III Business & Legal IT Forum: Олександр Лук’яненко розповів, як мінімізувати негативні наслідки обшуків в ІТ-компаніях

У межах III Business & Legal IT Forum партнер VB PARTNERS Олександр Лук’яненко зробив спеціальну доповідь «Обшуки в ІТ-компаніях. Як мінімізувати негативні наслідки».

Експерт поділився практичним досвідом юрфірми та розповів про кримінальні ризики, які загрожують ІТ-компаніям.

Обшуки, як зазначив доповідач, – завжди актуальна тема. Адже незалежно від виду бізнесу, до компанії завжди можуть прийти правоохоронці. Часто це відбувається, щоби паралізувати господарську діяльність компанії, а потім шантажувати, вимагати гроші тощо.

VB PARTNERS випрацювала власні практичні кроки, які можуть запобігти негативним наслідкам обшуку і полегшити життя. Найгірше, як зауважив пан Лук’яненко, коли вилучається певна інформація, без якої компанія не може належним чином працювати.

Практичні поради для бізнесу:

• до відкриття дверей викликати адвоката;
• перевірити ухвалу на предмет: (1) правильності адреси обшуку, (2) що саме підлягає відшукуванню, (3) строку дії ухвали, (4) кому надано дозвіл на проведення обшуку;
• переписати дані документів слідчих, оперуповноважених та понятих;
• не допускати особистого обшуку до прибуття адвоката (нічого не викладати з кишень);
• за можливості фіксувати перебіг проведення слідчої дії.

Олександр Лук’яненко також зупинився на порушеннях, які допускають слідчі та прокурори під час проведення обшуків.

Порушення під час обшуку:

1. вилучення мобільних телефонів та носіїв інформації, якщо вони були надані для огляду копіювання інформації;
2. вилучення речей під час обшуку особи без дотримання відповідної процедури;
3. вилучення коштів та особистого майна, яке не має стосунку до злочину;
4. фактичне проведення обшуку не слідчим, а оперуповноваженим;
5. відсутність понятих у місці проведення обшуку;
6. недопуск адвоката або обмеження його прав.

Якщо майно вилучається, в нього є два статуси: майно, як прямо передбачене в ухвалі про обшук, та тимчасово вилучене майно. Відповідно, слідчий або прокурор мають протягом 48 годин звернутися до суду для того, щоб на вказане майно було накладено арешт. У разі якщо таке звернення не надходить, слідчий, прокурор зобов’язані повернути таке майно.

Водночас доповідач запропонував певний порядок дій для повернення майна, якщо протягом 48 годин не скеровано клопотання про накладення на нього арешту:

1. Подання скарги в порядку 303 КПК України про бездіяльність слідчого та повернення майна. Підстава – ч. 5 ст. 171 КПК України.
2. КПК не обмежує в кількості звернень щодо повернення майна.
3. Бездіяльність вважається триваючою, тому строк оскарження не може бути пропущено (узагальнення ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17).
4. Скарга може потрапити на суддю, який вже відмовив у задоволені скарги про повернення майна (залежить від конкретного суду).

Якщо слідчий або прокурор подав клопотання про накладення арешту, власник майна, відповідно, має право бути присутнім на судовому засіданні, на якому буде розглядатися питання про накладення арешту. В цьому випадку можна надавати свої аргументи, чому майно не має стосунку до можливого злочину.

У разі накладення арешту адвокат порадив скористатися двома способами як діяти. Перший – скасовувати арешт через суд першої інстанції, другий – через апеляцію. Щодо суду першої інстанції – строк для звернення тут не обмежений, кількість звернень також. Водночас на апеляцію строк дається п’ять днів. Крім того, апеляційне оскарження може бути лише один раз, на відміну від суду першої інстанції.

Ключовим у цьому питанні, як зазначив доповідач, є підстави, що є предметом доказування. В суді першої інстанції скасування арешту відбувається, якщо такий арешту був необґрунтованим, а також якщо відпала потреба в подальшому застосуванні арешту. Предметом доказування в апеляційному оскарженні арешту є: неповнота розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, істотне порушення норм права.

Експерт порадив не оскаржувати арешт через апеляцію: «Тому що після того як апеляційний суд винесе рішення і встановить, що арешт був накладений законно, тобто його легалізує, досить складно його буде знімати через суд першої інстанції».

Олександр Лук’яненко також акцентував деякі нюанси ухвали про повернення майна, а саме це:

• зміна підслідності;
• невстановлення строків повернення;
• затягування шляхом роз’яснення ухвали суду про повернення майна;
• звернення до бізнес-омбудсмена;
• реєстрація кримінального провадження – невиконання судового рішення.

Насамкінець доповідач зупинився на законодавчому регулюванні щодо зміни підходів до проведення обшуків. Він нагадав, що у 2017 році прийнято зміни, так звані Маски-шоу стоп.

Зараз у комітетах Верховної Ради є законодавчі ініціативи, де враховані такі зміни:

• надання можливості власнику скопіювати інформацію з електронних носіїв перед їх вилученням;
• безперешкодна відеофіксація обшуку саме власником приміщення або його адвокатом;
• надання всім вилученим речам статусу тимчасово вилучених;
• впровадження строку дії арешту майна з можливістю продовження;
• можливість скасування арешту третьої особи після 60 днів, якщо вона не набуде статусу підозрюваного.

У разі прийняття таких новацій, як зауважив доповідач, діяльність ІТ-бізнесу буде суттєво полегшено.