Відвід судді: нові правила і позиція Великої Палати

8 лютого набув чинності Закон № 460-ІХ, яким вчергове змінено процесуальні кодекси.   Закон запровадив нові касаційні фільтри, зокрема, розширивши перелік малозначних справ.  Окрім того, за новими правилами розглядається відвід судді.

Нові правила відводу судді

Заяву про відвід судді слід подати не менш ніж за 3 робочі дні до наступного засідання. Якщо суд вважає заявлений відвід необґрунтованим, питання передається спеціально визначеному судді не зі складу суду, який розглядає справу. Такому судді вже не може бути заявлено відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, вона не передається на розгляд іншому судді. Питання про відвід  вирішується судом, що розглядає справу.

Як пояснив «Юридичній практиці» суддя Касаційного адміністративного суду ВС Андрій Жук, такий підхід має прискорити розгляд адміністративних справ.  Зникає необхідність передавати це питання на розгляд іншому складу суду в кожному випадку визнання відводу необґрунтованим. Тобто на цій підставі вже не будуть призупиняти провадження у справі.

 

Відвід судді Великої Палати

Процесуальні кодекси

Згідно зі змінами, внесеними до процесуальних кодексів, питання про відвід судді Великої Палати розглядається нею ж. Заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді.

Клопотання про відвід вирішується невідкладно. Питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду — не пізніше десяти днів із дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Позиція Великої Палати

Об’єктивний критерій

Вирішальним при визнанні судді  безстороннім є те, чи можуть бути об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді.

Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Цю думку Велика Палата розкрила в ухвалі про відвід судді Кібенко у справі № 908/137/18 щодо процедури «сквіз-аут».

Заява про відвід була мотивована науковими дослідженнями пані Кібенко, яка присвятила докторську дисертацію  процедурі примусового викупу акцій міноритарних акціонерів (squeeze-out). Окрім того, заявниця говорила про «особливе» ставлення судді до міноритарних акціонерів, яке випливає з її дописів на Facebook, публічних виступів, поставлених учасникам справи питань. Сумніви в неупередженості судді були викликані також тим, що суддя не звернулась за науковим висновком до Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Велика Палата зазначила, що суддю не можна відвести із зазначених підстав. По-перше, підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді не може бути той факт, що пані Кібенко проводила наукові дослідження, які у певній частині стосувалися процедури примусового викупу акцій міноритарних акціонерів, або публічно висловлювалася з питань, які дотичні до означеної проблематики, а не до справи № 908/137/18.

По-друге, очевидно, що думка судді-доповідача не є визначальною для формування позиції Великої Палати Верховного Суду у будь-якій справі.

По-третє,  з науковими працями пані Кібенко та інших вчених з питань, які дотичні до предмету цієї справи, судді Великої Палати могли ознайомитися у різні роки, зокрема задовго до початку розгляду справи № 908/137/18.

Суб’єктивний критерій

Проте Велика Палата все ж задовольнила клопотання про відвід судді-доповідача за суб`єктивним критерієм . Це зроблено для того, щоб з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді під час вирішення справи. Також Велика Палата врахувала значення, яке має вирішення справи № 908/137/18 для правової системи України.

Марина Ясинська