КГС ВС: досвід адвоката не може бути підставою для зменшення витрат на правничу допомогу

Досвід адвоката взагалі не може бути підставою для зменшення витрат. Твердження «що більш досвідчений адвокат, то менше він має отримувати відшкодування адвокатських витрат» не відповідає принципу розумності.

Це серед іншого акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в додатковій постанові від 13 лютого 2024 року у справі № 910/12155/22.

За обставинами справи

ТОВ «П», що виграла судовий спір у касаційній інстанції, надіслало до суду заяву, в якій просило суд стягнути з ТОВ «Г» 18 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу.

ТОВ «Г» вважало визначену суму необґрунтованою та надмірною і просило зменшити розмір витрат до 3 тис. грн.

Зокрема, господарське товариство вказувало, що:

• розмір витрат не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);
• до відшкодування витрат включені дії адвоката, які не є правовою допомогою (подання відзиву на касаційну скаргу та надіслання його копії іншій стороні; подання (надіслання) інших заяв). Адвокат зобов’язаний мати електронний кабінет в ЄСІТС та підсистеми «Електронний суд», тому надсилання ним заяв по суті справи є невиправданою тратою часу і ресурсів;
• суд не зобов’язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

 Позиція ВС

Касаційний господарський суд частково задовільнив клопотання ТОВ «Г», зменшивши суму витрат на правничу допомогу до 10 тис. грн.

Водночас КГС ВС вказав, що не вбачає підстав для зменшення витрат до 3 тис. грн, оскільки:

• справа містить вимоги майнового характеру, була прийнята Верховним Судом до розгляду, тому не можна стверджувати, що така справа є малозначною;
• визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають зважати на встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Це означає, що у разі настання визначених умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку;
• досвід адвоката взагалі не може бути підставою для зменшення витрат. Твердження «що більш досвідчений адвокат, то менше він має отримувати відшкодування адвокатських витрат» не відповідає принципу розумності;
• розмір гонорару адвоката не обумовлюється виключно ціною позову. Верховний Суд врахував обставини співмірності розміру витрат із ціною позову, що й стало підставою для зменшення до 10 тис. грн. ТОВ «Г» не надало доказів, які би підтверджували, що ринкова ціна наданих адвокатом послуг в аналогічних справах становить 3 тис. грн, про що заявляє у клопотанні;
• реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина 1 статті 8 ГПК України), тому така обставина не може бути підставою для зменшення адвокатських витрат.

Також читайте: Об’єкт, внесений до списку
всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, без будь-яких
додаткових застережень і вимог є об’єктом культурної спадщини
та пам’яткою культурної спадщини національного значення — КАС ВС