КЦС ВС вказав на можливість тлумачення судом заповіту навіть за відсутності такої вимоги в позові

Суд може здійснити тлумачення заповіту у спадковій справі, навіть якщо такі вимоги не були заявлені у позові, це не буде виходом суду за межі позовних вимог.

На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 1 травня 2024 року у справі № 501/4300/19.

За обставинами справи

Спадкодавець склав заповіт, яким житловий будинок та земельну ділянку заповідав позивачеві за первісним позовом.

Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом і рекомендував звернутися до суду. Позивач звернувся до суду й просив, зокрема, визнати за ним право власності на будинок та земельну ділянку.

Брат позивача звернувся із зустрічним позовом про визнання права власності на частину спірних земельної ділянки та домоволодіння в порядку спадкування за законом.

Міський суд залишив первісний позов без розгляду, а зустрічний позов задовольнив частково.

Апеляційний суд, зокрема, відмовив у задоволенні вимог зустрічного позову про визнання права власності на частину спірних земельної ділянки та домоволодіння в порядку спадкування за законом. Вказав, що відповідні вимоги є передчасними, оскільки первісний позов про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом залишений без розгляду, тож не відомий склад майна, яке охоплене заповітом.

Рішення ВС

Касаційний цивільний суд у складі ВС скасував постанову апеляційного суду, скерував  справу на новий апеляційний розгляд, зробивши такі правові висновки.

ВС вчергове наголосив, що свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, бувши належним чином вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Відповідно до статті 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

У статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться під час тлумачення правочину, які втілюються в трьох рівнях. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими цією статтею.

«Тлумачення заповіту може здійснюватися як під час розгляду справи з такими позовними вимогами, так і під час розгляду справ щодо спадкування без заявлення таких вимог, що не буде виходом суду за межі позовних вимог», — зауважив КЦС ВС.

Оскільки до предмета доказування в цій справі входить визначення спадкової маси під час спадкування за законом, що серед іншого вимагає з’ясування обсягу майна, спадкування якого відбувалося за заповітом, суду слід було розтлумачити заповіт і визначити спадкову масу.

Водночас слід враховувати, що спадкодавець не може заповідати майно, власником якого він не є. Заповіт визнається нікчемним у частині заповідання майна, власником якого заповідач не був і не мав права охопити заповітом права, які йому не належали.

Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання права власності на частину спадкового майна, яка мала належати йому у випадку спадкування за законом, позивач за зустрічним позовом посилався на нікчемність заповіту.

ВС зазначив, що під час нового розгляду суду належить врахувати, зокрема, як можливість тлумачення заповіту в рамках розгляду цієї справи, так і можливість визнання його нікчемним у частині заповідання майна, власником якого заповідач не був, визначити спадкову масу, встановивши, чи є спірне майно (домоволодіння та земельна ділянка) спільною сумісною власністю подружжя, враховуючи обов’язкову частку дружини спадкодавця.

Читайте також: Протягом перших п’яти
місяців року ВРП ухвалила рішення внести
подання про призначення 272 суддів