Видавництво 
Захисту екологічних прав та питанням екологічної безпеки була присвячена завершальна сесія II Форуму з екології та сталого розвитку, який сьогодні проходив у Києві.
В обговоренні взяли участь:
- Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
- Олександр Лупейко, засновник ГО «Зелена адвокація»
- Анна Дворнікова, адвокат EVERLEGAL
- Михайло Різак, директор із взаємодії з органами влади ТОВ СП «НІБУЛОН»
- Володимир Костерін, голова швейцарського фонду «Скорочення ризиків»
- Ольга Статівка, юрисконсульт ТОВ «Електрік Солюшнз», к.ю.н.
Модерувала сесію радниця Asters Марта Галабала, яка, розпочинаючи дискусію про захист екологічних прав, зауважила, що останні рішення Європейського суду з прав людини свідчать про початок етапу нової літигації кліматичної сфери.
Зі свого боку, суддя КГС ВС Ганна Вронська поділилась думкою, що ЄСПЛ не дуже любить розглядати екологічні справи, і це пов’язано насамперед із тим, що Конвенція з прав людини і основоположних свобод не містить правил щодо безпечного довкілля.
Як зазначила спікерка, це має логічне пояснення, оскільки в час прийняття Конвенції тривали затяті суперечки між бізнесом і проекологічною спільнотою, тільки формувалася концепція сталого розвитку.
Наразі на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права в Конвенцію. Проте водночас є побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд, оскільки національні суди не завжди стають на бік тих, хто зазнає шкоди в таких категоріях спорів.
«Однак світова тенденція – це обрання «зеленого курсу», і я переконана, що Конвенція буде доповнена правом на чисте безпечне довкілля, оскільки без його визнання ми не зможемо забезпечити належного існування майбутніх поколінь, що і є базовою цінністю сталого розвитку», — зауважила Ганна Вронська.
Більш детально спікерка розповіла про практику українських судів у цій категорії спорів, зауваживши, що тривалий час суди не приділяли такому праву належної уваги, та й не подавалося багато позовів на захист безпосередньо цього права.
Серед інших прикладів Ганна Вронська навела справу «Кроноспан» проти ГО «Екоклуб», в якій Верховний Суд дав зелений коридор для громадськості щодо висловлення своєї думки стосовно того, як побудова заводу збільшить забруднення повітря, показник якого вже є критичним в невеличкому містечку Рівненської області (постанова КГС ВС від 26 травня 2021 року у справі № 918/132/20).
У виступі суддя КГС ВС зупинилася на застосуванні судами положень Орхуської конвенції та на правових висновках Верховного Суду, які мають значення для їх застосування судами нижчих інстанцій.
Також Ганна Вронська зауважила, що Верховний Суд закріпив стійку правову позицію щодо обов’язку держави забезпечувати безперешкодний доступ громадян до правосуддя у справах про оскарження дій та бездіяльності фізичних осіб і державних органів, які порушують вимоги національного законодавства щодо захисту довкілля.
Спільними зусиллями
Про значення громадських організацій в інфраструктурі захисту екологічних прав розказала Анна Дворнікова, адвокат EVERLEGAL. Спікерка поділилася власним досвідом подання до суду позову про захист екологічних прав громадською організацією.
За словами Анни Дворнікової, в позові посилалися на Орхуську конвенцію, зазначаючи, що природоохоронна громадська організація має право звертатися з відповідними позовами до судів і що саме цією конвенцією гарантується доступ до правосуддя для виконання статутних цілей цією ГО.
У позові також варто посилатися на Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», який передбачає право на об’єднання в природоохоронні організації, та відповідно, подання до суду позовів щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав.
Важливо зазначити в статуті ГО, що вона покликана захищати екологічні права та вести діяльність з охорони цих прав, а також прописати право ГО захищати права шляхом подання до суду позовів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Спікерка підкреслила, що розрахунки матеріальної та моральної шкоди мають бути подані щодо кожної особи, яка звертається в суд за захистом своїх прав.
