Процесуальними особливостями спорів проти російської федерації поділились експерти ЮК «АРМАДА»

З майстер-класом щодо процесуальних особливостей спорів проти рф в рамках Конференції «Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни» виступили Олександр Кузнєцов, керуючий партнер ЮК «АРМАДА», та Ілля Шевченко, співкеруючий партнер, керівник практики відшкодування воєнних збитків ЮК «АРМАДА».

На початку презентації спікери поділились досвідом своєї компанії у проєктах із відшкодування воєнних збитків. “Армада” наразі здійснює фіксацію розміру збитків на суму близько 1,9 млрд євро, залучена до біль ніж 100 проєктів із відшкодування збитків та до понад 80 відкритих проваджень в ЄСПЛ.

За словами Іллі Шевченка, рф наразі активно бере участь у майнових спорах за кордоном. Окрім позиції невизнання юрисдикцій арбітражів і судів, також займає та декларує позицію, що націоналізація певних активів – це «нормальне правове явище». Власне, на це спирається сама концепція експропріації активів українських підприємств, що наразі відбувається на тимчасово окупованих територіях. «Тому ми просто вимушені досліджувати так звані нормативно-правові акти з того боку барикад», – зізнається спікер.

Доповідачі зосередили свою увагу на активах на тимчасово окупованій території, пояснюючи актуальність цієї теми тим, що такий вид збитків або втрат є досить особливим для українських правників. Серед колег розходяться думки, чи можна взагалі відносити ці активи до втрачених, чи підлягає вартість активів, які розташовані на ТОТ, відшкодуванню тощо. Адже навіть податкова висловила свою офіційну позицію, за якою активи, розташовані на ТОТ, підприємства мають зберігати на своєму балансі до того часу, коли можна буде провести їх інвентаризацію. З цією позицією можна не погодитись, вважає пан Шевченко, оскільки активи що не приносять жодної користі власнику та перебувають у стані правової невизначеності, варто все ж таки відносити до втрат.

Інший спікер, Олександр Кузнєцов, вказує, що окупаційні адміністрації дуже часто звертаються до гауляйтерів окупованих територій та просять встановити певний правовий режим майна українських підприємств, для того щоб мати хоча б хитку правову позицію стосовно того, що їм треба буде розповідати в міжнародних судових інституціях відносно такого майна.

Спікери навели під час презентації приклади звернень, які подаються колаборантами на тимчасово окупованих територіях до відповідних структур із вимогою застосувати процедури безхозу до активів підприємства, які вони отримали в управління. Водночас на сьогодні, за словами спікерів, це доволі поширена практика на ТОТ. За законодавством рф безгосподарною є річ, яка не має власника, або власник якої невідомий, або, якщо інше не передбачено законами, від права власності на яку власник відмовився. Втім, Ілля Шевченко зауважує, що у згаданих зверненнях заявники прямо зазначають, що «власник майна відомий, але він підтримує український уряд». «Отже, процедура безхозу на сьогодні є основним з основних псевдоправових підґрунть, на підставі яких відбувається подальша експропріація та незаконна націоналізація активів українських підприємств на ТОТ», – зазначає пан Шевченко.

У законодавстві більшості цивілізованих країнах світу прописаний принцип непохитності та непорушності права власності, але на окупованих територіях наразі достатньо папірця гауляйтера, який своїм «розпорядженням» передає українські активи в управління третім особам, кажуть спікери. Звісно, всі ці папірці, попри їхню сумнівну правову природу, будуть неоціненими доказами у майбутніх спорах проти рф, акцентує Ілля Шевченко.

Олександр Кузнєцов відзначає той факт, що окупанти наразі активно оновлюють своє «законодавство» під експропріацію майна. Зокрема, 22.07.2023 «уряд» так званої днр прийняв порядок визнання розташованого на її території нерухомого майна безгосподарним (постанова № 45-5). Водночас під цю «постанову» не підпадає нерухоме майно, яке є житловим. З точки зору того, що окупантів взагалі не турбує можливість або неможливість повідомлення власникам такого майна з України про наявність відповідного судового процесу про експропріацію, на думку експертів, міжнародні судові інституції будуть оцінювати це як грубе порушення.

Спікери також рекомендують користуватись такими інструментами для фіксації збитків на ТОТ:

• публікації в ЗМІ (зокрема, на телеграм-каналах);
• посилання на псевдонормативні акти окупаційної влади;
• державні реєстри рф;
• покази свідків;
• супутникові знімки.