Як змусити росію відповідати перед світом за злочини: Міжнародний кримінальний суд та його юрисдикція в Україні — PRAVO.UA Як змусити росію відповідати перед світом за злочини: Міжнародний кримінальний суд та його юрисдикція в Україні — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Як змусити росію відповідати перед світом за злочини: Міжнародний кримінальний суд та його юрисдикція в Україні

Як змусити росію відповідати перед світом за злочини: Міжнародний кримінальний суд та його юрисдикція в Україні

  • 19.01.2023 13:45
Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

Україна вже майже рік живе в умовах повномасштабної війни, коли росія своїми терористичними діями та геноцидною політикою щодо українського народу підступно завдає ракетних ударів. Мішенню терористичної держави стають житлові будинки, соціальна та критична інфраструктура всієї території України. Таким чином росія діє з порушенням усіх норм Міжнародного гуманітарного права та підтверджує свій статус терористичної країни. Міжнародний кримінальний суд створений для притягнення осіб до персональної відповідальності за міжнародні злочини, незважаючи на їх статус, займану посаду чи імунітет. Нині всі світові юридичні важелі повинні консолідуватися та стати на захист цивільного населення України, а також притягнути воєнних злочинців до відповідальності та захистити світ від російського тероризму, спрямованого проти людяності.

 

Наша держава підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році саме ратифікація цього документа є одним із прямих міжнародних зобов’язань України. Водночас Римський статут передбачає, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це належну заяву. Наша держава визнала юрисдикцію МКС з двох питань заявами Міністерства закордонних справ, поданими 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території. Спершу перешкодою для ратифікації РС в Україні був висновок Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року про те, що положення РС, відповідно до яких МКС «доповнює національні органи кримінальної юстиції», не узгоджувалися з Конституцією України, яка не передбачає можливості «доповнення судової системи України». Проте принцип комплементарності передбачає, що МКС уповноважений розглядати справи лише у випадках, коли національна система правосуддя не спроможна або не бажає розслідувати міжнародні злочини, що підпадають під юрисдикцію МКС. А належний розгляд справи на національному рівні унеможливлює її розгляд МКС, така справа стає неприйнятною до розгляду МКС за статтею 17 Римського статуту. Цю так звану конституційну перешкоду для ратифікації РС усунули у 2019 році змінами до статті 124 Конституції, яка в новій редакції передбачає, що «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду». На противагу цьому, за словами представників Мін’юсту України, ратифікація нашою державою Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відстрочення ратифікації цього документа не є критичним. Крім того, представники Офісу Президента говорять про те, що саме через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі. Бо згідно з Римським статутом спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям. Але розширення юрисдикції не буде з тієї причини, що МКС вже має таку юрисдикцію від 2014 року на підставі визнання Україною юрисдикції МКС у спеціальному порядку. Однак Україна — що зараз, що після ратифікації РС — має змогу унеможливити розслідування справ у МКС.

 

Україною починаючи з 2014 року було прийнято певні законодавчі кроки. Безпосередньо в лютому 2014 року ВРУ було прийнято заяву № 790-VII. Згідно з цією заявою було визнано юрисдикцію Суду за ст. 7 Статуту, а саме щодо злочинів проти людяності під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Через рік, у лютому 2015 року, Верховною Радою було прийнято постанову № 145-VIII, відповідно до якої було затверджено цю заяву, що визнала юрисдикцію Суду за статтею 7 Статуту, про яку я згадував вище, а також статтею 8, що стосується воєнних злочинів. Ідеться про скоєння злочинів саме вищими посадовими особами росії та керівниками терористичних організацій, так званих днр та лнр починаючи з 20 лютого 2014 року і без кінцевої дати.

Окружний суд Гааги у листопаді 2022 році визнав, що росія контролювала так звану днр з 2014 року. Зокрема, про це йшлося у справі щодо збиття малайзійського рейсу MH17. Окремо суд наголосив, що самопроголошена влада у Донецьку отримувала політичні та військові вказівки з москви, що підтверджують докази, зібрані спільною слідчою групою, включаючи перехоплення телефонних розмов.

Нині МКС проводить розслідування злочинів, скоєних в Україні росією з 2 березня 2022 року. З початком повномасштабної війни для врегулювання питання взаємодії із МКС та забезпечення роботи їх представників в Україні Верховна Рада 3 травня 2022 року прийняла Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом». Він забезпечує проведення Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду розслідування воєнних та інших міжнародних злочинів в Україні, передбачаючи можливість проведення безпосередньо ними процесуальних та слідчих дій. Розслідування та збір доказів злочинів рф на території нашої держави розпочалося Офісом прокурора МКС у березні цього року, після звернення 43 країн – учасниць Римського статуту на тлі повномасштабного вторгнення рф.