Що стосується юрисдикції суду, який має розглядати позов ГО, то Анна Дворнікова навела правовий висновок Великої Палати ВС у справі № 904/6125/20, за яким такі позови мають розглядатися в судах цивільної юрисдикції, оскільки в цьому випадку ГО діє як представник фізичних осіб, які потребують захисту своїх порушених прав.
Міжнародна співпраця в захисті екологічних прав
«Основне завдання екологізації — це підвищення якості та тривалості життя людей. Що стосується України, то сьогодні не визначено вартість життя людини», — на цьому наголосив голова швейцарського фонду «Скорочення ризиків» Володимир Костерін.
Спікер зауважив, що перед фондом «Скорочення ризиків» поставлено завдання з розробки методики оцінки і скорочення ризиків для країн ПАРЄ на прикладі України.
Зі свого боку, засновник ГО «Зелена адвокація» Олександр Лупейко, доповнюючи виступ попереднього спікера, розповів про успішні кейси із захисту екологічних прав громадян. Зокрема, йдеться про справи щодо “БРСМ” та сміттєпереробного полігону в Крюківщині.
Проте, за словами пана Лупейка, виконання судових рішень у таких справах залишається надактуальною проблемою.
Розмінування не є економічно вигідним
Проблемам мінного забруднення сільськогосподарських територій був присвячений виступ директора із взаємодії з органами влади ТОВ СП «НІБУЛОН» Михайла Різака.
За його словами, 30% земельного банку (25,5 тисяч га) компанії «Нібулон» перебувало в окупації. На сьогодні окупованими залишається 20 тисяч га .
У в 2023 році компанія прийняла рішення сертифікувати себе як оператора протимінної діяльності. За цей період ми змогли повернути в обробіток близько 5 тис. га землі, а 200 га досі залишаються ідентифікованими як заміновані й потребують реального розмінування.
«Найважливіша проблема, з якою стикається компанія і фермери, — це економічна доцільність розмінування. Оскільки собівартість механізованого розмінування орієнтовно 5,5 тис. доларів США за гектар. А цінові пропозиції інших операторів протимінної діяльності сягають і 7 тис. доларів за гектар, водночас вартість землі через відсутність її ринку в середньому становить 2,1 тис. доларів за гектар. І це свідчить про те, що фермеру, який перебуває в орендних правовідносинах із власником землі, не вигідно інвестувати в розмінування», — зауважив Михайло Різак.
Механізми стимулювання переходу на ВДЕ
Завершив роботу форуму виступ Ольги Статівки, юрисконсульта ТОВ «Електрік Солюшнз», яка розповіла про перспективи вдосконалення механізмів стимулювання переходу до ВДЕ як ключового вектора забезпечення екологічної безпеки.
«Енергетична безпека є одним із найпотужніших факторів забезпечення екологічної безпеки», — зазначила пані Статівка.
Проте, за її словами, якщо до повномасштабної війни українська енергетична система тяжіла до показників “зеленої” економії, то в умовах воєнного стану мова йде про стабілізацію енергосистеми. Воєнний стан вніс корективи, проте в цілому політика залишається незмінною щодо забезпечення меншої залежності української енергетики від викопних видів палива.
Спікер назвала такі переваги використання відновлюваної енергетики для України:
- вирішення питання декарбонізації та виконання екологічних інтеграційних зобов’язань України;
- дотримання кліматичної нейтральності;
- економічне зростання;
- забезпечення децентралізованого доступу до енергетики.
«Збільшення частки відновлюваних джерел в енергетичному балансі не лише сприятиме декарбонізації, але й в контексті останніх масованих атак, які зруйнували об’єкти теплової генерації, є актуальним впровадження нових об’єктів малої розподіленої генерації, яка виходить на новий рівень», — наголосила Ольга Статівка.
Завантажується ...
