XI Щорічний форум юрисконсультів: «Без єдності бізнесу й суспільства та держави — перемоги не здобути»

Сьогодні в Києві проходить XI Щорічний форум юрисконсультів. Захід організовано «Юридичною практикою» за підтримки Dynasty Law & Investment, «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», «Ілляшев та Партнери», ДТЕК, «Нової Пошти» та ADER HABER.

Про виклики воєнного часу, роль бізнесу в підтримці України та українців, досвід релокації та відновлення бізнес-процесів під час війни, а також наслідки санкційної політики для доброчесного бізнесу розповіли:

• Світлана Романова, директор із правового забезпечення ТОВ «Метінвест Холдинг»;
• Інна Крушинська, директор юридичного управління Fozzy Group;
• Наталя Лиса, директор з юридичних і комплаєнс-питань Nestlé в Україні та Молдові;
• Віктор Воловик, директор юридичного департаменту Нової пошти;
• Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON;
• Денис Дутчак, партнер, керівник практики корпоративного права та M&A ADER HABER.

Модерував обговорення Євген Сміюха, керуючий партнер Dynasty Law & Investment.

«Усі дії ворога мають і будуть мати не лише воєнні, політичні, економічні, але обов’язково і юридичні наслідки, до створення яких ми всі обов’язково будемо тією чи іншою мірою причетні, — заявив Євген Сміюха. — Воєнні часи ставлять перед нами нові виклики. В Україні наразі їх доволі багато. Це і об’єднання бізнесу заради посилення допомоги нашими Силам оборони, і потреба реформування економіки, і необхідність посилення боротьби з корупцією, і уніфікація законодавства з нормами ЄС, і зменшення тиску на бізнес».

Можливості бізнесу

Наталя Лиса розповіла про роль бізнесу в підтримці Україні та українців. Першочергове завдання, за її словами, — бути тут і вести бізнес доброчесно. По-друге, важливо вже зараз працювати над покращенням інвестиційних умов і залученням коштів — імідж України важливий тут і тепер. По-третє, надзвичайно важливою є благодійність — ніколи раніше бізнес, який працює в Україні, не надавав так багато підтримки, не реалізував стільки благодійних та волонтерських проєктів, і роль юристів при цьому – забезпечити прозорість та ефективність такої підтримки.

«Головна роль — вести бізнес чесно, бути комплаєнтними, бути з Україною, зростати і продовжувати інвестувати в Україну», — резюмувала Наталя Лиса.

Досвід відновлення

Виступ Інни Крушинської був присвячений практичним аспектам відновлення бізнесу в Україні під час війни. Вона, зокрема, звернула увагу на перепони, пов’язані із законодавчими змінами та діяльністю регуляторних і контролювальних органів, передовсім зі скасуванням податкових пільг і блокуванням ПДВ.

«Наші дії спрямовані не просто на відновлення бізнесу, а на його розвиток», — наголосила Інна Крушинська.

Вона розповіла про декілька проєктів, які реалізуються Fozzy Group:

• запровадження ПРРО (гості супермаркетів отримують електронний чек у мобільному застосунку);
• організація роботи в умовах блекаутів (створення можливості адмінперсоналу працювати в магазинах, трансформація офісу в коворкінг, облаштування сховищ, створення дитячої кімнати та класу для навчання дітей).

Санкційні наслідки

Якими можуть бути наслідки санкційної політики для доброчесного бізнесу, проаналізувала Світлана Романова. Акцентувавши, що український бізнес мав досвід врахування тих чи інших санкцій ще задовго до початку повномасштабної війни, вона виділила декілька тенденцій санкційного контролю. Зокрема, після 24.02.2022 бізнес повинен зважати на значно більшу кількість факторів та перевіряти:

• наявність корпоративної пов’язаності з рф/рб;
• ведення бізнесу з рф/рб;
• реєстрацію/ведення бізнесу на тимчасово окупованих територіях України;
• кримінальні провадження проти учасників/бенефіціарів/акціонерів контрагентів (злочини проти основ національної безпеки України);
• логістичні маршрути через рф;
• включення контрагента до переліку спонсорів війни;
• наявність обмежень щодо власного бізнесу.

А серед основних наслідків та ризиків санкційної політики для українського бізнесу Світлана Романова відзначила:

• ризик блокування 100% часток/акцій (якщо частку росіян неможливо встановити);
• часткове або повне зупинення діяльності (втрата робочих місць і прибутків, зниження податкових виплат);
• падіння ділової та інвестиційної привабливості (поглиблені KYC із боку банків та контрагентів).

«Я хочу подякувати нашій державі, що вона ускладнює нам життя. Адже ми стаємо кращими, досвідченішими, глибшими і креативнішими. Починаємо розбиратися не лише в регулюванні українському, але і в іноземному, — прокоментувала Світлана Романова. — Водночас на порядку денному залишається питання єдності в цій війні. Без єдності внутрішньої, єдності бізнесу та суспільства, тим паче бізнесу й суспільства та держави — перемоги не здобути».

