КЦС ВС: солідарне стягнення необґрунтованих активів неможливе

Суд, розглядаючи справу про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів чи вартості таких активів із двох і більше осіб, має визначити частку кожного з них.

Це випливає з висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зроблених у постанові від 4 жовтня 2023 року у справі № 991/2396/22.

За обставинами справи

Прокурор САП звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів відповідачів, які обіймали керівні посади в органах Державної податкової служби України, у вигляді житлового будинку і земельної ділянки та стягнення їх у дохід держави.

Вищий антикорупційний суд, рішення якого залишила без змін Апеляційна палата ВАКС, задовольнив позов прокурора і стягнув солідарно з відповідачів у дохід держави вартість необґрунтованих активів.

Висновки ВС

Касаційний цивільний суд у складі ВС змінив резолютивну частину рішення ВАКС, навівши таку правову аргументацію:

• у світовій практиці сформувалося два види конфіскації: проти особи (особиста конфіскація, in personam); проти речі (речова конфіскація, in rem). Традиційно конфіскація in personam застосовується в кримінальному судочинстві (або в тому, яке кваліфікується як кримінальне), а in rem – у цивільному;
• українська модель конфіскації in rem набула вираження в конструкції «необґрунтовані активи», що мають досить нетиповий правовий режим;
• усталеним як у доктрині приватного права, так і в практиці касаційного суду є те, що за існування множинності осіб у зобов’язанні виникає часткове зобов’язання. Тому кредитор у частковому зобов’язанні має право вимагати виконання, а кожен із боржників повинен виконати свій обов’язок у рівній частці. Натомість солідарне (від лат. solidus – цілий, увесь) зобов’язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема в разі неподільності предмета зобов’язання (стаття 541 ЦК України).

«Законодавець окремо не врегулював ті випадки, за яких необґрунтовані активи набуваються двома або більше особами (тобто має місце множинність осіб). Стаття 541 ЦК України за відсутності окремого правового регулювання поширюється на стягнення необґрунтованих активів у дохід держави чи вартості таких активів.

Законом не встановлено випадків виникнення солідарного зобов’язання для стягнення необґрунтованих активів у дохід держави чи вартості таких активів», — зауважив КЦС ВС.

З огляду на це КЦС ВС визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій про солідарне стягнення з відповідачів у дохід держави вартості необґрунтованих активів.

КЦС зауважив, що суд має вказати про стягнення з відповідачів у дохід держави вартості необґрунтованих активів у частках.

Читайте також: З підслідності БЕБ
пропонують вивести низку злочинів