Фахівці обговорили розвиток податкової політики України в умовах війни

Сьогодні відбулась онлайн-конференція «Воєнний стан: податкові виклики», організована видавництвом «Юридична практика». Захід зібрав на єдиній онлайн-платформі провідних спеціалістів, що обговорювали нагальні питання податкового законодавства і практики у сфері оподаткування. Модерували захід у блискавичній манері Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н., та Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.

На початку заходу із привітальними словами до учасників конференції звернувся Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. На його думку, нині Україна перебуває в періоді найбільшої турбулентності за всю свою новітню історію і це, безумовно, позначається на її галузі оподаткування. «Ми свідомо на початку війни відійшли від принципу стабільності податкового законодавства. Адже абсолютна невизначеність навколо нас, безперечно, заподіювала шкоди правовій визначеності та передбачуваності податків. Інакше не можна було зробити. Через півтора року ми відновили довоєнний стан оподаткування. Вчора на Комітеті ВР був на розгляді останній законопроєкт із циклу щодо відновлення довоєнного оподаткування, який стосується повернення перевірок. На щастя, нам вдалося знайти з Міжнародним валютним фондом компромісний варіант. Ми не відновили податкові перевірки тотально, як на цьому наполягав МВФ. Водночас ми зосередилися на тих підприємствах, які за зовнішніми ознаками своєї діяльності вважаються ризикованими. Щодо оподаткування заробітної плати та оподаткування нерезидентів ми виробили спільно з бізнесом, Мінфіном та МВФ прийнятні критерії, що визначають, які саме підприємства протягом 2023-2024 років мають бути перевірені в межах податкових перевірок», – поділився пан Гетманцев.

Зі свого боку, Раїса Ханова, суддя, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, заслужений юрист України, к.ю.н., на початку конференції виступила зі спеціальною доповіддю. Виступ Раїси Федорівни був присвячений стратегії реалізації податкової політики та розвитку судової практики в умовах збройної агресії проти України.
За її словами, останні шість років роботи КАС у складі нового ВС припали на дуже непростий період. Пані Ханова згадує особливі правила оподаткування та застосування податкового законодавства, особливі умови роботи в період карантину, спричинені епідемією ковіду, та звісно, збройною агресією рф. «Розпочавши свою діяльність 15 грудня 2017 року, на сьогодні палата, яка працює у складі 15 суддів, отримала 131 328 справ і заяв, – зазначила спікерка й попросила інших учасників замислитись над цифрою відповідного робочого навантаження: – Ці справи проходили не тільки через наші голови, але й через наші серця». Із зазначеного обсягу справ 128 446 справ і проваджень на сьогодні закінчено. 90 відсотків суддів палати працюють виключно з поточними справами, тобто не мають залишків ні з 2021-го, ні з 2020-го, ні з попередніх років.

На думку пані Ханової, якість і правова визначеність податкового законодавства мають бути такою, щоб законослухняний суб’єкт сплачував податок і ні за що далі не хвилювався. Податкове законодавство має бути якісним, чітким, доступним, зрозумілим та оптимальним. Натомість ми сьогодні стикаємось із принципом суцільного тотального оскарження судових рішень. Як результат, якщо в 2021 році на одного суддю палати припадало 1535 матеріалів, а в 2022 році – 1243. Відповідна динаміка, за словами Раїси Ханової, зберігається донині. Якщо взяти для прикладу ЄСПЛ, то за 2022 рік на кожного із 47 суддів припала 651 заява. «Попри це надмірне навантаження, ми свій обов’язок перед державою виконуємо», – резюмує пані суддя.

Надалі фокус уваги учасників конференції було зосереджено на проблемних питаннях відновлення податкових перевірок, алгоритмах дій у випадку втрати первинних документів, податковому навантаженні тощо. Зокрема, бізнес-омбудсмен України Роман Ващук поділився своїми очікуваннями від повернення податкових перевірок. Він укотре наголосив на тому, що адміністративна практика органів державного регулювання повинна орієнтуватися саме на судову практику. Втім, за словами бізнес-омбудсмена, влада цього вперто не робить. «Тому ми отримуємо скарги», – пояснює спікер. До речі, податкова тематика була найбільш поширеною серед усіх скарг до бізнес-омбудсмена після проблеми невиконання судових рішень. Але в першому кварталі 2023 році скарги на ДПС вийшли на перше місце!

Ірина Желтобрюх, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н., розповіла про розвиток судової практики в податкових спорах та озвучила знакові рішення КАС за 2023 рік. Передусім спікер навела приклад постанови ВП ВС від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21, в якій Велика Палата відступила від висновків Верховного Суду (викладених у постанові від 16.10.2020 у справі № 916/978/19) про те, що у спірних правовідносинах податковий орган здійснює публічно-владні управлінські функії, а вимога про стягнення збитків є за своєю суттю вимогою вирішити публічно-правовий спір, що належить до юрисдикції адміністративних судів. А також сформулювала висновок, що вимога про відшкодування може мати різну правову природу.

Вирішуючи, в який суд звертатися, за словами пані спікерки, сторона, яка отримала збитки, має розуміти такі істотні відмінності:
– обсяг і склад шкоди;
– суб’єкт заподіяння і джерела відшкодування;
– тягар доведення;
– обсяг доказування;
– окремий механізм, визначений спеціальним законом (ст. 3, ч. 3 ст. 7 ПКУ).

