II Форумі з екології та сталого розвитку: Максим Попов пояснив, що передбачає Екологічний договір для України

Питанням Екологічного договору для України була присвячена спеціальна доповідь радника Генерального прокурора Максим Попова на II Форумі з екології та сталого розвитку.

Він нагадав, що цей документ став результатом роботи Офісу Президента разом з іншими органами державної влади щодо імплементації Формули миру Президента Зеленського. Зокрема, в пункті 7 цього документа йдеться про відновлення справедливості.

«Ключовою тезою є те, що не може бути миру без притягнення країни-агресорки до відповідальності, її посіпак за розв’язання війни, воєнні злочини, злочини геноциду проти українського народу. Також ідеться про компенсаційний механізм, а саме стягнення з рф заподіяної внаслідок агресії шкоди», – наголосив Максим Попов.

Також він зосередив увагу на пункті 8 Формули миру Президента Зеленського «Екологічна безпека». Цей пункт передбачає компенсацію коротко-, середньо- та довгострокових наслідків для природного навколишнього середовища та запобігання ризиків для людей.

Як зазначив спікер, для роботи та впровадження в життя цих двох пунктів Формули миру Президента Зеленського у червні 2023 року було створено Міжнародну робочу групу з питань екологічних наслідків війни. Результатом роботи МРГ став Екологічний договір для України, який був презентований Президенту України 9 лютого 2024 року.

Максим Попов зауважив, що Екологічний договір для України – це насамперед документ, який містить 50 рекомендацій, адресованих Україні та міжнародній спільноті:

«Деякі з рекомендацій адресовані одночасно і Україні, і світовій спільноті, щоб ми могли досягти успіху в трьох ключових сферах: перша – документування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок агресії рф, друге – притягнення до відповідальності рф та її представників за цю шкоду, і третє – відновлення України за принципом сталого розвитку (“зелена” відбудова)».

Серед ключових тез Екологічного договору для України Максим Попов акцентував, що Україна фактично є піонером у багатьох згаданих вище напрямах. Зокрема, щодо притягнення до відповідальності за злочини проти довкілля під час війни.

Також у цьому документі зазначено про ризики, пов’язані з ядерною безпекою.

З-поміж топрекомендацій Екологічного договору для України Максим Попов виокремив такі:

• Україна має створити міжміністерський координаційний орган для збирання доказів, особливо для підтримки позовів про відшкодування;
• координація всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громад у питаннях “зеленої” відбудови;
• політика щодо протипіхотних мін, яка містить вказівки з найкращої практики захисту навколишнього середовища;
• національна стратегія судового переслідування екологічних злочинів;
• спеціальні підрозділи Національної поліції, які займаються боротьбою з екологічними злочинами;
• національне керівництво з утилізації токсичних відходів;
• інформування населення про ризики;
• національне законодавство має встановити критерії сталого фінансування, які застосовуються до всіх міжнародних інвестицій та підтримки донорів.

Серед ключових рекомендацій міжнародній спільноті експерт виділив такі:

• чіткість політики: допоможіть розробити методологію та стратегію розслідувань;
• підвищення відповідальності через справи універсальної юрисдикції в іноземних національних судах;
• технічна допомога та розбудова потенціалу в низці сфер:

– навчання з екологічного права для суддів і слідчих;

– залучення договірних органів щодо біорізноманіття, заповідників та Чорного моря;

– більша увага до безпосередніх ядерних ризиків, включаючи міжнародну робочу групу для усунення вразливостей;

– допомога Україні у відстежуванні ризиків для здоров’я, пов’язаних із забруднювачами війни (Всесвітня організація охорони здоров’я).

Спільні рекомендації Екологічного договору для України передбачають таке:

• запитувати консультативний висновок Міжнародного суду щодо кількох важливих правових питань;
• створити центральне міжнародне сховище глобального досвіду та судової практики щодо правових справ, що стосуються конфліктного середовища;
• розробити чіткі міжнародні методології збирання доказів щодо шкоди навколишньому середовищу з огляду на обмеження доступу через війну;
• договірні органи щодо Чорного моря та міжнародні природоохоронні території в Україні повинні активно оцінювати та звітувати про шкоду (Рамсарська та Бернська конвенції та збереження дикої природи).

Щодо діяльності Офісу Генерального прокурора Максим Попов нагадав цитату Генерального прокурора Андрія Костіна про те, що довкілля більше не має бути мовчазною жертвою війни.

Він повідомив, що на сьогодні прокурори спеціалізованих екологічних прокуратур здійснюєть процесуальне керівництво у 209 кримінальних провадженнях (щодо 367 епізодів) у сфері охорони навколишнього природного середовища, пов’язаних зі збройною агресією рф, з них 15 – за фактами вчинення екоциду.

Уперше в історії України було повідомлено про підозру в скоєнні злочину екоциду під час збройного конфлікту російським командувачам топрівня.

«Робота не зупиняється, 9 лютого ц.р. Екологічний договір був презентований Президентові України. Уже 16 лютого Кабмін дав доручення Міністерству захисту природного довкілля створити міжвідомчу робочу групу щодо напрацювання спільного плану дій з імплементації цих рекомендацій. Така міжвідомча робоча група була створена у березні ц.р. за наказом міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця. Уже було проведено перше засідання цієї робочої групи, і наразі ми в робочому порядку напрацьовуємо спільний план заходів для впровадження в життя Екологічного договору.

Буду вдячний, якщо до цього процесу долучиться юридична спільнота, представники адвокатських об’єднань та юридичних фірм. Ваш погляд та поради щодо проєкту спільного плану дій будуть цінними», – підсумував Максим Попов.