КЦС ВС висловився щодо можливості спростування інформації, отриманої під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні

Не підлягає спростуванню інформація, отримана під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, оскільки законом встановлено інший порядок оскарження такої інформації.

А саме – її дослідження здійснюється під час досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні.

Про це вчергове зазначив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 646/2173/21.

За обставинами справи

Громадянин подав позов до обласної прокуратури і телерадіокомпанії, в якому просив спростувати недостовірну інформацію, поширену прокурором у відеоматеріалі телерадіокомпанії.

Районний суд, рішення якого залишив в силі апеляційний суд, позов громадянина задовольнив.

Суди зважали на те, що за відсутності підозр або висунутих позивачу обвинувачень у вчиненні крадіжки з автомобіля висловлювання прокурора є таким, що може бути перевірене на предмет його правдивості, оскільки дії, про які заявляє прокурор, підпадають під ознаки кримінально караного діяння, що, своєю чергою, виключає віднесення його слів щодо діяльності громадянина до оцінних суджень чи критичних зауважень про його діяльність. Сам факт поширення такої інформації, яка не відповідає дійсності, вже свідчить про порушення особистих немайнових прав позивача.

Висновки ВС

Касаційний цивільний суд у складі ВС скасував ці судові рішення і відмовив у задоволенні позову.

Зокрема, КЦС ВС вказав, що частина висловлювань, які позивач вважав недостовірними, а саме про затримання, підтверджуються офіційними документами, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, тобто мають під собою фактичне підґрунтя.

Щодо іншої частини висловлювань, які позивач вважав недостовірними, а саме: «безпосередньо після вчинення ним кримінального правопорушення, пов’язаного з крадіжкою з автомобіля», Верховний Суд брав до уваги, що за пунктом 1 частини 1 статті 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, лише у випадках, зокрема, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.

Тобто прокурор пояснив визначену кримінально-процесуальним законом правову підставу затримання особи без ухвали слідчого судді, а не вказував на винуватість позивача у вчиненні того чи іншого злочину.

«Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що позивач не довів, що оспорена інформація, поширена прокурором, є повідомленням про перебіг розслідування кримінального провадження, а не про винність позивача у вчиненні кримінальних правопорушень й ці обставини підлягають дослідженню у кримінальному провадженні», — підсумував КЦС ВС.

Також ВС визнав помилковими висновки судів, що за відсутності вироку суду поширення прокурором оспорюваної інформації щодо позивача порушує презумпцію невинуватості.

Зокрема, ВС зауважив, що ЗМІ та громадськість не позбавлені можливості в обговоренні і висвітлені питань, що мають суспільно важливе значення.

«Висвітлена у відеоматеріалі інформація містить відомості про події, що мають суспільне значення та викликають суспільний резонанс, так як стосуються питань громадського правопорядку. Тому суспільство має бути обізнаним та ознайомленим з такою інформацією, а таке поширення інформації відповідає практиці застосування ЄСПЛ статті 8 Конвенції. Указане не є порушенням презумпції невинуватості (статті 62 Конституції України)», — зауважив КЦС ВС.

Читайте також: У разі скасування постанови про застосування
адміністративно-господарського штрафу його сума стягується
в порядку статті 1212 ЦК України — висновок ВП ВС