Як конфісковують активи рф в Україні — блог Володимира Ващенка

Будь-які угоди з корпоративними правами та іншими активами, до яких якимось чином дотичні резиденти рф, датовані після анексії Криму в лютому 2014 році, під прицілом уваги НАЗК та Мін’юсту. Згодом вони можуть стати предметом оцінки у ВАКС.

У травні 2022 року законодавець вніс зміни до Закону «Про санкції». По-перше, розширив зміст блокування активів, поширивши санкцію не тільки на право власності, але й на опосередковане володіння. По-друге, запровадив санкцію у вигляді стягнення таких активів у дохід держави. І якщо до цього закон передбачав лише вилучення активів держави-агресорки, то оновлення санкційних підходів дозволило конфіскувати активи приватних компаній та осіб.

Законодавчі механізми націоналізації

Згідно зі сформованою практикою Великої Палати ЄСПЛ національні суди під час розгляду санкційних справ встановлюють ключові обставини справи та перевіряють наявність достатніх підстав для застосування санкцій державними органами.

В Україні РНБО застосовує санкції за поданням державних органів, а Президент вводить рішення у дію відповідними указами. Щодо власне стягнення активів Вищий антикорупційний суд, тобто суд кримінальної юрисдикції, фактично призначений владним суб’єктом, який за поданнями Мін’юсту приймає рішення про конфіскацію.

Під час розгляду цієї категорії справ застосовується стандарт доказування переваги більш вагомих доказів або так званий баланс ймовірностей. Тягар доведення вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт скоріше мав місце, аніж ні.

У процедурі не передбачено касаційного оскарження. Це означає, що Верховний Суд не може переглядати ці справи.

Які активи ворога під прицілом?

Закон «Про санкції» передбачає, що здійснюється стягнення в дохід держави як активів, які належать підсанкційній особі, так і активів, якими така особа здатна розпоряджатися через інших осіб.

Доказування зв’язку підсанкційної особи може зводитись до зіставлення версій сторін, а вирішення судом питання переваги доказів трансформується у питання, яка з протилежних версій сторін видається більш переконливою і такою, що заслуговує на довіру.

ВАКС спростив завдання до відносин контролю, для яких за майновим критерієм достатньо бути кінцевим бенефіціарним власником із часткою від 25 %. Але навіть якщо розмір частки 25 %, Міністерство юстиції може ініціювати стягнення шляхом подання позову, а ВАКС стягувати всі 100 % у статутному капіталі або інших активах.

Варто звернути увагу, що зазначений підхід не враховує, що у транснаціональних компаніях відповідачам – підсанкційним особам належить не 100 %, а частина акцій перебуває як у власності незалежних європейських компаній, так у вільному біржовому обігу. Таким чином, стягнення 100 % активів в Україні не може не зачіпати інтереси та права іноземних акціонерів.

Ба більше, суд залучає у ролі третіх учасників справ фактично об’єкти стягнення – українські компанії, корпоративні права яких стягуються.

Якщо судові колегії першої інстанції ВАКС протягом тривалого часу робили певні винятки зі складу заявлених до стягнення активів, то Апеляційна палата задовольняла апеляційні скарги Міністерства юстиції та «достягувала» такі активи.

Практичні кейси

Цікавими є кейси ПрАТ «Хустський кар’єр» та ПрАТ «Жежелівський кар’єр». Обидва кар’єри були придбані у жовтні 2021 року іноземними структурами у австрійської компанії Strabag SE, 27,8 % акцій якої належало опосередковано підсанкційній особі.

Судова колегія першої інстанції ВАКС зробила висновок про укладення угод купівлі-продажу з метою ухилення від запроваджених економічних санкцій та про збереження контролю підсанкційною особою через пов’язаних осіб. Та згодом конфіскувала 100 % акцій кар’єрів. Одним із прийнятих судовою колегією доказів контролю була роздруківка з вебсайту українського ЗМІ, додана до інформації НАЗК.

У підготовці позовних матеріалів Мін’юст використовує інформацію від державних органів та завжди НАЗК. Але НАЗК інколи пише про «обґрунтовані сумніви» щодо угод попередніх довоєнних років, або з посиланням на неперевірені публікації ЗМІ, або взагалі без наведення ґрунтовних доводів. Так само відповіді правоохоронних органів можуть виявитися компіляцією рапортів оперуповноважених та допитів як свідків співробітників цих самих структур.

Надалі Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення, зазначивши, що фактично контроль належить українським бізнесменам, пов’язаним із Concorde Capital та OKKO Group.

Окрім того, перед Вищим антикорупційним судом постали питання фіктивності та дійсності угод з активами підсанкційних осіб.

Закон «Про ринки капіталів та організовані товарні ринки» ще з 2020 року закріпив, що є нікчемними договори з підсанкційними особами щодо фінансових інструментів та операції з їх цінними паперами. Цю норму використала Апеляційна палата ВАКС для стягнення у дохід держави 100 % ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» у лютому 2023 року.

Укладення договорів до включення осіб до санкційних списків або до початку повномасштабного вторгнення може не мати значення. ВАКС все одно може (цитата) «вважати цілком ймовірним, що договір був укладений з метою створення можливості володіння через підконтрольну третю особу».

Чесному українському бізнесу варто бути уважним, адже наявність лише ознаки афілійованості з російським капіталом достатньо для суду, щоб стягнути активи в Україні. Є висока ймовірність, що активи справжніх українських власників можуть опинитися в суді.

Компаніям уже зараз варто ретельно проаналізувати структуру свого бізнесу та внутрішні процеси в компанії. Навіть якщо у вас тривалі відносини з бізнес-партнером, варто перевірити, чи не потрапив він до санкційного списку.

Блог — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Як незалежне видання, «Юридична практика» може публікувати статті, що мають дискусійний характер або стосуються тих чи інших спірних питань. Точка зору редакції “ЮП” може не збігатися з поглядом автора блогу.