Оподаткування операцій з криптовалютою за новим проєктом закону щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні

Євген Калашников, адвокат, засновник і партнер ЮФ Carlton & Amrok

За останні декілька років криптовалюта стала невіддільною частиною сучасного світу фінансів та інвестицій, що цікавить як індивідуальних інвесторів, так і корпоративних структур. Криптовалютні ринки розвиваються з несамовитою швидкістю, ставши глобальним феноменом, що привертає увагу урядів та регуляторів. Україна, як і багато інших країн, розглядає можливості оподаткування криптовалюти для створення прозорої та стабільної фіскальної системи з метою забезпечення фінансової стабільності та захисту інтересів громадян.

У цьому контексті новий проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні», який розроблено на основі Регламенту Європейського Союзу MiCA (The Markets in Crypto assets), має вирішальне значення для сприяння розвитку цифрових активів та впровадження стандартів звітності на національному рівні. Цей законопроєкт передбачає створення прозорої та справедливої системи оподаткування віртуальних активів, сприяючи розвитку індустрії та залучаючи нові інвестиції в економіку країни.

14 червня 2023 року, після прийняття Регламенту MiCA, що регулює функціонування ринку криптоактивів, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) представила профільним органам державної влади проєкт цього закону.

Його умовно можна поділити на три частини:

• зміни до Податкового кодексу України,
• нова редакція Закону України «Про віртуальні активи»,
• зміни до інших законодавчих актів.

Наразі регулювання обігу віртуальних активів здійснюється лише Законом України «Про віртуальні активи», а держава лише поверхово контролює цей процес. Ураховуючи отримання Україною статусу кандидата на членство у Європейському Союзі, необхідно привести законодавство України у відповідність до законодавства останнього, зокрема й у питанні регулювання віртуальних активів. Такою ініціативою передбачено посилення державного контролю над операціями з віртуальними активами, визначення чіткого переліку таких операцій, уповноважено органи контрою та встановлено оподаткування доходу від таких операцій.

Зараз за українським законодавством віртуальні активи поділяються на два типи (забезпечені та незабезпечені), та в новому проєкті закону, відповідно до Регламенту MiCA, таких категорій вже три:

• токени з прив’язкою до активів — віртуальні активи, що не є токенами електронних грошей та мають на меті підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив’язки до вартості будь-якого іншого об’єкта цивільних прав або права на інший об’єкт цивільних прав чи їхнього поєднання, включаючи поєднання з однією чи декількома офіційними валютами чи поєднання декількох офіційних валют;
• токени електронних грошей або токени е-грошей — віртуальні активи, що мають на меті підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив’язки до вартості однієї офіційної валюти;
• інші віртуальні активи, які не є токенами з прив’язкою до активів та токенами електронних грошей.

Об’єкт оподаткування за новим законопроєктом

Проєктом закону передбачається встановлення податку виключно на прибуток із двох видів операцій з віртуальними активами:

• продаж віртуальних активів за фіатні гроші;
• обмін віртуальних активів на товари, роботи або послуги.

Усі інші види операцій, включаючи емісію (створення), введення в оборот (перший продаж), виведення з обороту віртуальних активів, так само як і обмін одних віртуальних активів на інші віртуальні активи, не є об’єктом оподаткування за цим проєктом закону.

Проте що робити у випадку, коли за продаж одного віртуального активу платник податку, крім фіатних грошей або товару (роботи/послуги), отримує й інший віртуальний актив? У розумінні законопроєкту такий обмін є повністю оподатковуваним продажем віртуального активу. У такому випадку оподатковуватиметься все, що отримано за цим обміном. Таким чином, податок накладатиметься на загальну вартість грошових коштів (договірної ціни товару / роботи / послуги) та договірної ціни інших віртуальних активів, отриманих в результаті такого обміну.

Варто звернути увагу і на той факт, що об’єктом оподаткування є саме позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу віртуальних активів (прибуток), який включається до загального річного оподатковуваного доходу. За своєю суттю цей податок є податком з інвестиційного прибутку, а тому в разі отримання від’ємного загального фінансового результату від операцій з віртуальними активами (збитків) такі збитки вираховуються із загального фінансового результату від операцій з віртуальними активами наступних років до повного погашення таких збитків. Тобто якщо у поточному звітному році платник податку зазнав збитків у операціях з криптовалютою, то загальний фінансовий результат в наступному році зменшується на суму таких збитків. У випадку, якщо загальний фінансовий результат наступного року не перекриває суму збитків, такі збитки вираховуються із загальних фінансових результатів наступних років до їх повного погашення.

Проєкт закону визначає платниками податку з продажу віртуальних активів як фізичних, так і юридичних осіб, проте механізм їх оподаткування дещо відрізняється.

Оподаткування доходу від операцій з криптовалютою фізичних осіб

У разі якщо продаж віртуальних активів здійснюється фізичною особою, то ставка податку з прибутку за такими операціями залежить від часу, протягом якого ці віртуальні активи перебували у власності платника податку.

