Гарант не має права робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов’язку принципала, а зобов’язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії.
На цьому наголосила об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 17 травня 2024 року у справі № 910/17772/20.
ОП КГС ВС відступила від висновку, зробленого об’єднаною палатою КГС ВС від 18 червня 2021 року у справі № 910/16898/19, зокрема, що під час вирішення спору про існування обов’язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією.
Гарант відмовив бенефіціару в задоволенні вимог за банківською гарантією, посилаючись на закінчення строку її дії. Кредитор (бенефіціар), не погоджуючись із відмовою гаранта, подав позов про стягнення грошової суми відповідно до виданої банком гарантії.
У позові посилався на те, що відповідач порушив умови банківської гарантії в частині сплати повної суми гарантії забезпечення виконання зобов’язання у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань ТОВ за договором поставки.
Господарський суд м. Києва відмовив у задоволенні позову.
Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення та ухвалив нове – про задоволення позову.
Зокрема, апеляційний суд вказав на помилковість висновків господарського суду, що внаслідок ненадання позивачем доказів на підтвердження порушення ТОВ зобов’язань за договором поставки виключається обов’язок у гаранта сплатити кошти за банківською гарантією.
Тож ОП КГС ВС зробила висновок, що норми ГК України та ЦК України, якими врегульовано забезпечення виконання зобов’язання гарантією та її правова природа, слід розуміти таким чином, що гарант не має права робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов’язку принципала, а зобов’язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов’язання боржником.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…