Еволюція мобілізації: основні новації для військовозобов’язаних

Владислав Мандрик, адвокат ЮК «Мережа права»

Резонансний закон про мобілізацію, який останнім часом емоційно обговорювала вся Україна, прийнято й уже його підписав Президент. Фінальна версія документа суттєво відрізняється від початкової — депутати розглянули понад 4 тисячі правок. Закон змінює порядок військового обліку, обмежує права осіб, які ухиляються від військової служби, тощо. Новації наберуть чинності вже у травні — через місяць після офіційного опублікування.

Військовий облік, повістки та електронні кабінети

Загальній мобілізації підлягатимуть чоловіки віком від 25 до 60 років без досвіду військової служби. Це означає, що чоловіки, які досягли 25-річного віку, переводитимуться з військового обліку призовників на військовий облік військовозобов’язаних. Закон про зменшення віку для мобілізації з 27 до 25 років Президент України підписав ще на початку квітня.

Усі військовозобов’язані через 60 днів із дня набрання чинності законом мають оновити свої персональні дані — актуальну адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти тощо. Для цього треба самостійно з’явитись до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або ж скористатися електронним кабінетом.

Військовозобов’язані, що перебувають за кордоном, мають уточнити свої дані через офіційну електронну адресу, або офіційний номер телефону ТЦК за місцем перебування на військовому обліку, або ж через е-кабінет. Консульські послуги в закордонних дипустановах українці зможуть отримати тільки за умови, якщо оновили свої військово-облікові дані.

Е-кабінет громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть створювати в добровільному порядку. Але й сам сервіс тільки на етапі розробки: Кабінет Міністрів має у двомісячний строк із дня опублікування закону про мобілізацію створити й забезпечити функціонування такого електронного кабінету.

Варто зазначити, що ТЦК й до ухвалення закону не могли впоратися з хвилею людей, які приходили оновлювати свої персональні дані, про це свідчили великі черги. Тому створення електронного кабінету справді може значно спростити цю процедуру.

Закон про мобілізацію зачепить й українців, які постійно проживають за кордоном: їм необхідно стати на військовий облік в Україні. Як саме це відбуватиметься, окремою постановою визначить Кабінет Міністрів.

Видачу електронних повісток закон не передбачає: вони, як і раніше, залишаються у паперовому вигляді.

Спільно з ТЦК у повідомленні військовозобов’язаних під час мобілізації братимуть участь поліція, місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також керівники підприємств, установ та організацій.

Усі чоловіки від 18 до 60 років мають носити із собою, крім паспорта, ще й військово-обліковий документ (приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного). Перевірити документи можуть як представники ТЦК, так і поліцейські та прикордонники. Цей процес може фіксуватися на фото або відео.

Обов’язкової мобілізації жінок не буде, але вони мають право піти до війська за власним бажанням.

На військову службу можуть призвати засуджених до умовного строку, крім тих, хто вчинив злочини проти нацбезпеки України. Важливо, що служитимуть вони у спеціалізованих військових частинах.

Друга вища освіта більше не буде підставою для відстрочки. Відстрочку матимуть лише ті студенти, які здобувають першу вищу освіту одразу після закінчення школи або коледжу. Чоловіки, що здобувають другу вищу освіту, збережуть право на відстрочку до кінця навчального року. Для аспірантів право на відстрочку від мобілізації залишили.

Як будуть карати осіб, які ухиляються від військової служби

Процес мобілізації показав, що система військового обліку в Україні була дуже далекою від ідеалу. ТЦК просто не мали інформації про місце проживання мільйонів військовозобов’язаних українців, які всупереч вимогам законодавства навіть не ставали на облік, стаючи невидимими для системи. Новий закон покликаний розв’язати цю проблему.

У документі чітко окреслені поважні причини для неприбуття громадянина по повістці до ТЦК в термін, який вказаний на повістці:

• перешкода стихійного характеру;
• хвороба громадянина;
• воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
• смерть близьких родичів.

Якщо людина вчасно не прибула до ТЦК, то має 3 дні, щоби пояснити причину.

У разі якщо військовозобов’язаний не з’являється в ТЦК уточнювати військово-облікові дані, відмовляється проходити медичний огляд, керівник ТЦК може звернутися до поліції з вимогою затримати його та доставити до центру комплектування.

Якщо ж поліція не може виконати таку вимогу й письмово про це повідомляє, то керівник ТЦК упродовж 5 днів надсилає військовозобов’язаному вимогу про виконання обов’язків у паперовій формі.

Днем вручення такої вимоги вважається:

• вручення листа під розписку поштою,
• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу або про неможливість її вручити за адресою, зокрема якщо людина не повідомила ТЦК свою актуальну адресу.

Якщо протягом 10 календарних днів після вручення вимоги громадянин не виконав своїх обов’язків, то ТЦК може звернутися до суду, щоб його обмежили в управлінні транспортними засобами. Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав. Суд протягом 30 днів розглядає позов без виклику сторін на слухання. Але в разі клопотання про явку до суду або з боку позивача, або з боку відповідача суд може призначити засідання. Обмеження у керуванні транспортом встановлюються тимчасово — на строк до виконання або відкликання вимоги ТЦК.

Передбачені два випадки, коли тимчасове обмеження військовозобов’язаного у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано:

• якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
• використання особою транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи чи дитини з інвалідністю.

До методів впливу на потенційних порушників можна віднести й суттєве збільшення штрафів. Його передбачає інший законопроєкт — № 10379, що вже був проголосований в першому читанні. Наразі громадянам, які ухиляються від постановки на військовий облік, можуть виписати штраф 3400 – 5100 гривень.

Пропозиції щодо запровадження додаткових обмежень для осіб, які ухиляються від військової служби, у праві виїжджати за межі України чи-то про блокування банківських рахунків були вилучені із законопроєкту щодо мобілізації під час другого читання.

Вилучення транспортних засобів

Серед важливих нововведень можна назвати й пункт щодо можливості вилучення автомобілів у громадян на потреби ЗСУ. Мобілізація транспортних засобів можлива в тому разі, якщо людина володіє двома автомобілями або більше. Йдеться саме про авто, які підходять для оборонних потреб: не легковики, а вантажівки, спецтехніка тощо. Самі законотворці запевняють, що 90% українців не варто перейматися щодо цієї норми.

Вилучити транспортний засіб можуть ТЦК, СБУ чи ГУР на підставі рішень місцевих державних адміністрацій. Перед цим має бути проведено оцінку ринкової вартості автомобіля.

Важливо, що транспорт не мобілізуватимуть, якщо він “є єдиним джерелом забезпечення існування людини”.

Вилучений транспортний засіб заборонено відправляти в інший регіон або за межі України. Повернути транспортний засіб власнику мають протягом 30 днів після оголошення демобілізації. Порядку компенсації збитків, заподіяних транспортним засобам, наразі немає.

У цілому закон спрямований на посилення мобілізаційних процесів, однак наразі нема чіткої відповіді, чи здатний підсумковий документ впоратися з таким завданням. Але однозначно новації посилюють правила військового обліку.