Про що йдеться? Розробники законопроєкту прагнуть підтримати свого роду інвестиції у віртуальні активи, які можуть бути залучені на довгий час, встановлюючи знижену ставку податку на довготривалі вкладення. Тобто планується встановлення оподаткування за загальною ставкою інвестиційного податку у 18% на прибуток з операцій з криптовалютою, коли така криптовалюта перебуває у власності платника податку менш ніж 1 рік (365 днів і менше). Якщо ж віртуальні активи перебувають у власності платника податку понад 1 рік до моменту їх продажу (безперервно більш ніж 365 днів), то прибуток з операцій з продажу таких активів буде оподатковуватись за ставкою 5%.

Варто звернути увагу, що в цьому контексті «продажем» є продаж віртуальних активів за фіат або обмін їх на товари (роботи/послуги).

Тобто в разі здійснення обміну однієї криптовалюти на іншу без залучення фіатних грошей ця операція не вважається продажем, а тому строк перебування криптовалюти у власності платника податку продовжується не перериваючись. Таким чином, платник податку може скільки завгодно обмінювати одні віртуальні активи на інші віртуальні активи до того часу, поки не продає їх за фіатні гроші або не обмінює їх на товари, роботи або послуги.

Проте як визначити строк перебування у власності платника податку віртуального активу у випадку наявності у нього двох ідентичних віртуальних активів різної вартості, один з яких був отриманий понад рік тому, а інший, наприклад, – всього 6 місяців назад, і платник податку хоче здійснити продаж такого активу? Яким чином тоді оподатковуватиметься така операція?

У цьому випадку проєкт закону передбачає черговість здійснення продажу ідентичних віртуальних активів, що мають різну вартість: спочатку здійснюються операції з тим віртуальним активом, який був набутий платником податку раніше.

Тобто, якщо платник податку має у власності два токени однієї криптовалюти, один з яких отриманий 366 днів тому, а інший — пів року тому, то у випадку, коли він продаватиме один токен цієї криптовалюти або обмінюватиме його на товар (роботу/послугу), першим він продасть той токен, який був придбаний 366 днів тому, та оподатковуватиметься прибуток з такої операції за ставкою 5%.

Крім того, для платників податку — фізичних осіб встановлюватиметься додаткова пільга, яка передбачає, що у випадку, коли прибуток з операцій з віртуальними активами, отриманий платником податку протягом звітного року, не перевищує 100 мінімальних заробітних плат, то такий прибуток не підлягає оподаткуванню. Розробники законопроєкту вказують, що метою цієї пільги є підтримка людей, що тільки починають знайомитися з віртуальним активами та вкладають туди невеликі кошти.

Варто звернути увагу, що на платників податку на доходи фізичних осіб накладається також 1,5% військового збору, і оподаткування операцій з віртуальними активами не є винятком. Тобто ставки податку на інвестиційний прибуток фізичних осіб від операцій з віртуальними активами з урахуванням військового збору становитимуть, відповідно, 19,5% та 6,5%.

Оподаткування доходу від операцій з криптовалютою юридичних осіб

Що відбувається, коли власником криптовалюти є юридична особа? Якщо ж діяльність з продажу віртуальних активів здійснюється юридичною особою, то прибуток з такої діяльності буде оподатковуватись за загальною ставкою податку на прибуток підприємств, що становить 18%, жодних знижених ставок податку та пільг для юридичних осіб за такими операціями законопроєкт не передбачає.

Оподаткування доходу від операцій з криптовалютою, проведених платниками єдиного податку, здійснюється за загальними правилами і ставками оподаткування для таких платників єдиного податку.

Платники податку зобов’язані будуть окремо декларувати всі доходи, отримані в результаті здійснення визначених проєктом закону операцій з віртуальними активами. Необхідністю стане збір усієї первинної документації за такими операціями, зокрема інформації про місце, час набуття, вартість віртуального активу, місце, час та порядок отримання доходу тощо, та впровадження криптобіржами відповідної інфраструктури.

Водночас проєкт закону не передбачає встановлення нових санкцій за порушення порядку декларування чи сплати податків за операціями з криптовалютою. У випадку недотримання платником податку цих норм до нього застосовуватимуться заходи впливу, що вже наявні в податковому законодавстві.

Регуляторами ринку криптовалют буде призначено Національний банк України та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до розподілу їх повноважень вони здійснюватимуть контроль, регулювання та нагляд за діяльністю учасників ринку криптовалют.

Розробники законопроєкту планують, що закон набере чинності з 1 січня 2024 року, і декларування доходів з операцій з криптовалютою розпочнеться з початком звітного року. Тобто на початку 2025 року платникам податків необхідно буде подати декларації з даними про віртуальні активи за результатами 2024 року.

Висновки

Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» може стати важливим кроком у напрямку розвитку сучасної фінансової системи в Україні, яка враховує виклики та можливості цифрової економіки.

Водночас наразі тривають дискусії з приводу встановлення оптимального відсотка оподаткування операцій з криптовалютою в Україні.

