прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Блог » ДОСТАТНЬО АДВОКАТСЬКОГО ЗАПИТУ - блог Юлії Курило

ДОСТАТНЬО АДВОКАТСЬКОГО ЗАПИТУ – блог Юлії Курило

  • 12.09.2022 10:24
Юлія Курило, адвокат, експерт з питань субсидіарної відповідальності власників та керівників бізнесу

Це, на мій погляд, дуже сумна історія. Сумна з професійного та репутаційного погляду. Керівники банку «Укоопспілка» отримали другий шанс, адже скасовано постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/11027/18 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 76 929 136,71 грн шкоди, заподіяної пов’язаними особами.

Так-так, справу повернули до Господарського суду міста Києва через нововиявлені обставини. Це сталося 03.08.2022, постанову опубліковано в реєстрі судових рішень 25.08.2022, згодом оприлюднено було й окрему думку.

З цікавого. Головуючою (суддею-доповідачем) у справі весь цей час була Рогач Л.І., але повний текст рішення складав інший суддя – Ткачук О.С. Зі свого боку, суддя Рогач Л.І. і ще 7 її колег приєдналася до окремої думки. 8 проти 10. 

Не бачу змісту переповідати 23 сторінки тексту постанови від 03.08.2022 та окремої думки. Все доступно та, як казали в моєму дитинстві, «бєз затєй» викладено в судовому рішенні. Тож одразу до висновків і міркувань.

По-перше, з процесуального погляду залишається незрозумілим, як бути з висновками Великої Палати Верховного Суду про застосування окремих норм права в аналогічних правовідносинах у випадку скасування постанови за нововиявленими обставинами. Постанова від 25.05.2021 втратила чинність, а заразом і висновки?

Фактично я не бачу процесуальних підстав думати інакше. Це прикро, адже у справі № 910/11027/18  нововиявленою обставиною став не збіг між розміром акцептованих вимог кредитора банку згідно із реєстром, затвердженим Фондом, та бухгалтерською довідкою про розмір дебіторської заборгованості кредитора банку, включеного до реєстру. Цікаво, що інформація, яка так драматично вплинула на висновки Великої Палати щодо повноти та законності власного судового рішення, являє собою відповідь на адвокатський запит. А за збігом обставин кредитор, вимоги якого Фонд нібито включив до реєстру, а згодом нібито списав, – Центральна спілка споживчих товариств України «Укоопспілка» (у недалекому минулому власник акцій КБ «Укоопспілка»). 

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/11027/18 від 25.05.2021 стала дороговказом та була покладена в основу цілої низки судових рішень в аналогічних спорах. Частину з них Касаційний господарський суд повернув до суду першої інстанції для повторного розгляду або для вирішення питання про відкриття провадження в господарський справі за позовом Фонду. Чи будуть обов’язковими настанови та вказівки колегій суддів Касаційного господарського суду, обґрунтовані посиланням на відповідний висновок про застосування норм права, що містився у скасованій постанові від 25.05.2021?  Маю надію, що так. На боці такого припущення норми статті 316 ГПК України (логічне тлумачення на допомогу).

Щоби проілюструвати своє занепокоєння, я зазначу судові справи, доля яких ще не вирішена, але безпосередньо була пов’язана зі скасованою постановою від 25.05.2021:

№ справи

Найменування банку

Розмір позовних вимог

922/2860/18

ПАТ Банк «Золоті Ворота»

563 237 952,96 грн

910/15260/18

ПАТ Комерційний банк «Стандарт»

764 447 419,30 грн

910/9851/20

ПАТ Банк «ТРАСТ»

394 923 890,12 грн

910/682/20*

ПАТ КБ «Євробанк»

22 974 834,52 грн

910/12930/18

КБ «Даніель»

1 127 474 605,62 грн

910/12955/20*

ПАТ “Платинум Банк”

477 708 016,17 грн

910/19584/20*

АТ «Ерде Банк»

1370454 309,83 грн

* у цих справах вирішувалося питання про відкриття провадження за позовом Фонду до посадових осіб банків.

По-друге, ризикну різко висловитися. Постанова Великої Палати від 03.08.2022 має присмак нехтування принципом диспозитивності та змагальності господарського процесу. Що я маю на увазі? Сторони у господарському процесі повинні доводити ті обставини, на які вони посилаються, мають робити це у спосіб та в межах процесуальних строків, зазначених у ГПК. Розмір шкоди в деліктних зобов’язаннях входить до предмета доказування. Якщо відповідач у суді першої інстанції не скористався своїм правом висловити всі аргументи і доводи (надати всі докази) на спростування позиції та доказів, наданих позивачем, то за звичайних обставин це були і будуть проблеми відповідачів. У справі № 910/11027/18 відповідачі не обтяжували себе запереченнями по суті позову. Вони обговорювали право на позов, строки позовної давності. Відповідачі не скористалися правом наводити доводи щодо правомірності своєї поведінки та розміру збитків. Це очевидно зі змісту рішення суду першої та апеляційної інстанцій та з окремої думки суддів Великої Палати. Останні мали доступ до матеріалів справи і справедливо зазначили, що відповідачі доводів з приводу розміру позовних вимог не наводили, клопотань щодо дослідження порядку формування реєстру акцептованих вимог кредиторів не заявляли. Чому господарський суд мав додатково з’ясовувати ці обставини, якщо, по суті, вони не були спірними?

Чи забезпечується змагальність та диспозитивність господарського процесу, коли суддя за відповідача фактично вирішує, які докази потрібно витребувати в позивача? Мене завжди засмучував такий відвертий патерналізм, притаманний саме господарському процесу. Жага до встановлення об’єктивної істини зрозуміла, але і вона має процесуальні межі.

Зверніть увагу на особливу магію: обставини анулювання Фондом вимог ЦССТУ «Укоопспілка» до банку нібито були відповідачам невідомі, але в січні 2022 року адвокат чітко знав, куди звертатися.

І як бути зі статтею 320 ГПК України? Вона передбачає, що не є нововиявленими обставинами, зокрема, нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом під час розгляду. Бухгалтерська довідка щодо розміру дебіторської заборгованості є новим доказом щодо обставин, які судом встановлені, – розміру шкоди. То чи є ця обставина насправді нововиявленою?

І ще трохи риторики (настрій такий). Тепер, коли нам продемонстрували, як адвокатський запит і відповідь на нього все змінює, чи має право спільнота розраховувати на аналогічне та повсюдне застосування норм процесуального закону щодо нововиявлених обставин? Чи, можливо, величезна кількість цитат із рішень ЄСПЛ мають якось вплинути на поганий присмак від цієї історії з невдалим покладенням відповідальності на керівників банківської установи, які напередодні виведення банку з ринку витратили 60% чистих активів банку на суму понад 300 мільйонів гривень на придбання цінних паперів емітентів з ознаками фіктивності?   

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA