Видавництво 
У Києві продовжує роботу VIII Міжнародний форум із захисту бізнесу, організований видавництвом «Юридична практика». Традиційно форум зібрав на єдиному майданчику представників різних юридичних професій та фахівців, що спеціалізуються на відшкодуванні збитків, судовому захисті матеріальних активів господарської діяльності та, звісно, захисті власності й інвестицій. Саме останньому аспекту була присвячена сесія 2, яку майстерно модерував Євген Ріяко, керуючий партнер ЮК RIYAKO & PARTNERS.
Чи все ми зробили для того, щоб в Україну після війни прийшли нові інвестиції, запитав модератор. Які сьогодні наявні проблеми в цьому сегменті та чого очікують внутрішні інвестори й зовнішні партнери? «Впевнений, що сьогодні нам буде про що поговорити з крутою командою спікерів, яку зібрала ця панель», – розпочав сесію пан Ріяко.
Про очікування інвесторів щодо захисту їх інвестиції у своєму виступі розповіла Галина Янченко, народний депутат України, голова ТСК з питань захисту прав інвесторів. Говорити про інвестиції під час війни досить специфічно, впевнена спікерка, адже війна – це великі ризики. Однак із великою приємністю пані Янченко відзначила, що навіть попри війну, українські компанії продовжують інвестувати та відновлювати зруйновані потужності в нашій державі. Зокрема, мережа «Епіцентр» планує до 2025 року вкласти 2 млрд доларів у відновлення своїх гіпермаркетів та відкриття нових.
У своєму виступі Галина Янченко розповіла про парламентську спецкомісію з питань захисту прав інвесторів, робота якої розпочалась ще 3 роки тому. Саме в довірі до влади вона бачить головний ключ до залучення інвестицій в країну. За результатами роботи комісії було розблоковано інвестицій на 22,3 млрд грн, ухвалено 6 законів ТСК (серед яких пакет антирейдерських законопроєктів), а також успішно вирішено 19 резонансних справ. Як приклад практичної допомоги бізнесу пані Янченко навела кейси заводу «Океан» (підприємство повернуто власнику та проведено реформу АРМА, відновлено іноземні контакти заводу на понад 100 млн грн), проєкт «Красногірський олійний завод» (після звернення до ТСК рейдерську атаку було відбито, а завод був повернутий законним власникам впродовж 1 місяця) тощо.
Розуміючи ризики, які несе війна, як секретар Національної інвестиційної ради при Президентові Україні Галина Янченко підняла також питання щодо страхування інвестицій від воєнних ризиків. Тож минулого року було розпочато переговори з найбільшими страховими агенціями світу, переважно американськими (MIGA та DFC). Зрештою з цими агенціями було досягнуто згоди на запуск страхування від воєнних ризиків. «Основною проблемою, яка є в Україні щодо страхування воєнних ризиків, є те, що про це ще мало знають в юридичній та інвестиційній спільності», – зазначає спікерка.
Тетяна Коротка, заступник бізнес-омбудсмена України, у своєму виступі детально розкрила роль Ради бізнес-омбудсмена в інфраструктурі захисту бізнесу в Україні. За її словами, дуже символічним є те, що саме на цьому форумі фахівці із захисту бізнесу обговорюють спільні проблеми на наступний день після того, коли Президент України підписав закон, яким у прикінцевих положеннях врегульовано роботу Ради бізнес-омбудсмена. За її словами, Рада за 8 років своєї роботи стала не лише джерелом допомоги бізнесу, але й майданчиком, який інтегровано використовує різні способи допомоги. «За минулий квартал в нас було 350 кейсів та 188 успішно закритих справ, – зауважує пані Коротка. – Тобто навіть за 3 останні місяці ми допомогли бізнесу повернути близько 105 млн грн». Окрім взаємодії з ТСК Верховної Ради України, Рада бізнес-омбудсмена допомагає компанії “Укрінвест”, яка просуває інвестиції та залучає їх в Україну.
Зважаючи на бойові дії, які зараз несуть вкрай великі ризики для інвестування, пані Коротка закликає більше уваги приділяти захисту того бізнесу, який вже працює в Україні, а також бізнесу, який нині хоче брати участь у відновленні країни. «Саме для того щоб йому допомагати, ми уклали меморандум з Агентством відновлення й зараз також обговорюємо додаткову співпрацю з відповідним міністерством», – резюмує спікерка.
Максим Чумак, прокурор першого відділу управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, розповів колегам про практику правоохоронних органів БЕБ та методи їх роботи для захисту інвесторів. За його словами, в січні цього року під головуванням Генпрокурора було проведено координаційну нараду органів правопорядку, за результатами якої визначено основні пріоритети роботи. Серед них – недопущення протиправного тиску щодо інвестиційної та господарської діяльності бізнесу. Спікер звернув увагу, що виконання завдань із захисту інвестицій в Офісі Генерального прокурора покладено на окремий структурний підрозділ – департамент кримінальної політики та захисту інвестиції, до якого суб’єктам господарської діяльності також слід звертатися у випадку наявності скарг на роботу правоохоронних органів.
