Остання дискусійна панель XI Щорічного форуму юрисконсультів від видавництва «Юридична практика» була присвячена сферам підвищеної уваги в повсякденній роботі українських інхаузів. Зокрема, учасники обговорювали такі актуальні питання, як мінімізація ризиків у держзакупівлях, зміни податкового законодавства, проблеми виконавчого провадження тощо. Модератором сесії стала Валерія Гудій, партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери».
Ольга Нечитайло, державна уповноважена Антимонопольного комітету України, розповіла про мінімізацію ризиків у публічних закупівлях. За її словами, в цей непростий час держава для бізнесу є надійним і бажаним партнером, який відповідає за своїми зобов’язаннями. Хоча, звісно, є певні складнощі з укладенням державних контрактів. Для того щоб убезпечити бізнес від зайвих ризиків, створено орган оскарження у сфері публічних закупівель, яким і є Антимонопольний комітет України. Пані Ольга розповіла про аспекти й тренди, які Комітет бачить у скаргах, що надходили до АМКУ в воєнний час.
«Зокрема, з моменту початку функціонування системи Prozorro ми вже розглянули 67 тисяч скарг», – поділилась державна уповноважена АМКУ. У 2021 році на конкурентній основі розподілялись близько 85% від сукупної очікуваної вартості всіх закупівельних процедур, але через війну та відповідні особливі порядки нині цей показник знизився та становить 61%, за даними системи Prozorro. Утім, за словами спікерки, ця сіра зона може бути врегульована виключно змінами до чинного законодавства.
Інше питання, яке лежить поза зоною компетенції Комітету, але теж турбує АМКУ, – це певна етика в діяльності замовників. Які товари та за якими цінами купуються? Дії замовників у цій частині, на жаль, Комітет наразі не може перевірити, тож варто звертатись до Державної аудиторської служби, щоб захистити свої права. Також питаннями публічних закупівель наразі опікується тимчасова слідча комісія при українському парламенті. За словами пані Нечитайло, ця комісія уважно дослухається до думки бізнесу та регуляторів.
Доповнив тему доповіді пані Нечитайло інший спікер – Михайло Третьяков, керуючий партнер АО AZONES, розповівши про юридичні механізми та мінімізацію ризиків держзакупівель. Утім, на його думку, держава на сьогодні хоч і є дійсно бажаним, але не завжди надійним партнером для бізнесу. Аргументуючи свою думку, пан Третьяков навів декілька реальних кейсів із власної практики.
Андрій Корнієнко, головний юрисконсульт департаменту претензійно-позовної роботи ТОВ «ДТЕК Енерго», розповів про останні зміни податкового законодавства під час війни, а також поділився практичними проблемами їх правозастосування.
Так, за його словами, за період дії воєнного стану прийнято 44 закони про внесення змін до ПКУ. Найбільша кількість судових спорів стосується застосування «воєнних» норм ПКУ щодо:
Щодо питання формування податкового кредиту з ПДВ на підставі первинних документів спікер навів судову практику. Зокрема:
Досліджуючи питання правомірності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, слід звернути увагу на таку судову практику:
Як підстави для скасування рішення контролювального органу про відмову в наданні спеціального статусу спікер наводить такі умови:
Роман Різунов, заступник начальника відділу по роботі з проблемними активами АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», у своїй доповіді поділився проблемами процедури виконавчого провадження в умовах воєнного часу. Зокрема, спікер звернув увагу колег на нові законодавчі обмеження, необхідність оптимізації обмежень відповідно до реалій ринку, а також проблематику оформлення торгів із продажу земельних ділянок на Prozorro.
Зокрема, що стосується законодавчих обмежень виконавчого провадження:
– у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), яке належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія таких статей ЗУ «Про іпотеку»: ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), стст. 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього закону;
Що стосується необхідності оптимізації обмежень відповідно до реалій ринку, спікер бачить потребу в деталізації обмежень, внесених до ЗУ «Про іпотеку», зокрема чинні заборони, на його думку, є абсолютними та не визначають умов, за яких ці обмеження можуть не застосовуватися. Наприклад, чи є предмет іпотеки єдиним житлом боржника? Яка має бути загальна площа предмета іпотеки (соціальні норми)? Предметом іпотеки може бути як і житло, так і земельна ділянка. Чи доцільно включати в заборону земельну ділянку взагалі, чи лише якщо це є єдина земельна ділянка боржника і він не має іншого житла?
Володимир Владимиров, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», у своєму виступі розповів про практику застосування в Україні договорів про неконкуренцію. Він також пояснив, як відповідні договори можна співвідносити з нормою щодо нікчемності договору, який обмежує право на працю. За його словами, вперше такі договори з’явились в IT-сфері. Говорячи про правову природу договору про неконкуренцію, на думку спікера, треба виділити два види: договір про неконкуренцію між бізнес-партнерами (щодо недопустимості переманювання працівників), а також договір про неконкуренцію, який укладається між роботодавцем та працівником. В Україні фігурує думка про те, що договори про конкуренцію абсолютно не працюють. Але за словами пана Владимирова, це не відповідає дійсності. В частині заборони змінити роботу або в частині заборони створити ФОП дійсно такі договори працювати не будуть. Але спікер зауважує, що для того, щоб договір працював, треба звернути увагу на низку його характеристик. Серед них суб’єктний склад, наявність певних додаткових переваг і пільг працівника, строк дії тощо.
Станіслав Єна, радник VB PARTNERS, поділився досвідом, як мінімізувати потенційний негатив від комунікації з БЕБ. Говорячи про останні результати роботи цього правоохоронного органу, він навів статистику, згідно з якою, судячи з динаміки звернень бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена (порівняно з I кварталом 2023 року), тиск правоохоронців у ІІІ кварталі зріс на 30%, а у IV – на 62%.
Протягом 2022-2023 років БЕБ було:
За словами спікера, до зони особливої уваги БЕБ наразі потрапляють:
У випадку, якщо підприємцям все ж таки довелося зіткнутись із незаконним тиском правоохоронного органу, спікер рекомендує такі заходи:
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…