PLS 2023: тренди відповідального юридичного бізнесу

Що таке відповідальний юридичний бізнес сьогодні, обговорили учасники третьої сесії PLS 2023.

Модератором дискусії став Максим Дзіковський, керуючий партнер, керівник практики кримінального права та захисту бізнесу АО «Бачинський та Партнери», адвокат.

Про те, як ініціативи соціально відповідальних юридичних компаній впливають на суспільство, розповів Євген Артюхов, співзасновник, старший партнер ASA Group, адвокат, експерт у структуруванні бізнес-партнерств.

Він відразу зізнався, що нещодавно повернувся з прифронтової зони і поблизу фронту війна відчувається зовсім по-іншому. «Ключовий інсайд – я дуже мало допомагаю. Кожен щось робить, але є відчуття, що замало», – зазначив Євген Артюхов і додав, що допомога має бути системною.

Далі він зупинився на проєктах, спрямованих на допомогу військовослужбовцям та їх родинам. Так, на початку широкомасштабного вторгнення була сформована громадська організація «ЮрШтаб», до якої увійшло понад 50 юристів.

Ключові досягнення «ЮрШтабу»:

• 23 300+ користувачів;
• 20 500+ консультацій;
• 1 200+ відгуків ;
• 77 волонтерів;
• 40+ медіа розповіли про успіхи ГО;
• нагорода «Волонтерська премія» від Української волонтерської служби та Євромайдан SOS;
• перемога в проєкті «Творці Змін» 2022 від Центру Кахі Бендукідзе.

Згодом за участі команди волонтерів з ГО «ЮрШтаб» розпочала діяльність ще одна громадська організація – «Правосвідомі».

Наймасштабнішим проєктом організації став Irpin Reconstruction Summit з такими показниками:

• 30+ млн грн донатів отримано;
• 1700+ родин отримали допомогу;
• 52 багатоквартирних та приватних будинки почали відновлювати;
• 50+ спеціалістів-волонтерів з України та з-за кордону;
• премія – найкращий локальний проєкт із відновлення на Milan Triennale;
• ЄС – погоджено фінансування проєкту Європарламентом та Єврокомісією.

Юристи ASA Group також дотичні до розробки закону про ветеранський бізнес. Наразі він вже зареєстрований в парламенті.

«Суспільство обережно ставиться до юристів, і війна дала нам змогу (pro bono передусім) здійснити дві речі: сформувати внутрішню опору і демонструвати суспільству, що на юристів можна покладатися, вони можуть створювати цінність у такий складний час», – зазначив Євген Артюхов.

Андріана Фозекош, керівник практики захисту військовослужбовців, адвокат АО AVER LEX, розповіла про розвиток практики pro bono в рамках бутика.

Вона зауважила, що на початку повномасштабного вторгнення до АО AVER LEX почала надходити велика кількість запитів. Проте для формування практики виникли як зовнішні, так і внутрішні передумови.

До зовнішніх передумов Андріана Фозекош віднесла:

• приєднання до волонтерського руху «Адвокати ЗСУ»;
• долучення до діяльності «Гарячої лінії АПУ»;
• надходження перших звернень від родин полонених військових;
• співпраця з Координаційним штабом із питань поводження з військовополоненими;
• поширеність надходження звернень шляхом рекомендацій.

Внутрішні передумови охоплюють:

• допомогу pro bono;
• збільшення кількості запитів та залучених членів команди;
• виокремлення категорій звернень;
• збільшення робочого та неробочого часу, приділеного правничій допомозі військовим;
• комплексність справ.

Особливістю таких справ є структурування участі команди в pro bono та оплатних справах, відсутність диференціації заробітної плати, однакова формула визначення бонусів, а також оптимізація рівня завантаження команди, розподіл звернень за категоріями та розробка робочих механізмів.

Правнича допомога надається;

• сім’ям полонених / зниклих безвісти / загиблих військовослужбовців;
• щодо порядку проходження та оскарження висновків ВЛК;
• щодо проходження військової служби;
• щодо встановлення юридично значущих фактів у судовому порядку;
• у рамках кримінального провадження.

Андріана Фозекош також сфокусувала увагу на викликах практики, з яким зіткнулися юристи. Це відсутність розмежування пріоритетності pro bono і оплачуваних справ, першочергові питання діяльності практики, некласичний адвокат, а також майбутні виклики, до яких треба бути готовим.

Як зізналася доповідачка, найскладніша робота – допомога родинам українських військовополонених. «Запити до нас надходять постійно. Дуже багато адвокатів долучились як волонтери. І ще велика кількість адвокатів потрібна для подальшого залучення», – підсумувала Андріана Фозекош.

Катерина ІСАЄВА, адвокат АО «Шкребець і Партнери», у своєму виступі зупинилася на КСВ під час війни. Передусім це пов’язано з проєктами, спрямованими на допомогу Харкову та Харківському регіону.

«Майже всі юристи залучені до проєктів pro bono. Насамперед це безоплатна правова допомога військовослужбовцям та їхнім родинам. Ця робота сягає близько 20% робочого часу», – зауважила Катерина Ісаєва.

Також вона відзначила, що один із партнерів адвокатського об’єднання є засновником благодійного фонду, який допомагає Харкову та громаді. Так, з його допомогою було залучено кошти для закупівлі необхідного місту обладнання.

Попри війну, АО «Шкребець і Партнери» продовжує співпрацювати з Національним юридичним університетом ім. Ярослава Мудрого, запрошуючи та залучаючи студентів на стажування.

«У такі проєкти вкладається дуже багато, адже ми всі прагнемо кращого. І юристу приємно бачити результат своєї праці, як усе реалізовано», – підсумувала Катерина Ісаєва. І закликала допомагати військовослужбовцям та благодійним фондам.

«Баланс між проєктами pro bono та комерційною діяльністю: скільки часу сьогодні інвестують компанії в ініціативи pro bono і навіщо?» – такою була тема виступу Сергія Савинського, адвоката GRACERS.

Він виокремив чотири основні групи клієнтів pro bono:

• військові та ветерани війни;
• члени родин військових і ветеранів війни;
• благодійні фонди та громадські організації;
• державні органи й органи місцевого самоврядування.

Сергій Савинський зауважив, що юридичні фірми беруть участь у проєктах pro bono, адже це соціальна відповідальність та вдячність, потенційні клієнти (сарафанне радіо) й загальний тренд на юридичному ринку.

Експерт також виділив проблеми, які виникають під час реалізації проєктів pro bono:

• мотивація працівників;
• психологічні стреси;
• визначення кількості юристів, що супроводжують проєкти pro bono;
• визначення кількості робочого (ефективного) часу на супроводження таких проєктів.

Щодо того, скільки часу інвестувати в проєкти pro bono, доповідач зауважив, що це залежить від фінансової стабільності інших проєктів, мотивованості працівників та їх кількості, стратегії просування юридичних послуг і періоду, коли надаються такі послуги.

Підсумовуючи, експерт зазначив, що після завершення війни в країні буде велика кількість ветеранів, а також людей, які багато що втратили.

Про майбутнє, яке настало, з огляду на ESG розповіла Лілія Яновська, директор із маркетингу Asters.

ESG, як зауважила доповідачка, – це підхід до інвестування, який рекомендує брати до уваги екологічні, соціальні проблеми та проблеми управління під час прийняття рішення.
Якщо на початку 2000-х років ESG-рейтинг у США включав 20 компаній, то у 2020 році він охопив уже близько 800 компаній.

Лілія Яновська виділила такі ключові ESG-фактори:

екологічні:

• довкілля,
• земельні та водні ресурси,
• поводження з відходами,
• біорозмаїття;

соціальні:

• умови праці,
• повага до прав людини і захист,
• рівні можливості,
• взаємодія з громадою;

управлінські:

• ділова репутація бізнесу,
• ефективне управління,
• прозорість діяльності.

Лілія Яновська порадила визначити та обрати ключові KPI. А серед переваг ESG виокремила таке: люди, фінансування, нові ринки, бренд і репутація, практики управління.