 

Вперше в історії Міжнародного кримінального суду він став учасником Спільної слідчої групи на платформі Євроюсту, до якої увійшли Україна, Литва, Польща, Латвія, Естонія та Словаччина. Прокурор МКС Карім Хан неодноразово приїжджав до України та особисто оглядав місця вчинення воєнних злочинів росією. У травні 2022 року в Україну прибула команда з 42 слідчих (судових експертів та допоміжного персоналу) з метою розслідування злочинів, що підпадають під юрисдикцію цього органу.

 

В результаті збройної агресії рф проти України збройними формуваннями російської федерації були вчинені й інші злочини, які, зокрема, включають масові воєнні злочини (вбивства, катування, зґвалтування) на території України з метою знищення українського народу. А також це знищення українських культурних пам’яток (музеїв, історичних пам’яток, культових споруд, книг українською мовою, заборона використання української мови та запровадження освіти російською мовою з російським ідеологічним спрямуванням на підконтрольних окупантам територіях). Отже, ратифікація Римського статуту безпосередньо впливає на діяльність Міжнародного кримінального суду в Україні. Це дало б можливість сформувати бюджет на розслідування, делегувати в Міжнародний кримінальний суд суддю, який мав би серйозні процесуальні впливи на перебіг і швидкість розгляду певних справ. І відповідно, у  нас би з’явились дуже багато інструментів впливу на Міжнародний кримінальний суд. В контексті цього спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії рф стане важливою складовою частиною інституційної бази, що забезпечуватиме правосуддя в Україні. Щобільше, існування спеціального трибуналу полягає в тому, щоб заповнити наявну прогалину в застосування міжнародного кримінального права в ситуації з Україною, що виникла внаслідок обмеженої юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії.

 

Наразі Україна та ЄС вже працюють у напрямах підтримки Офісу Генерального прокурора України, у збиранні доказів, у тренуваннях для слідчих. Це реалізується через європейські представництва, а саме Дорадчу місію ЄС в Україні, Євроюст та Дорадчу групу із особливо тяжких злочинів. Крім цього, мова йде про підтримку Міжнародного кримінального суду та його центральної ролі у розслідуванні воєнних злочинів та злочинів проти людства, а також забезпечення відповідальності росії за скоєні злочин. Зокрема, це стосується заклику Президента України щодо створення спеціального трибуналу зі злочину агресії.

 

Отже, наша держава повинна зробити всі законодавчі кроки, щоби притягнути росіян за злочини проти людяності, відповідальність за які наразі не передбачена в українському кримінальному законодавстві. Тому ті злочини, які дадуть змогу довести Офісу прокурора МКС систематичність і масштабність порушень російськими військами міжнародного гуманітарного права, стануть предметом його розгляду і, що найголовніше, вироків. Тож, визнаючи юрисдикцію МКС у спецпорядку, як зараз, Україна має лише виконувати приписи цього органу. Ставши повноцінною його учасницею, Україна зможе впливати на роботу МКС. З цією метою, щоб здолати російську геноцидну політику, повинен бути створений єдиний правовий фронт, де наша держава матиме рівноцінні права та повноваження. Вкрай важливо привести до ладу внутрішнє законодавство (зокрема, Кримінальний кодекс) відповідно до норм Статуту. На це спрямований законопроєкт №  2689 від 27.12.2019, який було прийнято 20.05.2021. Однак станом на грудень 2022 він ще не підписаний Президентом, а отже, не набув чинності. Ба більше, для відновлення справедливості нашій державі важлива співпраця з правозахисними спільнотами, а також із міжнародними партнерами. Але необхідно розуміти, що Міжнародні суди мають багато недоліків, головний з яких — тривалість. Це передбачає те, що процеси можуть розтягнутися на багато років. Інший аспект – компенсаційний механізм, який забезпечить відшкодування всіх збитків за рахунок активів агресора, коштом рф усім, хто постраждав від цієї війни. Питання фінансової відповідальності рф за руйнування України потребує вирішення. На цей час країни-члени заморозили близько 19 мільярдів євро активів, що належать російським олігархам та іншим прихильникам путіна. Близько 300 мільярдів євро резервів російського центробанку були заблоковані. Хоча «заморожені» та «заблоковані» не означає «конфісковані». Тому це питання потребує допрацювання та кардинальних рішень.

До того ж мають бути притягнуті до відповідальності всі російські вбивці, усі, хто організовує і реалізує терор. Бо відповідальність за воєнні злочини індивідуальна. Їх вчиняють конкретні люди. Насамперед відповідальність лежить на тих, хто віддає злочинні накази: головнокомандувач і командири несуть більшу відповідальність, ніж виконавці.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA