X Business & Lеgal Tax Forum: експерти обговорили судову практику в податкових спорах

Обговорення актуальної судової практики з податкових відносин та подальших перспектив її розвитку завершило роботу X Business & Lеgal Tax Forum, який сьогодні пройшов у Києві.

 У дискусії завершальної сесії «Податкові спори» взяли участь:

• Ігор Олендер, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.
• Сергій Федоров, заступник директора департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України
• Андрій Тімонов, адвокат, керівник податкової практики ЮК RIYAKO & PARTNERS
• Дмитро Федечко, керівник юридичного відділу Louis Dreyfus Company Ukraine
• Вікторія Литвяк, начальник відділу дотримання податкових, конкурентних і корпоративних процедур ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Модератором сесії став Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та Партнери», який назвав головною метою обговорення узгодження позицій між представниками державних органів, бізнесу та суддівського корпусу й мінімізацію різниці підходів у питанні вирішення спорів.

Практикотворчі підходи

 Як зауважив суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Олендер, що стосується податкових спорів, то протягом 2023 року Верховний Суд висловив досить багато правових позицій як на рівні судової палати з розгляду справ щодо податків і зборів КАС ВС, так і безпосередньо у складі судових колегій. І більшість із них мають своє застосування судами нижчих інстанцій.

У своїй доповіді Ігор Олендер навів нові правові висновки, які висловила відповідна судова палата і які мають фундаментальне значення для правозастосування. Зокрема, це висновки щодо:

• підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника у разі відмови в допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки;
• дозволу на погашення всієї суми податкового боргу коштами майна платника податків;
• визначення дати, з якої обчислюється 1095-денний строк, упродовж якого може бути накладено штраф;
• дотримання строку звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності правочину, якщо така вимога заявлена не одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним;
• можливості поширення принципу стабільності податкового законодавства як гарантії захисту законних очікувань платника у правовідносинах зі справляння рентної плати.

Особливу увагу слухачів Ігор Олендер звернув на висновки КАС ВС, висловлені в постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 640/1709/21.

«Вирішуючи цю справу та проаналізувавши практику, яка утворилась у цій категорії справ, судова палата встановила, що стаття 283 КАС України набула ознак фактично недієвого процесуального механізму реалізації інституту адміністративного арешту майна, що не мав фактичного правозастосування з огляду на основну мету, задля якої він був запроваджений», — зазначив пан Олендер.

У зв’язку з цим в своїй постанові податкова палата КАС ВС виснувала, що оскарження платником наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, але не спором про право в розумінні пункту 2 частини 4 статті 283 КАС України, і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника.

Перевіркові тенденції

Алгоритмам доказування в спорах щодо податкових перевірок був присвячений виступ заступника директора департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України Сергія Федорова.

Серед іншого спікер звернув увагу, що за роки війни спостерігається збільшення податкової заборгованості саме через судове узгодження. Проте це відбувається не у зв’язку з доведенням позицій податкового органу, а пов’язане з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва, а ще з тим, що велика кількість підприємців покинула територію України.

«Суди починають поновлювати провадження та надсилати повістки, але, на жаль, кореспонденти їх не отримують. І на цей момент ми маємо велику кількість ухвал про залишення позовних заяв без розгляду. Наслідки — закінчений судовий розгляд, податковий борг для підприємства і відповідні правові наслідки», — констатував Сергій Федоров.

За його словами, схожа ситуація відбувається і з Луганським окружним адміністративним судом. Тож пан Федоров закликав представників підприємств стежити за своїми судовими справами, використовуючи функції електронного кабінету в суді.

Також Сергій Федоров звернув увагу на поступове відновлення податкових перевірок, зауваживши, що підприємствам, які провадять діяльність, потрібно бути до них готовими.

Неможлива реальність

Керівник податкової практики ЮК RIYAKO & PARTNERS Андрій Тімонов розповів про те, як розвивається судова практика в питаннях звільнення платників податків від фінансової відповідальності у зв’язку з неможливістю виконання податкових обов’язків.

