Юридичні кроки України на шляху до вступу в ЄС — PRAVO.UA Юридичні кроки України на шляху до вступу в ЄС — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Юридичні кроки України на шляху до вступу в ЄС

Юридичні кроки України на шляху до вступу в ЄС

  • 08.12.2022 10:36
Дарина Кравчук, PhD, адвокат, директор ЮК “КДВ”

 23 червня 2022 року лідери 27 країн – членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі.

Безсумнівно, це надзвичайно важливий та історичний крок, це певний проміжний результат тієї великої роботи та боротьби, яку веде Україна на всіх фронтах: воєнному, дипломатичному, юридичному, політичному, законодавчому тощо.

Проте очевидно, що цей проміжний результат є водночас початком тернистого шляху, кінцевою метою якого є вступ України до Європейського Союзу.

З моменту надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі вимоги до України з боку ЄС зросли. Так, нині ще більшими є очікування про виконання зобов’язань, закріплених в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року (далі – Угода).

Слід зазначити, що разом з високими очікуваннями та вимогами відповідною має бути й підтримка та допомога Україні з боку країн ЄС. Йдеться не лише про військову допомогу, хоча, звісно, це є пріоритетом, оскільки зараз наша країна боронить безпеку всієї Європи, але й про юридичну підтримку зокрема.

Приведення українського законодавства до вимог та стандартів ЄС – це дуже важливий та складний шлях, де українським юристам важливо взаємодіяти з  європейськими партнерами, які глибоко розуміють право ЄС та готові поділитися своїми досвідом.

Наразі дедалі більше з’являється важливих ініціатив та проєктів, які спрямовані на допомогу Україні щодо імплементації норм європейського права в національне законодавство. Такі проєкти мають різні платформи, але єдину мету. Зокрема, саме зараз, з липня 2022 року, в Німеччині на базі Ostinstitut Wismar (Інститут права, економіки і торгівлі, Вісмар) за сприяння та підтримки VolkswagenStiftung (Фонд Volkswagen) та Deutscher Akademischer Austauschdienst (Німецька служба академічних обмінів) діє проєкт, в рамках якого працюють науковці з України для розробки законодавчих ініціатив, впровадження яких є важливим кроком на етапі вступу України до ЄС.

Цінність таких проєктів в можливості обміну досвідом та спільною роботою юристів з України та Німеччини над новими законодавчими ініціативами.

Розробка механізмів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму

Важливим напрямом роботи в рамках вищевказаних проєктів є імплементація відповідних міжнародних стандартів у сфері запобігання та боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF) та стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Союзом. Зобов’язання України імплементувати саме ці норми визначене в ст. 20 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014 року.

Слід зазначити, що необхідність якнайшвидшого впровадження Україною дієвих механізмів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (далі – ПВК/ФТ) важливе не лише з метою європейської інтеграції, але й задля стабілізації системи державного управління та зміцнення фінансової системи, як основи життєзабезпечення держави, оскільки масштабна агресія рф проти України, включає не лише військові дії та окупацію частини території країни, а й вчинення терористичних актів, спрямованих на залякування цивільного населення та знищення інфраструктури держави, а також погрози застосування зброї масового знищення.

Надважлива роль законодавства щодо ПВК/ФТ для ЄС якнайкраще охарактеризована в преамбулі першої Директиви Ради Європи про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей (91/308/ЄЕС) від 19 червня 1991 року, в якій наголошувалось на тому, що:

  • відсутність дій Співтовариства проти відмивання грошей може спонукати держави – учасниці, з метою захисту своїх фінансових систем вжити заходів, що можуть стати несумісними з цілями завершення побудови єдиного ринку;
  • ті, хто відмиває гроші, з метою полегшення своїх кримінальних дій можуть скористатися свободою переміщення капіталів та свободою надання фінансових послуг, що існує в об’єднаній фінансовій зоні, якщо не буде вжито деяких координаційних заходів на рівні Співтовариства;
  • відмивання грошей сприяє зростанню організованої злочинності взагалі та торгівлі наркотиками зокрема;
  • відмивання коштів, як правило, здійснюється у міжнародному масштабі, і таким чином кримінальне походження капіталів може бути краще замасковано; беручи до уваги, що заходи, вжиті виключно на національному рівні  без  врахування міжнародної  координації політики та співробітництва,  будуть мати дуже обмежену ефективність.

