Видавництво 
Викликам, із якими зіштовхується індустрія віртуальних активів, та шляхам їх подолання була присвячена остання сесія III Business & Legal IT Forum, який сьогодні пройшов у Києві.
Сесію модерував керівник практики технологій та інвестицій Juscutum Петро БІЛИК.
Учасники дискусії:
Юрій БОЙКО, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
Олександр ДЕМЧУК, радник EVERLEGAL
Станіслав ПОД’ЯЧЕВ, співзасновник GoDefX Lab
Денис ЯЩУК, заступник керівника CERT-UA
За словами Петра Білика, капіталізація віртуальних активів на сьогодні становить понад 1 трильйон доларів США у світі. Також модератор підкреслив, що у 2021 році (пік розвитку) ця індустрія становила 2,1 трильйона доларів США. Наразі Україна посідає 3 місце в схильності до використання віртуальних активів.
Регулювання
Говорячи про розвиток Web 3, співзасновник GoDefX Lab Станіслав Под’ячев звернув увагу на soulbound-токени. Фактично переклад назви – це “токени, прив’язані до душі”. Вони можуть посвідчувати вашу особу, ці токени можна надавати для соціальної взаємодії.
Проте на противагу цьому уряди хочуть тотальної прозорості, яка насамперед стосується витрат. Зокрема, того, де витрачаються гроші і чи є на це право.
Також спікер наголосив, що штучний інтелект не становить жодної загрози, допоки він є інструментом.
«Усі, хто хоче регулювати сьогодні штучний інтелект в Україні, чи то чиновники, юристи чи громадські діячі, просто хочуть долучитися до «корупційного корита» продавання ліцензій IT-компаніям», — наголосив Станіслав Под’ячев.
Окрім того, він ознайомив слухачів із новим продуктом, над яким працює компанія, що, за словами Станіслава Под’ячева, буде практично інструментом громадянського суспільства для стримування апетитів чиновників, політиків і еліт.
Юрій Бойко розповів про імплементацію європейських норм МІСА в українське законодавство.
За словами доповідача, зміни складатимуться з трьох частин:
- зміни до Податкового кодексу України;
- нова редакція закону про віртуальні активи;
- зміни до інших законів, необхідні для запровадження регламенту.
Юрій Бойко зауважив, що регулювання МІСА є досить ліберальним та встановлює деякі вимоги до публічної оферти віртуальних активів. Одна з основних вимог – це публікація білої книги.
Регуляторами ринку віртуальних активів будуть Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку з Національним банком України.
Відповідаючи на запитання про те, який вплив матиме регулювання на індустрію віртуальних активів в Україні, пан Бойко зазначив, що 70% гравців ринку вказують на позитив від запровадження регулювання.
«Для України це шанс відразу працювати за тими правилами, які існують в ЄС, і головне, що віртуальні активи ми зможемо поставити на баланс», — підкреслив Юрій Бойко.
Міжнародний досвід
Радник EVERLEGAL Олександр Демчук зауважив, що цифрові активи є частиною сталого розвитку та зменшують трансакційні витрати.
Також спікер підкреслив, що якщо говорити про цифрові активи у формі криптовалют, то у світі цей процес уже врегульовано. Запроваджуючи регулювання, на його переконання, потрібно, безперечно, орієнтуватись на США, як на один із найбільших інвестиційних ринків, та на Європейський Союз.
Також Олександр Демчук зупинився на підходах до регулювання криптоактивів різними країнами. Зокрема, він вирізнив:
- товарно-матеріальний актив (Киргизстан): деякі країни на першочергових етапах мали такий підхід і визнавали криптовалюту товаром, але відмовилися від його використання, оскільки в такому разі проводиться надлишкове оподаткування;
- фінансовий/цифровий актив – найбільш поширений підхід (США, Ізраїль, Туреччина, ЄС, Японія);
- засіб платежу (Ель-Сальвадор, ЦАР);
- стейблкоїни – нове регулювання, прирівняне до банківського (США, ЄС).
Безпека в мережі
Виступ заступника керівника CERT-UA Дениса Ящука був присвячений питанням безпеки в кіберпросторі.
Зокрема, спікер зауважив, що за 2022 рік CERT-UA опрацьовано понад 2 тисячі кіберінцидентів. Найбільше атак зазнавали урядові організації, сектор безпеки та оборони, комерційні організації, фінансовий сектор та енергетика. Показник цього року станом на 1 вересня становить майже 1,5 тис. кіберінцидентів.
Основними типами кіберінцидентів, які призводять до викрадення інформації, даних чи облікових записів користувачів, залишається фішинг, шкідливе програмне забезпечення, невиправлені відомі вразливості в програмному забезпеченні та самоінфікування.
Також Денис Ящук навів приклади кіберінцидентів та надав практичні поради для мінімізації ризиків, серед яких:
- уважність і дотримання базових правил кібергігієни;
- налаштування багатофакторної автентифікації;
- використання ліцензійного програмного забезпечення та оновлення тощо.
Читайте також: Олександр Лук’яненко розповів, як мінімізувати негативні
наслідки обшуків в ІТ-компаніях
Завантажується ...