Доля російських активів

Про долю російських активів в українському бізнесі розповів Денис Дутчак. Він зауважив, що на сьогодні є декілька механізмів вилучення російських активів:

• на підставі рішення РНБО (таким чином були вилучені, зокрема, активи російських банків у травні 2022 року);
• за рішенням суду в результаті застосування санкцій (ці провадження розглядає ВАКС, серед найбільш гучних справ — Ocean Plaza, Демуринський ГЗК, Жежелівський та Хустський кар’єри);
• націоналізація банків (так, механізм націоналізації “Сенс Банку” став можливим лише після внесення змін у профільне банківське законодавство;
• передання активів в управляння АРМА в межах кримінальних проваджень.

Денис Дутчак детально проаналізував нюанси й ризики передання відповідних активів АРМА та виклики, пов’язані з управлінням арештованим майном.

«АРМА — це великий конвеєр із вилучення російських активів, коштів, рухомого майна та нерухомості. У більшості випадків воно діє досить ефективно, якщо виключати питання корпоративних прав», — наголосив партнер ADER HABER.

Страхування воєнних ризиків

Віктор Воловик, директор юридичного департаменту Нової пошти, зосередився на актуальному питанні страхування воєнних ризиків. За його словами, переважно такі ризики враховуються в загальному пулі політичних ризиків. В Україні попит на цей вид страхування з’явився з 2014 року, зокрема його вимагають міжнародні фінансові інституції під час кредитування українського бізнесу.

Доповідач нагадав, що на Конференції з відновлення в Лугано було створено Трастовий фонд підтримки реконструкції та економіки України під управлінням MIGA та вже розпочато надання гарантій щодо страхування воєнних ризиків в Україні, зокрема для інвестицій у Львівський індустріальний парк. На продовження свого виступу пан Воловик прокоментував можливості отримання страхування воєнних ризиків від експортно-кредитних агентств та українських страхових компаній.

«Я зберігаю обережний оптимізм, що з інвестиціями в нас все налагодиться, а страхові компанії знизять ставки, коли з’являться дієві механізми перестрахування цих ризиків», — резюмував Віктор Воловик.

Курс на Польщу

Про розвиток бізнес-відносин із Польщею, зокрема виклики й можливості для релокованих українських компаній та працівників, а також розвиток ситуації з блокуванням кордону польськими перевізниками розповів Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON.

«Ситуація на кордоні критична. Проводяться консультації, але рішення поки що немає, — прокоментував пан Романчук. — За зверненням українських перевізників ми вивчаємо правові підстави блокування кордону, вивчаємо заяви осіб, які проводять блокування, вивчаємо заяви та рішення місцевої влади. Другий аспект, який з’ясовують адвокати, пов’язаний з відшкодуванням шкоди, зокрема на підставі Українсько-польської угоди при захист інвестицій».

А говорячи про релокацію бізнесу до Польщі, пан Романчук зауважив, що портфоліо лише його компанії містить уже понад 350 проєктів. Серед основних причин та можливостей такої релокації він відзначив такі:

• бути ближче до своїх споживачів;
• диверсифікувати ризики;
• отримати доступ до фінансових ресурсів;
• захистити активи в Україні.

Виклики, за його словами, лежать переважно в ментальній (українські підходи до ведення бізнесу в Польщі не працюють), мовній, кадровій, податковій (визначення податкового резидентства), банківській (тривалий та прискіпливий фінмоніторинг) площинах.

Основні бізнес-виклики

На продовження дискусії Євген Сміюха запропонував учасникам прокоментувати основні виклики, з якими наразі стикається їхній бізнес:

«Піднятися зі шпагату: клієнти хочуть швидких та професійних рішень за невеликі кошти, а працівники хочуть працювати менше та отримувати при цьому більше» — Ярослав Романчук.

«Основний виклик, з яким зіткнувся юридичний бізнес в Україні, — це нестача кадрів. Ми маємо робити все, щоб люди поверталися і працювати в Україні» — Денис Дутчак.

«У Нової пошти є два центри тяжіння — наші клієнти та наші працівники. У перший же день повномасштабного вторгнення повністю зламалися всі логістичні маршрути. Нам їх довелося заново налаштовувати. Далі проблема блекаутів. Також безпека — у всіх терміналах обладнані укриття» — Віктор Воловик.

«Основний виклик — можливість працювати. Сюди входить і кадрова безпека, і партнерство з державою, і перспективи відкриття портів та інших логістичних шляхів. Бажання працювати є» — Світлана Романова.

«Ми також стикаємося з браком кваліфікованого персоналу, зі зниженням платоспроможності населення. Ще одним викликом є завдані нам збитки — вони вже сягають понад 2 млрд грн, і перспектива їх відшкодування поки що абсолютно незрозуміла» — Інна Крушинська.

«Викликом є й майбутнє. Ми точно переможемо в цій війні. Нам потрібно відновлювати Україну, повертати людей, повертати релоковані бізнеси. Нам треба залучати інвестиції, і тут дуже важливий наш імідж та меседжі, які ми надсилаємо міжнародній спільноті» — Наталя Лиса.