Видавництво 
 |
Юлія Горбик, начальник департаменту забезпечення роботи Апеляційної палати Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР-офіс) |
Наприкінці 2023 року лідери ЄС дали зелене світло старту переговорів з Україною щодо вступу до Європейського Союзу. А днями уряд затвердив План заходів із виконання рекомендацій Європейської комісії, серед них – заходи, спрямовані на вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
Утім, посилювати захист прав інтелектуальної власності важливо не лише в контексті євроінтеграційних прагнень України. Міцна та дієва національна система захисту прав інтелектуальної власності є одним із показників цивілізованої країни, а індикатором розвиненого суспільства є творча діяльність людини. Результати цієї діяльності можуть виражатися у матеріальній чи нематеріальній формі, що і стає об’єктом інтелектуальної власності. Попит на такі об’єкти постійно зростає, їх коло постійно розширюється.
Ефективний захист
Отримати бажані результати творчої діяльності – недостатньо. Їх іще треба раціонально використовувати і захищати. Тут мова йде про права та законні інтереси авторів цих об’єктів інтелектуальної власності, а саме про права, без реалізації яких неможлива побудова цивілізованого суспільства.
Ба більше, від створення ефективної системи захисту об’єктів інтелектуальної власності залежить міцність фундаменту для інноваційної моделі розвитку України, її модернізації, підвищення конкурентоспроможності у світовій соціально-економічній системі, зрештою для повоєнної відбудови. Саме цим визначається парадигма ІР-офісу у сфері розвитку інтелектуальної власності в Україні.
Є три основні інструменти захисту прав інтелектуальної власності (ці три інструменти становлять «захисну тріаду»): адміністративний механізм, судовий та позасудовий (медіація). З перших днів діяльності (з листопада 2022 року) ІР-офіс працював над тим, щоб запустити роботу Апеляційної палати, відтак – забезпечити адміністративний механізм захисту. Цей процес виявився непростим, але вже 9 лютого 2024 року набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 23 листопада 2023 року № 17768 «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 січня 2024 року за № 21/41366).
Зараз ІР-офіс здійснює організаційно-правові заходи щодо формування персонального складу Апеляційної палати відповідно до норм чинного регламенту. Після погодження складу Апеляційної палати та затвердження його наказом УКРНОІВІ роботу Апеляційної палати буде відновлено.
Новації регламенту
Які повноваження Апеляційної палати? Відповідно до законодавства Апеляційна палата розглядає заперечення проти рішень щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяви про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. Заяви та заперечення можуть стосуватись об’єктів промислової власності, а саме торговельних марок, промислових зразків, винаходів, корисних моделей, географічних зазначень, компонувань напівпровідникових виробів.
ІР-офіс запропонував оновлений підхід до розгляду справ Апеляційною палатою, основними критеріями роботи якої має бути висока якість, фаховість та ефективність. У регламенті Апеляційної палати запроваджено низку новацій. Ось деякі з них.
Одним із ключових завдань, які постали перед IP-офісом, було створення умов для спрощеного порядку розгляду заперечень проти рішень щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності. Так, оновлений регламент доповнено можливістю розгляду заперечень у спрощеному порядку, що передбачає суттєве зменшення строків розгляду, але за умови наявності такої ініціативи від апелянта.
Крім того, ІР-офіс прагнув максимально спростити порядок розгляду апеляційних заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково. Відмова від процедури проведення підготовчого засідання та уточнення процедури подання відповідних доказів сторонами, на нашу думку, зменшить навантаження та сприятиме економії часу та ресурсів заявників, які вони витрачають на розгляд справи.
Розгляд справ в Апеляційній палаті має стати ще більш доступним завдяки цифровим технологіям, тому в регламент були додані нові можливості для заявників і в цьому спектрі. Серед них слід виділити можливість створення учасниками розгляду особистого кабінету в Інформаційно-комунікаційній системі (ІКС) УКРНОІВІ для подання документів в електронній формі з накладеним кваліфікованим електронним підписом та зберігання в цій системі відео- та звукозапису відеоконференції, у якій беруть участь учасники розгляду.
Законодавчі прогалини
У своїй роботі Апеляційна палата керується нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. На жаль, певні аспекти не можуть бути впроваджені через відсутність у законодавстві відповідних норм.
Наприклад, відповідно до п. 8 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (Закон) будь-яка особа може подати мотивоване заперечення проти заявки чи дії міжнародної реєстрації в Україні щодо невідповідності наведеного в них позначення умовам надання правової охорони. Натомість регламентом не передбачена можливість участі особи, яка подала таке заперечення, у його розгляді в Апеляційній палаті у разі оспорювання рішення заявником за заявкою.
Так, участь заявника у провадженні стосовно розгляду Апеляційною палатою заперечення (поданого відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 15 Закону) прямо передбачена Законом із метою надання йому можливості відстояти своє право на реєстрацію торговельної марки, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України (право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання). Відповідь заявника на заперечення, як процесуальний документ, фактично є спростуванням викладених у запереченні доводів.
Натомість участь особи, яка подала заперечення (відповідно до п. 8 ст. 10 Закону), у розгляді Апеляційною палатою заперечення, поданого заявником, ст. 15 Закону не передбачена. Це обумовлено тим, що сама процедура оскарження заявником рішення проводиться з метою забезпечення захисту прав саме заявника, а не особи, яка подала заперечення, адже її доводи щодо невідповідності наведеного в заявці позначення умовам надання правової охорони вже враховані у рішенні, прийнятому за результатами розгляду заперечення під час проведення кваліфікаційної експертизи відповідно до п. 15 ст. 10 Закону.
Регламентом не може бути передбачено положень, які суперечитимуть цій нормі, оскільки це може спричинити появу юридичних колізій, що надалі негативно впливатимуть на вирішення справ.
Водночас ІР-офіс продовжує працювати над вдосконаленням чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності. Однією з таких ініціатив є розширення повноважень Апеляційної палати в майбутньому, а саме впровадження процедури розгляду заяв про визнання недійсними повністю або частково свідоцтв на торговельні марки (міжнародні реєстрації). Це сприятиме розвантаженню судової системи та надасть заявникам альтернативний варіант врегулювання конфлікту в досудовому порядку.
Орієнтація на міжнародну практику
Нинішня реформа у сфері інтелектуальної власності передбачає адаптацію законодавства України до вимог законодавства Європейського Союзу. Апеляційна палата у своїй роботі враховує практику розгляду ІР-справ іноземних організацій, зокрема Відомства з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO). Також досліджуються та аналізуються положення законодавства провідних країн світу та рішення іноземних колегіальних органів, що здійснюють захист об’єктів інтелектуальної власності.
Міжнародний досвід показує, що альтернативою вирішення справ в Апеляційній палаті може бути медіація, яка є новітнім способом врегулювання спору. ІР-офіс передбачив у регламенті можливість проведення медіації на будь-якій стадії розгляду заперечення чи апеляційної заяви в Апеляційній палаті. Таким чином, зацікавлені особи можуть самостійно обирати зручний та найбільш ефективний для них спосіб врегулювання спору.
Сьогодні ІР-офіс активно працює над забезпеченням складових частин так званої захисної тріади, зокрема над якнайшвидшим запуском роботи Апеляційної палати, щоб заявники змогли захищати свої права оперативно та ефективно.
Завантажується ...
