Видавництво 
 |
Тетяна Трикоза, адвокат Dynasty Law & Investment |
В Україні, як відомо, важливою проблемою є подолання корупції на всіх рівнях, а також підтримки в суспільстві нульової толерантності до корупційних проявів. Один із багатьох, але, на мою думку, найефективніших механізмів, спрямованих на досягнення позитивних результатів у цій сфері, є фінансовий моніторинг.
Частина системи фінансового моніторингу, зокрема антикорупційний вектор, вирішує низку завдань у запобіганні корупції, як-от виявлення та повернення активів, набутих незаконним шляхом.
Питанню, як саме працює сьогодні український законодавчий механізм у сфері фінансового моніторингу (включаючи сферу санкційного законодавства) та які має результати, приділена увага в цій публікації.
Порядок здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу врегульований постановою правління НБУ № 90 від 30.06.2020, яким, до речі, передбачена детальна фіксація недопущення або перешкоджання перевірці у разі, якщо такий факт матиме місце з боку банку або небанківської установи, на яку поширено норми цього порядку (що призводить до накладення штрафу в розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Якщо розглянути законодавчі зміни, то варто констатувати, що в рамках євроінтеграції відповідальність у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, було значно посилено. За 2023 рік спостерігається фокусування уваги НБУ, зокрема, на зв’язках із країною-агресором, а формальний підхід до заходів фінмоніторингу, що цілком закономірно, змінився на ризик-орієнтований, зокрема вимоги до реалізації спеціальних обмежувальних (санкційних) заходів суттєво посилено.
Так, Національний банк стосовно процедур фінансового моніторингу розробив спеціальні ризикові фактори, які ґрунтуються на нормах постанов НБУ № 65 від 19.05.2020 «Про затвердження Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та № 26 від 16.03.2023 «Про розкриття інформації щодо зв’язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України». У них, деталізуючи законодавчі вимоги, Нацбанк врахував певні особливості небанківських установ та спростив їх порівняно з вимогами до банків, наприклад, розробити та впровадити внутрішню автоматизацію процесів із фінмоніторингу (для платіжних систем, які здійснюють онлайн-перекази коштів, автоматизація є обов’язковою). На відміну від банків, небанківські установи не мають звітувати перед НБУ про призначену відповідальну за фінмоніторинг особу та отримувати погодження її кандидатури, також відповідальному працівнику можна суміщати свою посаду. Небанківським установам можна оцінювати ризик певної групи клієнтів без необхідності відокремлення ризик-оцінки за кожним.
Торкнемось основних порушень, за які суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) у поточному році було притягнуто до відповідальності. Огляд спирається на результат аналізу, проведеного за допомогою аналітичної системи YouControl, яка, до речі, має зручні інструменти для перевірки інформації щодо вимог постанови НБУ № 65.
Так, у 2023 році банки та інші фінансові установи за порушення вимог фінансового моніторингу та валютного законодавства були притягнуті НБУ до відповідальності у вигляді штрафів, а деякі банки виведено з ринку.
Більшість штрафів застосовано до фінансових компаній, як суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за порушення валютного законодавства. Деякі страхові компанії у 2023 були позбавлені ліцензії за неподання звітності або за порушення вимог фінмоніторингу. Це свідчить про недостатню ретельність так званих посередників у дотриманні вимог НБУ.
Аналіз відзначив, що певна кількість штрафів та письмових застережень стосувалась: неподання або порушень строків подання звітності з питань запобігання та протидії; порушення умов та порядку торгівлі іноземною валютою; порушень ставання на облік у спеціально уповноваженому органі як СПФМ; неналежного виконання обов’язку розробляти та оновлювати внутрішні документи; нездійснення фінустановою відповідного застосування ризик-орієнтованого підходу; невиконання банком оцінки або переоцінки власних ризиків діяльності; невикористання установою системи автоматизації процесів фінансового моніторингу; нездійснення заходів щодо клієнтів або їх бенефіціарів, які є політично значущими особами (PEP), членами їх сімей або пов’язаними з ними особами (розмір штрафу, що накладає регулятор, — до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); подання до НБУ недостовірної звітності (або з помилками); порушення вимог реалізації та моніторингу ефективності персональних санкцій тощо.
Наявність усередині установи навчання з фінмоніторингу є предметом систематичної уваги регулятора під час перевірок, адже таке порушення, як недотримання обмежень щодо призначення відповідального працівника установи або незабезпечення проведення навчальних заходів на постійній основі для працівників (задля розуміння ними обов’язків у цій сфері), є підставою для притягнення до відповідальності.
Варто звернути увагу, що такі заходи впливу для СПФО спричиняють певні репутаційні втрати на ринку надання послуг. Отже, наявність штрафу не тільки має негативний фінансовий аспект, але й наслідки у майбутній діяльності (наприклад, послаблення довіри клієнтів, втрата наявних пакетів послуг тощо).
Важливою порадою буде врахування суб’єктом, що перевіряється, можливості вплинути на застосовуваний розмір штрафу. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361-IX (Закон № 361-IX) не тільки встановлює розмір відповідальності за конкретні порушення, а й передбачає укладення порушником угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства. Сторони в умовах угоди погоджують заходи для усунення та недопущення наступних порушень вимог відповідного законодавства, заходи з поліпшення ефективності системи управління ризиками, строки їх виконання, суму грошового зобов’язання СПФМ в рамках виконання такої угоди (ст. 32 Закону № 361-IX).
Так, визначаючи, який захід впливу буде застосовано до порушника, наглядовий орган враховує всі обставини вчиненого порушення, як-от фінансовий стан СПФМ та/або вигоду, одержану ним внаслідок вчинення порушення, якщо така сума може бути обрахована. Враховується також співпраця суб’єкта з органами, які здійснюють запобігання та протидію згідно із Законом, ступінь відповідальності СПФМ.
Доречно зазначити, що норма про укладення угоди з СПФМ не може бути застосована до філій іноземних банків та банків взагалі. До виявлених порушень банками вживаються заходи згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» та приписами нормативних актів НБУ.
Серед найгірших наслідків виявлених порушень (окрім штрафу чи письмового застереження) доцільно виокремити можливості прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку чи анулювання ліцензії фінустанови на провадження діяльності з надання фінансових послуг (таких як переказ коштів у нацвалюті без відкриття рахунку або здійснення валютних операцій). Такі крайні заходи є наслідком систематичного порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
З метою запобігання таким наслідкам радимо СПФМ систематично стежити за дотриманням вимог письмових застережень НБУ, які є передумовою застосування штрафів та інших заходів, зокрема приділяти увагу своєчасному усуненню виявлених порушень. Ефективним запобіганням негативних наслідків також буде актуалізація та підтримка автоматизованої системи перевірки контрагентів, систематичний моніторинг оновлень норм чинного законодавства з фінмоніторингу, призначення відповідальної за комунікації з НБУ особи, вчасне подання звітності та достовірних даних на запити регулятора тощо. Окремо увагу доцільно приділити перевіркам контрагентів щодо статусу PEP, ретельності дослідження зв’язків із підсанкційними особами та відносин із державою-агресором.
Завантажується ...
