Цивільний кодекс — це царина свободи й автономії волі, але не абсолютної, стверджує професор Наталія Кузнєцова

Всеукраїнський форум «Україна 30», присвячений розвиткові правосуддя, триває. На першій сесії обговорювали питання рекодифікації Цивільного кодексу (ЦК) України. Модератором сесії виступила Наталія Кузнєцова, доктор юридичних наук, професор, член Комісії з питань судової реформи при Президентові України.

«Процес системного оновлення законодавства — це об’єктивний фактор, характерний для будь-якої правової системи. Завдання полягає в тому, щоб зберегти баланс між дотриманням принципу правової стабільності чинного законодавства (і правового поля в цілому) та його адекватністю — відповідністю потребам регулювання тих суспільних відносин, які входять у цей предмет», — зазначила пані Кузнєцова.

За її словами, Цивільний кодекс посідає особливе місце в житті суспільства та кожного громадянина. Це другий законодавчий акт після Конституції в правовій системі будь-якої країни.

«Цивільний кодекс — це царина свободи й автономії волі, але не абсолютної, адже вона обмежується необхідністю поважати права та свободи інших осіб, громадян, суб’єктів цих відносин», — акцентувала увагу Наталія Кузнєцова.

Анатолій Довгерт, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, координатор робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу, розповів про передумови рекодифікації Цивільного кодексу України.

Свобода підприємництва, свобода власності, свобода договору. Це три основні кити, за словами пана Довгерта, на яких тримається вся система. ЦК України не врегульовує відносини, а, найперше, дає свободу.

«І завдання кодексу зробити так, щоб добросовісність, справедливість, розумність поширювалися на всі щаблі цих свобод і правовідносин», — зазначив Анатолій Довгерт. Він переконаний, що ЦК України потребує не точкових, а системних — суттєвих, структурних, змістовних — змін.

Дещо змінив акцент обговорення Олексій Кот, доктор юридичних наук, професор, заступник керівника робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу. Він зауважив, що низка нормативних актів, на яких базувався Господарський кодекс України, «перекочувала» в спеціальні закони, які зажили власним життям.

Пан Кот вважає, що основна частина Господарського кодексу складається з лозунгів — спадщини радянських часів. Окремі положення незрозумілі для іноземних інвесторів, ба навіть для студентів національних вузів: мова йде про сузір’я державних підприємств, право господарського відання, право оперативного управління. А інший блок, з чого складається ГК України, — це те, що свого часу було висмикнуте з, власне, Цивільного кодексу України.

Олексій Кот не бачить жодної проблеми, пов’язаної зі скасуванням Господарського кодексу України. Адже це «оболонка без змісту».

Ідеологічним дороговказом для вдосконалення чинного ЦК України є сучасні глобальні напрями розвитку правових систем у світі. На цьому увагу закцентував Роман Майданик, доктор юридичних наук, професор, член робочої групи з питань рекодифікації Цивільного кодексу.

«Глобалізація у сфері права та економіки призводить до необхідності вирішувати питання щодо поєднання властивої європейським цінностям і принципам здатності пристосовуватися до сучасних потреб. Для того щоб Україна була успішною країною з розвиненою економікою і верховенством права, потрібно впроваджувати та застосовувати гнучкі, юридично безпечні правові конструкції, які здатні конкурувати з найкращими аналогами у світі, зокрема і в сфері управління капіталами», — поділився Роман Майданик.

Завершуючи обговорення, Михайло Буроменський, заступник голови Комісії з питань правової реформи, глава делегації України в Групі держав Ради Європи проти корупції (GRECO), зауважив, що системність внесення змін до законодавства має відбутися повною мірою. І один з напрямів, над яким надалі працюватиме Комісія з питань правової реформи, буде внесення змін до розділу 2 Конституції України, що стосується прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.

«В цій частині важливо, щоб узгодження відбулося максимально якісно та ефективно», — висловив сподівання пан Буроменський.

Читайте також: Цивільний кодекс має стати супермаркетом правових можливостей — Руслан Стефанчук