Визначення найбільш прийнятного відсотка оподаткування операцій з криптовалютою в Україні є складною задачею, яка пов’язана з багатьма факторами. Оптимальна ставка податку повинна збалансовувати різні аспекти, такі як забезпечення фінансової стабільності бюджету, сприяння розвитку інноваційного сектору, залучення інвестицій, а також забезпечення справедливості та врахування можливостей громадян, оскільки високі податки можуть зменшити інтерес до вкладання коштів у ці галузі та викликати відтік обізнаних фахівців цієї сфери за кордон.

Вважаємо за необхідне виділити деякі ключові фактори, які слід враховувати під час встановлення оптимальної ставки оподаткування операцій з криптовалютою:

• Рівень фінансових потреб бюджету. Одним з важливих аспектів є забезпечення достатнього фінансування державного бюджету. Ставка податку має бути достатньою, щоб забезпечити необхідні доходи, але водночас не перевантажувати платників податків.
• Стимулювання інновацій та інвестицій. Низька ставка податку може стимулювати розвиток інноваційного сектору, залучення інвестицій та ріст криптовалютного ринку. Це може бути важливим фактором для забезпечення довгострокового розвитку країни.
• Мінімізація незаконних операцій. Занадто низька ставка податку може сприяти незаконним операціям та відмиванню грошей. Отже, ставка повинна бути достатньою, щоб забезпечити дотримання правил та перешкоджати незаконним діям.
• Справедливість. Ставка оподаткування має бути справедливою і прозорою для всіх громадян та підприємств. Важливо враховувати можливість платників податків сплатити податок, а також розмір їх операцій.
• Відповідність міжнародним стандартам. Важливо вивчити, які ставки оподаткування операцій з криптовалютою існують у світі, і спробувати підібрати ставку, яка б відповідала міжнародним стандартам та забезпечувала конкурентоспроможність країни.

Визначення оптимальної ставки оподаткування операцій з криптовалютою для залучення іноземного інвестування є складною задачею, і результат може значно варіюватися в залежності від багатьох чинників. Проте варто розглянути приклад Литви та звернути увагу на деякі ключові аспекти, які сприяли успішному залученню іноземних інвестицій через оптимальне оподаткування криптовалютних операцій.

Литва визначилася як країна зі сприятливим регулюванням криптовалют та блокчейн-технологій. Однією з ключових ініціатив було запровадження податку на 5% з оперативного прибутку від криптовалютних операцій для юридичних осіб. Це дало змогу залучити увагу іноземних компаній та інвесторів, оскільки така ставка вигідно відрізнялася від більшості інших країн.

Серед іншого під час визначення оптимальної ставки податку для залучення іноземного інвестування варто враховувати такі фактори:

• Конкурентність. Ставка оподаткування повинна бути конкурентоспроможною порівняно з іншими країнами, які також намагаються привабити іноземні інвестиції у сферу криптовалют та блокчейн-технологій.
• Стабільність правил. Інвестори шукають стабільність та передбачуваність у правилах та оподаткуванні. Зміни в податкових ставках можуть викликати невизначеність та знижувати довіру інвесторів.
• Доцільність витрат. Інвестори оцінюють не тільки величину податку, але й вартість обслуговування оподаткування. Система оподаткування повинна бути простою та ефективною.
• Підтримка інфраструктури. Окрім оподаткування, важливо забезпечити наявність необхідної інфраструктури для криптовалютних проєктів, такої як фінансові установи, технічні послуги та правова підтримка.
• Безпека та регулювання. Іноземні інвестори віддають перевагу країнам з рівною та стабільною системою регулювання криптовалют та блокчейн-технологій.

Узгоджене та обґрунтоване встановлення оптимальної ставки оподаткування операцій з криптовалютою може виявитися корисним інструментом для залучення іноземних інвестицій, так само як це вдалося Литві та іншим країнам, які стали популярними для криптовалютних стартапів та інвесторів.

Підбиваючи підсумки та враховуючи досвід країн-партнерів, вважаємо, що ставка податку в розмірі 5% від прибутку з криптовалютних операцій є оптимальною для нашої країни в умовах сьогодення. Використовуючи саме такий підхід, законодавцю вдасться забезпечити фінансову стабільність бюджету, сприяти розвитку інноваційного сектору та залучити іноземні інвестиції в умовах війни. Перехід до сучасної системи оподаткування криптовалюти є надзвичайно важливим кроком для створення стійкої та інноваційної криптовалютної екосистеми в Україні. Відповідне регулювання дасть змогу залучити нові інвестиції, забезпечити стабільність фінансової системи, розвитку інноваційного сектору та запобігання незаконним операціям з криптовалютами, зміцнити соціальну інфраструктуру та підтримати інноваційні стартапи. Це надасть можливість забезпечити стабільний приріст бюджетних надходжень та сприятиме фінансовій стійкості країни. І хоча перед країною постають певні виклики, їх розумне розв’язання дасть змогу зробити крок уперед у сфері регулювання криптовалют і позитивно позначиться на подальшому розвитку цієї інноваційної галузі.