Якщо бронювання військовозобов’язаного відбулося вже після того, як його призвали на військову службу, то це не є поважною обставиною для його звільнення з військової служби під час воєнного стану.
На це вказав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 22 травня 2023 року у справі № 260/1851/22.
Громадянин звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб військової частини щодо звільнення його з військової служби та звільнити його з військової служби.
На обґрунтування позову вказував, що у зв’язку з призовом під час мобілізації він з 14 березня 2022 року проходить службу у військовій частині.
Проте на основі наказу Міністерства економіки України від 29 березня 2022 року він заброньований на період мобілізації та на воєнний час і йому надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців.
Тож зазначав, що він не може бути військовослужбовцем, оскільки є заброньованим, і підлягає негайному звільненню з військової служби на виконання цього наказу.
Закарпатський окружний адміністративний суд, рішення якого залишив без змін Восьмий апеляційний адміністративний суд, відмовив у задоволенні позову.
Ці рішення за результатами касаційного перегляду залишив у силі Касаційний адміністративний суд у складі ВС.
КАС ВС дійшов висновку, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями і ґрунтуються на положеннях різних інститутів військового права.
За колом осіб бронювання стосується тільки військовозобов’язаних і є для них підставою для відстрочення призову на військову службу під час мобілізації. Своєю чергою, звільнення з військової служби стосується військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.
«Отже, за змістом і метою бронювання військовозобов’язаних осіб не стосується правовідносин, пов’язаних зі звільненням військовослужбовців із військової служби», — зауважив КАС ВС.
Тому факт бронювання військовозобов’язаної особи після її призову на військову службу не може розглядатися як поважна причина для її звільнення з військової служби під час воєнного стану на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
«Верховний Суд констатує, що оскільки позивач був призваний на військову службу 14 березня 2022 року під час мобілізації в умовах воєнного стану, то він втратив статус військовозобов’язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а отже, наказ Міністерства економіки України від 29 березня 2022 року про його бронювання не є підставою для звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», — виснував КАС ВС.
© Юридична практика, 1997-2023. Всі права захищені
Пожалуйста, подождите…