На думку пана Тімонова, одною з помилок влади є недостатнє опрацювання порядку, затвердженого наказом № 225 Міністерства фінансів України, який стосується підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язку.

«Незважаючи на те що відповідним порядком передбачено прямий обов’язок податкового органу доводити наявність чи відсутність обставин неможливості виконання платником податків обов’язків, в переважній більшості випадків податкова служба відмовляє в задоволенні заяв і суб’єкти господарювання вимушені звертатися за захистом своїх прав до суду», — зауважив Андрій Тімонов.

Проте в спорах, в яких суб’єкт господарювання оскаржує безпосередньо рішення податкової про визнання його таким, що має можливість виконувати податковий обов’язок, судова практика формується таким чином:

• відмова в задоволенні позовних вимог суб’єкта господарювання;
• скасування рішення податкової служби і зобов’язання її переглянути відповідну заяву;
• скасування рішення про відмову в наданні такого статусу і визнання судом конкретного податкового обов’язку таким, що не було можливо виконати, зі звільненням від відповідальності платника податків.

Але як зауважив Андрій Тімонов, з’явився ще один підхід: «Суд апеляційної інстанції частково скасовує рішення суду першої інстанції, та крім того, що скасовує рішення про визнання платника податків таким, що має можливість здійснювати податкові обов’язки, суд ще й зобов’язує податкову службу прийняти рішення щодо визнання платника податків таким, що не мав можливість виконувати податковий обов’язок».

За словами спікера, таке рішення ухвалив Другий апеляційний адміністративний суд у справі № 520/2712/23.

Індивідуальна відповідальність?

Зі свого боку, Дмитро Федечко, керівник юридичного відділу Louis Dreyfus Company Ukraine, на прикладі зернотрейдингової компанії розповів, як в реальності виконується принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

«Зрештою страждають фермерські господарства, оскільки кожна гривня неповернення ПДВ закладається в маржу. Ніхто собі торгувати в збиток не буде. Якщо не повертається 50% ПДВ, тоді ставку з нашої ціни реалізації ділимо на два, тобто 7% — це та ціна, яку ми готові заплатити фермеру для того, щоб робити бізнес», — навів приклад Дмитро Федечко.

Проте, на переконання пана Федечка, захищаючи сумлінних платників податків, юристи роблять корисну справу як для права, так і для держави.

«Я сподіваюсь, що ми знайдемо можливості для діалогу, щоб об’єднатися в цьому напрямі та зробити так, щоб наша країна змогла наблизитися до використання свого потенціалу настільки, наскільки це можливо», — підсумував спікер.

Трансфертне ціноутворення

Начальник відділу дотримання податкових, конкурентних і корпоративних процедур ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Литвяк у своїй доповіді презентувала окремі правові позиції Верховного Суду у сфері трансфертного ціноутворення.

Також спікерка навела цікаву статистику стосовно розгляду таких спорів. Зокрема, за даними ДПС України, в середньому за рік платники податків подають близько 2,4 тис. звітів щодо контрольованих операцій. Водночас сам обсяг контрольованих операцій на рік становить у середньому 2,4 трлн грн. У 89% випадків операція віднесена до контрольованих операцій з огляду на пов’язаність осіб, а в 60% випадків платники податків використовують метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Також, за словами Вікторії Литвяк, протягом 2015-2023 років ДПС України провела 102 перевірки з трансфертного ціноутворення, а три перевірки ще тривають. У період з 2018 до 2023 року КАС ВС висловив 27 правових позицій у справах щодо трансфертного ціноутворення, з них переважна більшість – про застосування матеріального права. За даними ОЕСР, розгляд однієї справи про ТЦУ в середньому триває 32,3 місяця.

Читайте також: Чи зменшився податковий тиск на бізнес
під час війни, з’ясовували експерти
BUSINESS & LEGAL TAX FORUM