Видавництво Сьогодні в Києві проходить ювілейний X Business & Legal Tax Forum. Організатором заходу стала газета «Юридична практика», генеральним партнером — ЮК «АМБЕР», експертним партнером — АО Mitrax, професійним партнером — АО LES.
Про тенденції оподаткування під час війни, вплив судової практики на правозастосування, необхідні законодавчі зміни та першочергові плани законопроєктної роботи розповіли:
- Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики
- Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.
- Олександр Осаволюк, начальник управління координації роботи комісій та виявлення податкових ризиків департаменту управління ризиками Державної податкової служби України
- Ярослав Грегірчак, голова комісії з питань конкуренції Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine)
- Оксана Малихіна, радник АО Mitrax
- Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта»
Модерував обговорення Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.
Законодавчі пріоритети
Данило Гетманцев нагадав, як змінювалось податкове законодавство за час війни, та прокоментував найближчі законодавчі перспективи. За його словами, переважна більшість змін податкового законодавства в 2022 році були своєчасними й правильними та дали змогу вивести економіку із заціпеніння перших тижнів війни. Серед помилкових рішень того часу він виділив скасування акцизів на пальне та зниження ставки ПДВ, а також імпортні податки, проте досить швидко відповідні зміни були скасовані.
«Ми намагаємося повернутись до принципу стабільності податкового законодавства. Комітет на цьому наполягає. І в результаті наших перемовин із Міністерством фінансів ми все ж таки дійшли згоди, що до 2024 року ми не будемо приймати змін до податкового законодавства «під бюджет». За єдиним винятком — підвищення ставки оподаткування прибутку банків на 2024-2025 рр., що є на сьогодні обґрунтованим та підтримується і нашими пантерами, і НБУ, і Мінфіном», — наголосив пан Гетманцев.
Говорячи про подальші кроки, Данило Гетманцев звернув увагу на пріоритетність імплементації норм права ЄС — загалом потрібно імплементувати 20 директив ЄС у сфері оподаткування.
Він висловив сподівання, що перемовини про набуття членства в ЄС (враховуючи ухвалення закону про статус PEP) розпочнуться вже цього місяця — Україна отримає деталізовану дорожню карту. Мова йде не лише про імплементацію близько 3 тис. актів, потрібно також зрозуміти і відчути правозастосовну практику, дух закону, і це вправа не лише для держави, але й для суспільства загалом.
Обговорення євроінтеграційного порядку денного податкової сфери продовжив Ярослав Грегірчак, голова комісії з питань конкуренції ICC Ukraine. Він, зокрема, прокоментував співпрацю з ОЕСР, яка є більш широкою, проте включає й питання оподаткування. А також зупинився на питанні набуття чинності новим Законом «Про адміністративну процедуру» та його впливі на податкові взаємовідносини.
Нагадавши, що цей закон набуває чинності в середині грудня цього року, Ярослав Грегірчак звернув увагу, що він передбачає запровадження принципу гарантування участі в цьому випадку платників податків в адміністративному провадженні — в контексті взаємовідносин із податковими органами це означає, для прикладу, можливість усунення недоліків у податковій звітності.
Інший важливий момент стосується адміністративного оскарження — зазначений закон досить революційно визначає, що оскаржуватись можуть не лише рішення податкової, а також її дії чи бездіяльність.
На думку спікера, закон про адмінпроцедуру має позитивно вплинути на якість відносин податківців та бізнесу. Водночас він вбачає виклик у потенційній конкуренції норм цього закону та профільного податкового законодавства.
Судові корективи
Про вплив судової практики на правозастосування у сфері оподаткування учасникам форуму розповіла суддя КАС ВС Наталія Блажівська. Вона навела конкретні приклади із судової практики, спрямовані на формування єдиної практики застосування норм податкового права: накладення штрафу за зберігання пального без ліценції, а також оскарження рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання податкових обов’язків.
«Суд застосовує законодавство у зв’язку з конкретними обставинами справи, але дуже часто можна сформулювати певну тенденцію, і щодо цієї тенденції формуються правові висновки, які мають бути враховані контролювальним органом надалі», — наголосила Наталія Блажівська.
Серед прикладів впливу судової практики на правозастосування вона відзначила трансформацію підходів щодо концепції вини в податковому праві, реальності господарських операцій, реєстрації податкових накладних, мораторію на проведення податкових перевірок.
Еволюція СМКОР
«СМКОР: які зміни необхідні вже сьогодні» — тема виступу Олександра Осаволюка, начальника управління координації роботи комісій та виявлення податкових ризиків департаменту управління ризиками ДПС України. За його словами, наразі вдалося вирівняти ситуацію з масовим блокуванням податкових накладних — кількість зупинок не перевищує 1 % (за сумою — близько 2%). Цього вдалося досягти завдяки як законодавчим змінам, так і адміністративним методам. Доповідач зупинився на «безпрецедентних» змінах, які вносились до підзаконних нормативних актів, та прокоментував їх вплив на роботу податкових органів.
А говорячи про адміноскарження, Олександр Осаволюк зазначив, що чинна система оскарження за СМКОР в окремих аспектах є більш ефективною, ніж це передбачено в законі про адмінпроцедуру. Йде обговорення про участь платників податків у процедурі оскарження, найімовірніше, це буде відбуватись дистанційно. Водночас усе буде максимально автоматизовано та стандартизовано.
«Це буде максимально відкрито і максимально публічно», — резюмував Олександр Осаволюк.
Наслідки для бізнесу
Оксана Малихіна, радник АО Mitrax, зосередилась на аналізі впливу на бізнес податкових послаблень та їх скасування. Констатувавши, що дійсно були запроваджені безпрецедентні заходи для підтримки національної економіки, доповідачка водночас звернула увагу на принцип стабільності законодавства — з лютого 2022 року в Податковий кодекс України зміни вносилися 44 рази.
За її словами принцип послідовності та передбачуваності є критично важливим — інвестори не прийдуть туди, де правила незрозумілі та постійно змінюються.
Прокоментувавши подекуди негативні для бізнесу наслідки скасування тих чи інших податкових пільг, Оксана Малихіна наголосила, що «український бізнес є найпершим і найнадійнішим інвестором в економіку країни, і тиск на нього — це точно не той механізм, який треба застосовувати».
Оподаткування поштових послуг
Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», виступив із доповіддю щодо нюансів оподаткування електронних поштових марок і поштових послуг, оплачених поштовими марками. З вересня Укрпошта запровадила новий продукт — електронну поштову марку (цікаво, що основними користувачами стали саме адвокати, нотаріуси та судові виконавці). Пан Бєліков звернув увагу на податковий аспект: на відміну від більшості країн ЄС, в Україні продаж електронних поштових марок звільняється від ПДВ, а сама послуга з доставки поштових відправлень — не звільняється. Тобто залежно від способу оплати послуга оподатковується або не оподатковується ПДВ, що е нонсенсом, і виникають питання щодо справедливості такої ситуації.
Наразі, за словами Віталія Бєлікова, триває дискусія стосовно шляхів вирішення — скасування оподаткування ПДВ доставки поштової кореспонденції (як в ЄС) чи запровадження ПДВ на продаж поштових марок. Аргументом на користь запровадження європейського підходу представник Укрпошти назвав також необхідність дотримання принципу конфіденційності листування — за електронною маркою можна буде ідентифікувати, хто саме відправив листа.
Завантажується ...