Михайло Третьяков, керуючий партнер АО AZONES, зі свого боку, продовжив висвітлювати тему захисту бізнесу під більш болючим кутом з урахуванням сьогоднішніх реалій. За його словами, відбувається певна конкуренція як на рівні законодавства, так і на рівні правозастосовної діяльності щодо інвестицій з одного боку та санкційної політики держави – з іншого. Ми впевнені, що ті санкційні механізми, які застосовуються з боку держави, будуть предметом розгляду певних міжнародних інституцій, зокрема міжнародних арбітражів, ЄСПЛ тощо. Процес прийняття тих рішень, які в більшості випадків є обгрунтованими з точки зору національної безпеки, все ж таки процедурно має відповідати стандартам, особливо щодо доказування належності тих чи інших активів до країни-агресора, вважає пан Третьяков. На його думку, проблема сьогодні полягає в зниженні планки стандартів доказування, до яких звикли професійні адвокати в межах кримінального провадження.
Станіслав Єна, радник VB PARTNERS, у своїй презентації розповів про зони ризику й практику БЕБ, а також поділився враженнями бізнесу щодо методів роботи цього органу. Саме БЕБ оцінює свою роботу таким чином: за 2022-2023 роки було відкрито близько 1300 кримінальних проваджень, 235 повідомлених підозр, вилучено товарів на понад 3 млрд грн, арештовано активів на 1,6 млрд грн, під сумнів поставлено господарських операцій на суму майже 100 млрд грн. Отже, роботи в органу з кожним роком більшає, й БЕБ у цьому бачить позитив.
З іншого боку, за оцінками бізнесу, ставлення до підприємців із боку правоохоронних органів можна порівняти зі ставленням «як до гусей та баранів, яких можна стригти та обскубувати». Інструментами такої “стрижки” спікер називає:
– кримінальні провадження як інструмент тиску на бізнес;
– переслідування без/всупереч висновкам контролювальних органів (наприклад, актам податкової перевірки).
В основі провадження власні аналітичні продукти чи висновки «спеціалістів» (наприклад, працівників ДПС).
Зонами особливої уваги БЕБ, за оцінками експерта, залишаються бюджетна, податкова та митна сфери, ліцензування та авторські права, а також гральний бізнес.
Як випливає з досвіду спікера, є певні принципи, додержання яких дасть змогу бізнесу зайняти правильну позицію в порушеному кримінальному провадженні та вийти з цієї ситуації якнайшвидше. Це:
– доведення законності та звичності операції, яка опинилась «під прицілом»;
– забезпечення захищеності електронних даних;
– самостійний збір доказів для спростування позиції детективів;
– проактивність у кримінальному провадженні;
– залучення громадськості, ЗМІ, профільних публічних установ та організацій.
Андрій Гінінгер, провідний юрисконсульт дирекції з правового забезпечення ТОВ «Метінвест Холдинг», у своєму виступі зосередився на тому, що робити зараз у контексті міжнародного аспекту для протидії розкраданню майна бізнесу на окупованих територіях. За його словами, окупація Маріуполя стала жахливою подією, яка продовжується й сьогодні. Постійно з маріупольського морського порту крадуть метал і зерно. Зокрема, починаючи з 24 лютого минулого року росія викрала 6 млн тонн зерна, 50 тис. тонн металу, 10 тис. арттворів тощо. Оскільки міжнародні партнери не приділяють цьому достатньої уваги, єдиним способом протидії залишаються лише наші професійні систематичні дії та наша боротьба, зазначає спікер. Юридична команда “Метінвесту” розробила покроковий алгоритм протидії розкраданню майна на окупованих територіях. Алгоритм складається з таких етапів:
1) ідентифікація (ідентифікація кількості та виду майна);
2) локалізація (визначення місця розташування майна);
3) відстежування вивезення майна;
4) протидія розкраданню (запобігання продажу майна).
Для ідентифікації/локалізації майна на окупованих територіях використовуються інформація контрагентів, супутникові знімки, OSINT, Tracker. У процесі відстежування викраденого майна компанія намагається визначити основних його покупців (країни, компанії), основні засоби транспортування майна та напрямки перевезення вантажу. Наприклад, зерно та метал росія перевозить торговими суднами до країн Чорноморського басейну транзитом через кримські порти.
Протидія розкраданню майна складається з 3 компонентів:
– ініціювання кримінального провадження (ініціювання та контроль за розслідуванням за ознаками стст. 433, 438 ККУ);
– запровадження санкцій (звернення до українських та міжнародних суб’єктів щодо запровадження санкцій, забезпечення узгодження міжнародної санкційної політики);
– попередження контрагентів (попередження контрагентів та портових структур, логістичних хабів щодо недопустимості приймання викраденої продукції).
Завершуючи сесію, Дмитро Кирилюк, приватний нотаріус, присвятив свою доповідь захисту нотаріусом права власності під час воєнного стану. Він радить звертати увагу на необхідність здійснення моніторингу юристами та бізнесом правоустановчих документів на нерухомість. Адже, як правило, всі мають на руках паперові носії правоустановчих документів, які не внесені до жодного електронного реєстру: ані до Реєстру прав власності БТІ, ані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На жаль, ми знаємо багато випадків, коли через бойові дії втрачаються документи, а відновити їх у такому разі неможливо, констатує спікер. За словами експерта, якщо говорити про нотаріальний захист бізнес-інвестицій, цю тему не можна розглядати поза контекстом російської агресії та запроваджених санкцій. «Пам’ятайте, що сьогодні український нотаріат працює під жорсткими санкційними та антиросійськими обмеженнями», – звертається нотаріус до своїх колег – юристів у залі.
Завантажується ...