Таким чином, забезпечення відповідності національного законодавства міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, є пріоритетним та першочерговим напрямком законотворчої діяльності в Україні, що викликає необхідність дослідження:

  • поточного стану правового регулювання ПВК/ФТ в Україні та ЄС;
  • поточного стану відповідності законодавства України про ПВК/ФТ та процесу його гармонізації до acquis ЄС.

Стан процесу забезпечення відповідності національного законодавства з ПВК/ФТ міжнародним стандартам та значення німецького досвіду

Відповідно до статті 48 Варшавської конвенції моніторинг за належним виконанням сторонами положень Конвенції здійснюється Конференцією сторін (КС). Вказана функція повинна виконуватись КС шляхом використання публічних звітів Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) та FATF за оцінкою заходів протидії відмиванню коштів у відповідних країнах, а також періодичними анкетами самооцінки.

Процедура моніторингу повинна стосуватись тільки тих положень Конвенції, які не входять до інших відповідних міжнародних стандартів та не є предметом взаємних оцінок, що проводить FATF або MONEYVAL.

У своєму звіті за червень 2020 року Комітет експертів з оцінки заходів протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) визначив, як законодавство України співвідноситься з рекомендаціями FATF, та здійснив певний поділ окремих правових питань за рівнем співвідношення з рекомендаціями FATF за такими групами: «відповідає рекомендаціям», «переважно відповідає рекомендаціям», «частково відповідає рекомендаціям».

Найбільш проблемною для українського законодавства є саме остання група питань, яка визначена, як така, що «частково відповідає рекомендаціям». До цих проблем належать, зокрема, питання цільових фінансових санкцій за тероризм та фінансування тероризму, а також за розповсюдження зброї масового знищення, питання нових технологій, прозорості та бенефіціарної власності правових утворень, регулювання та нагляд за визначеними нефінансовими установами та професіями, а також питання статистики.

Саме про врахування рекомендацій в рамках вищезазначених блоків йдеться в німецько-українському проєкті, спрямованому на розробку нового українського законодавства.

Важливо враховувати те, що німецький досвід нормотворення в контексті рекомендацій FATF є дуже важливий для нас, оскільки за останніми звітами Комітету експертів з оцінки заходів протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) в Німеччині ці групи правовідносин визначені як такі, що «переважно відповідають рекомендаціям».

Слід зауважити, що робота над розробкою цих ініціатив тільки розпочалась. Зараз йдеться про такі етапи роботи, як деталізація нормативного регулювання в контексті зауважень MONEYVAL за вищевказаними рекомендаціями (відповідь на питання, яким чином проблема регулюється нині; визначення норм, які потребують зміни або доповнення, в тому числі пошук альтернативних норм правового регулювання, які створюють труднощі із застосування наявних правових норм чинного закону), також важливо визначити інші країни, окрім Німеччини, які мають вищі оцінки за рекомендаціями FATF, та проаналізувати їх досвід нормотворення в контексті критеріїв, за якими Україна має такі зауваження. Лише після ґрунтовного дослідження цих аспектів можна говорити про розробку норм основної частини законопроєкту.

Зважаючи на ту кількість нормативних вимог, виконання яких очікуються від України, важливо посилювати таку українсько-європейську співпрацю, збільшувати кількість проєктів та робочих груп, які зможуть ефективно працювати над новими законодавчими ініціативами.

У преамбулі Угоди зазначається про те, що політична асоціація та економічна інтеграція України з Європейським Союзом залежатиме від прогресу в імплементації цієї Угоди, а також від досягнень України в забезпеченні поваги до спільних цінностей і прогресу в зближенні з ЄС у політичній, економічній та правовій сферах. У сьогоднішніх умовах та реаліях Україна не просто демонструє повагу до спільних цінностей, але й бореться та відстоює їх ціною тисяч життів своїх громадян та мільйонами зруйнованих доль, розраховуючи, зі свого боку, на надійну військову, політичну та юридичну підтримку ЄС.

Поділитися
Теги ЄС

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA