підстави покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб у доведенні боржника до банкрутства;
- можливості розгляду та задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб у доведенні боржника до банкрутства за відсутності попереднього визнання недійсними правочинів боржника вчинених за участі таких осіб, повернення одержаного за недійсним правочином, стягнення безпідставно одержаних грошових коштів тощо;
- покладення субсидіарної відповідальності на боржника та третю особу, який уклав договори постачання, зберігання без мети їх реального виконання задля отримання банківського кредиту та подальшого виводу грошових коштів у день їх надходження від банку на користь третьої особи.
Чому Суд вирішив частково задовольнити заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на учасника ТзОВ (керівника боржника на момент укладення договору кредиту та перерахування коштів іншому ТзОВ) та бенефіціарних власників й керівника іншого ТзОВ?
Висновки КГС ВС
У цій справі важливо, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства (ч. 2 ст. 61 КУзПБ), Суд відніс будь-яких осіб, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи. На підкріплення цього Суд послався на висновки, викладені у постанові КГС ВС від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.
Згідно з ч. 2 ст. 61 КУзПБ покладенню субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства передує встановлення обставин наявності вини таких осіб у банкрутстві боржника.
Під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності суд має дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника, наголошується в рішенні Суду.
Також судді звертають увагу в рішенні, що до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема, у:
- прийнятті ключових ділових рішень із порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами, завідомо нездатними виконати свої зобов`язання («фірмами-одноденками» тощо);
- наданні вказівок із приводу вчинення явно збиткових операцій;
- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;
- створенні й підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;
- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;
- отриманні такими особами істотних переваг із такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь низки цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;
- використанні та розпоряджанні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;
- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.
Як зауважує Суд, наведений перелік прикладів не є вичерпним, і це гарна новина для добросовісних кредиторів.
Щодо належного способу захисту інтересів боржника та кредиторів Суд зауважує, що не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності відсутність спростування (оскарження) відповідних дій (спростування презумпції правомірності правочину, оскарження ухвалених юридичною особою рішень тощо).
Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими частинами якої є два моменти:
- недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів,
- наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Як зауважують в рішенні, ця презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності.
Спростовуючи презумпцію субсидіарної відповідальності, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівнянних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини, та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені відповідно до їхнього дійсного економічного змісту, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
Висновок
Головний висновок із цієї справи, яка стала першою у застосуванні змін до ч. 5 ст. 42 КУзПБ, полягає в тому, що на осіб, які отримали вигоду з протиправної, в т.ч. недобросовісної, поведінки керівника чи засновників боржника, поширюються правила субсидіарної відповідальності. Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.
Звісно, за таким формулюванням ховається багатогодинна робота з дослідження та доведення протиправності дій або вчинення шкідливих для компанії правочинів, але ж коли робота юриста була простою, тим більше у сфері банкрутства.
Завантажується ...
