Видавництво 
 |
Нікіта Куніцин, помічник адвоката АО «АРМАДУМ ГРУП» |
11 квітня 2023 року Верховна Рада України прийняла проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Цей закон покликаний зменшити податковий тягар для осіб, які постраждали від повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, адже нинішні трагічні події за більш ніж рік призвели до мільярдних збитків як для держави та громадян України, так і для бізнесу.
Врегулювання чинним законодавством
У зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України до Податкового кодексу України станом на сьогодні вже були внесені деякі зміни щодо порядку оподаткування нерухомого майна, що зазнало шкоди або було знищене внаслідок дій рф.
Зокрема, вже чинними на момент прийняття Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» нововведеннями передбачено таке:
- призупинення нарахування та сплати податку на нерухомість (крім землі), що перебуває у власності осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, а також за житло, що стало непридатним для проживання у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Отже, питання щодо оподаткування пошкодженої та знищеної рф нерухомості вже вирішено чинним податковим законодавством України? Ні, не вирішено.
Що передбачає закон?
Проблема у вищезгаданих нормах Податкового кодексу України полягала у відсутності механізму врегулювання надання пільги власникам такої нерухомості, передбачалася лише наявність самих пільг. Самим же законопроєктом пропонується прописати, як саме зазначені платники податків мають використовувати надані їм податкові права.
- Першою проблемою, яку вирішує цей законопроєкт, є чітко визначена в межах календарних дат тимчасовість пільг для платників податків – власників знищеного та пошкодженого діями рф нерухомого майна.
Податковий кодекс України нині передбачає призупинення нарахування та сплати податку на таку нерухомість до 31.12.2022 року. Тобто згадана податкова пільга станом на сьогодні вже не діє (враховуючи те, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» досі залишається у статусі законопроєкту, а на дворі вже кінець квітня 2023 року, тобто норма вже не діє майже пів року!).
Зазначеним законопроєктом же передбачається, що пільга для власників пошкодженої та знищеної рф нерухомості, а також нерухомості в зоні бойових дій та на тимчасово окупованій території України діятиме протягом усього строку дії воєнного стану на території України, а також протягом трьох років із моменту його скасування або закінчення.
Тобто законотворці враховують не лише той факт, що дата закінчення війни проти рф є невідомою та непередбачуваною, а й те, що момент її закінчення навряд буде збігатися з моментом відновлення пошкодженої та знищеної російською федерацією нерухомості. Відповідно, три роки для відновлення є більш-менш справедливим строком перед втратою вищезгаданою пільгою юридичної сили.
- Визначається момент, з якого надається така пільга, а також докази, що підтверджують негативний стан нерухомості, необхідний для надання зазначеної пільги.
Так, призупинення нарахування та сплати податку на знищену чи пошкоджену нерухомість (крім землі) відбувається з місяця, в якому нерухомість набула такого стану.
Необхідними документами є складені акти за результатами огляду такого об’єкту нерухомості органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Пільга також «відкликається» в платника податків – власника пошкодженої та/або знищеної нерухомості в тому місяці, в якому відновилося використання такого майна.
Таким чином, визначається до того ж ще й тривалість пільгового режиму для оподаткування знищеного та пошкодженого нерухомого майна. Водночас законодавці визначають, що якщо використання нерухомості можливе, то й податки з неї можуть продовжувати надходити до бюджету України.
- Встановлюється порядок припинення нарахування та сплати податку на знищену чи пошкоджену нерухомість (крім землі).
Певні права платників податків не можуть бути реалізовані, якщо самі платники податків бездіють. Відповідно, у згаданому законопроєкті зазначається, що власник пошкодженої та/або знищеної рф нерухомості має звернутися до контролювальних податкових органів із заявою, а також доказами заподіяння шкоди його нерухомому майну, які називалися вище. Як альтернативу законодавець пропонує правоустановчі документи (договір) на таку нерухомість як документи, необхідні для отримання цієї пільги.
Водночас із метою відстежування стану пошкодженої та/або знищеної рф нерухомості органи місцевого самоврядування на щоквартальній основі зобов’язані робити акти обстеження такого нерухомого майна та подавати їх податківцям.
Тож законопроєкт передбачає, що стан нерухомості, а отже, момент її відновлення відстежуватиметься не платниками податків, а органами, уповноваженими документально підтверджувати незадовільний стан нерухомого майна. Таким чином, державні органи та органи місцевого самоврядування самостійно отримуватимуть відомості щодо стану пошкодженої та/або знищеної рф нерухомості.
А якщо пошкоджена та/або знищена рф нерухомість, коли спливе трирічний строк після закінчення чи скасування воєнного стану на території України, не буде відновлена?
Якраз-таки згідно з цим законопроєктом завдяки обов’язку органів місцевого самоврядування проводити щокварталу огляд такого нерухомого майна виявлення неможливості його використання буде підставою для продовження дії пільги для платника податків – власника такої нерухомості навіть після спливу вищезгаданого строку.
Проте зазначений законопроєкт вимагає від платників податків – власників пошкодженої та/або знищеної рф нерухомості письмово повідомляти податкові контролювальні органи про поновлення використання такого майна у зв’язку з його відновленням, хоча таку інформацію податківці щокварталу отримують безпосередньо від органів місцевого самоврядування, на що законотворці надають їм строк до 30.04 року, наступного за роком, в якому відновилося використання об’єкта нерухомого майна. Отже, сам обов’язок органів місцевого самоврядування чотири рази на рік перевіряти стан пільгової нерухомості виключає необхідність для платника податків – власника такого нерухомого майна додатково самостійно сповіщати податківців про поновлення користування цим майном.
Висновок
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» має на меті врегулювати порядок звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно.
Законопроєкт поширює дію пільгового режиму для пошкодженої та/або знищеної рф нерухомості на весь строк дії воєнного стану на території України, з урахуванням трирічного строку після завершення або скасування воєнного стану, з можливістю продовження дії пільги в разі недостатності трирічного строку для відновлення пільгового нерухомого майна, а також встановлює порядок набуття права на припинення нарахування та сплати податків на таке майно.
Водночас законопроєкт має низку недоліків, таких як обов’язок платників податків – власників пошкодженої та/або знищеної рф нерухомості повідомляти податківцям відомості, які ті, згідно з тим самим законопроєктом, мають отримувати автоматично, а також відсутність строків та обов’язку податківців повідомляти платників податків про призупинення нарахування та сплати податку на таке нерухоме майно.
Завантажується ...