На екваторі онлайн-проєкту Асоціації правників України з ВС і АРССУ ми дізналися про ефективні способи захисту прав та інтересів. Про практику Великої Палати Верховного Суду у таких справах розповів четвертий спікер — Дмитро Гудима, суддя ВП ВС.
Запис вебінару можна переглянути за посиланням.
У своїх постановах ВП ВС сформулювала принцип, відповідно до якого, власник здійснює реєстрацію права власності у державному реєстрі — цей запис засвідчує хто та відколи є володільцем відповідного об’єкту нерухомості.
Особливість: наймач житла має право тимчасового володіння. При цьому, постійне —залишається за власником.
Предметом позиву є вимога про повернення майна до незаконного володільця. При цьому, важливо, щоб особа, від якої витребовується майно, була його власником.
При цьому, пан Гудима нагадав, що поділ або об’єднання земельних ділянок не є перешкодою для захисту права власності.
Відповідно до практики ВП ВС, часто замість такої вимоги заявляються інші: про усунення перешкод, про визнання права власності та будь-які інші, які спрямовані на обхід застосування статей 387-388 ЦКУ. Пан Гудима звернув увагу на те, що ВС раніше вже заявляв, що правила реституції можуть бути застосовані лише до сторін недійсного правочину, відповідно, вимога може бути скерована. При цьому, вона не може застосовуватися, як підстава для повернення майна.
Суддя підкреслив — захист прав особи, яка вважає себе власником можливий виключно шляхом віндикаційного позову.
По-перше, варто не забувати про принцип реєстраційного підтвердження. Відповідно ж до практики ВС, особа може повернути майно, що їй належить, без огляду на кількість спроб відчуження. Оскаржувати рішення владних інституцій, при цьому, не потрібно — це неефективний спосіб захисту прав.
Ні. Крім того, закон також не вимагає визнання незаконності таких рішень (відповідно до Постанови ВП ВС, 11.02.20, справа №922/614/19).
Ні. Відповідно до постанови ВП ВС, у разі задоволення позову про витребування, суд саме витребує таке майно на користь позивача (Постанови ВП ВС, 14.11.18, справа №14-108цс18).
Так. Власник житла таким чином вимагає усунення перешкод у розпорядженні своїм майном.
Його визначення залежить від низки чинників. Отже, якщо позивач – особа яка не є боржником, то вимога розглядається у порядку цивільного судочинства. Якщо ж мова йде саме про боржника — спір вважається публічно-правовим і розглядається адміністративним судом.
А оскарження постанови про арешт майна відповідно до судового рішення, яким задоволений цивільний позов у кримінальному провадженні відбувається відповідно до цивільного судочинства.
Наостанок, суддя Великої Палати Верховного Суду відповів на запитання від глядачів вебінару.
З презентацією Дмитра Гудими можна ознайомитися за посиланням.
Наступний вебінар відбудеться вже 28 квітня. Про практику Касаційного господарського суду у складі ВС щодо земельних спорів розповість Юрій Чумак.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…