В іншій постанові ВП ВС від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20 ВП ВС відступила від власних попередніх висновків у справі № 905/2030/19 від 21 вересня 2021 року про те, що вимога особи, стосовно якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності господарського суду щодо розгляду такого спору, й визнала за такими спорами юрисдикцію адміністративних судів.

Дійсно знаковим рішенням 2023 року спікерка називає постанову ВП ВС від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, згідно з якою в разі несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв’язку з невиконанням суб’єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов’язків. Тож предметом оскарження в такому випадку є відповідна бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.

Ігор Дашутін, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н., у своєму виступі звернув увагу, що в КАС ВС з’явились новітні підходи судової практики щодо фінансової політики в умовах воєнного стану. Це стосується правових режимів, виконання зобов’язань та звільнення платників від відповідальності. Верховний Суд тлумачить відповідні правові режими в контексті митного оформлення під час переміщення окремих товарів, робіт та послуг на тимчасово окуповану територію України, а також забезпечення позову з метою підтримання надійного функціонування і виробничих потужностей та збереження суб’єктів економічної системи. Він нагадав, що режим воєнного стану та руйнування економіки України в нинішніх складних умовах вимагають безперервного виробництва матеріальних активів і насичення коштами фінансової системи країни, тому особливого значення набуває підтримання надійного функціонування виробничих потужностей та збереження суб’єктів економічної системи.

Зокрема, спікер навів приклад обставин відповідної справи, викладені в постанові ВС від 27.04.2023 № 140/8127/22.
Також спікер звернув увагу, що пунктом 4 пункту 12.4 статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» КМУ надано право під час тимчасової окупації тимчасово обмежувати саме постачання окремих товарів/робіт/послуг та/або під окремими/всіма митними режимами з тимчасово окупованої території на тимчасово окуповану територію (постанова ВС від 27.04.2023 у справі № 820/1782/17).

Виконання зобов’язань в умовах воєнного стану, за словами спікера, стосуються, зокрема, оподаткування податком на додану вартість, якщо ліквідовано основні виробничі або невиробничі засоби під час переміщення вантажів через лінії зіткнення, а також звільнення від обов’язку сплати митних платежів на період дії воєнного стану.

На думку Оксани Епель, судді Шостого апеляційного адміністративного суду, д.ю.н., яка протягом цього року неодноразово брала участь у подібних конференціях щодо проблемних питань податкової системи України, бізнес прагне насправді дуже простих речей від влади. По-перше, це чітке, якісне та зрозуміле законодавство, по-друге, – послідовне дотримання контролювальними органами такого законодавства, й по-третє, – сталої судової практики та справедливих рішень.

Виступ Олени Коростильової, начальника управління методології та якості перевірок ДПС України, стосувався законодавчих змін воєнного часу, а також плюсів та мінусів для платників податків. На її думку, найважливіше нас очікує з 1 грудня, а саме – відновлення всіх перевірок, оскільки на сьогодні податківці перевіряють лише три категорії підприємств: гральний бізнес, виробників або реалізаторів підакцизної групи товарів, а також надавачів фінансових послуг. На переконання пані Олени, органи ДПС також уважно досліджують судову практику щодо податкових спорів і враховують її у своїй роботі. ДПС прагне зробити все можливе для того, щоб їхні перевірки були ефективними, а спірні питання щодо цих перевірок, які розглядаються в судах, вирішувались на користь саме контролювальних органів. “Ми самі ж і зацікавлені в тому, щоб наша робота була оцінена як якісна”, – резюмує спікерка.

Яків Воронін, керуючий Адвокатського бюро «Якова Вороніна», зі свого боку, поскаржився колегам на те, що раніше податкова система вже мала більш-менш визначені та побудовані критерії понять планової або позапланової перевірки. Але після початку карантину всі платники податків, як і судді або ж представники ДПС, працюють і живуть у перехідних положеннях. На думку пана Вороніна, це не є доброю тенденцією, адже цей процес затягнувся і те, що раніше приймалось як тимчасові заходи, стало нашим повсякденним явищем. «Ми вже забули про те, що ці тимчасові норми стали нашими постійними нормами», – поділився експерт.

Наприкінці онлайн-конференції слово взяла генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко, наголосивши на важливості питання безпеки проведення перевірок в умовах воєнного стану. Зі свого боку, Леся Кашпур, начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства генеральної дирекції ВГО АППУ, порушила питання щодо важливості ролі податкового навантаження в роботі СМКОР. За її словами, з огляду на практику за наявності в платника податку більш ніш достатнього рівня податкового навантаження (трапляються випадки, коли навантаження було 15% за ПДВ), все одно ДПС відносить його до рівня ризикованого. Після прийняття змін до постанови № 1165 уже декілька місяців у своїх рішеннях податкова зазначає контрагента, через якого було віднесено платника до категорії ризикованих. «У робочих групах, до яких входять також представники Асоціації платників податків, ми постійно працюємо над пропозиціями для вдосконалення роботи СМКОР, щоб система краще спрацьовувала щодо тих платників, які мають дійсно достатнє навантаження і сплачують податки до бюджету», – зауважила Леся Кашпур.