прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Аналітика » Взаємодія нотаріусів із реєстрами під час війни

Взаємодія нотаріусів із реєстрами під час війни

  • 22.07.2022 12:52
Нікіта Куніцин, помічник адвоката АО «АРМАДУМ ГРУП»

Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України призвело до обмеження доступу до електронних ресурсів, зокрема державних реєстрів. Навіть з урахуванням поступового підключення до реєстрів реєстраційні сервери поки що працюють недостатньо.

Розповідаємо про правила використання державних реєстрів нотаріусами у своїй діяльності під час війни.

Реєстри — «друзі» нотаріуса

Закон України «Про нотаріат», який є основним джерелом інституту нотаріату в Україні (після Основного Закону), у своїх положеннях визначає, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.

Водночас вищезгаданий нормативно-правовий акт передбачає збереження інформації з єдиних та державних реєстрів, отриманої нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Отже, державні та єдині реєстри є незамінними складовими частинами нотаріальної діяльності, джерелами як для отримання інформації, так і для її оновлення згідно з чинним законодавством України, адже нотаріуси є одними з тих осіб, які мають право безпосередньо працювати зі змістом даних, що містяться в реєстрах.

Як нотаріусам взаємодіяти з реєстрами під час війни?

Внаслідок війни росії проти України робота реєстрів тимчасово призупинялася. Ба більше, не всі з них встигли перезапустити (наприклад, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

З положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін’юсту України від 22.02.2012 № 296/5 (Порядок), випливає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до реєстрів нотаріальні дії вчиняються без їх використання з подальшим внесенням до них відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу, незалежно від виду нотаріальних дій, для вчинення яких вимагається використання реєстрів.

Таким чином законодавець, усвідомлюючи тимчасову відсутність допуску нотаріусів до реєстрів, надає їм право на вчинення нотаріальних дій без використання реєстрів. Водночас нотаріуси все одно зобов’язуються вчиняти дії з реєстрами після відновлення їх роботи.

Список «обраних» нотаріусів

Порядок користування нотаріусами у своїй діяльності реєстрами під час війни врегульовано також постановою Кабміну України від 6 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану». Слід звернути увагу на те, що держреєстрація (крім тої, що може здійснюватися в автоматичному режимі) може здійснюватися лише тими нотаріусами, яких було включено до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Це обмеження встановлює такі повноваження нотаріусів, не включених до вищезгаданого переліку, у вчиненні нотаріальних дій:

  1. забороняється державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договорів, посвідчених нотаріусом у період з 25 лютого 2022 року;
  2. забороняється державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, на підставі договорів щодо відчуження корпоративних прав або актів прийняття-передання частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які відповідно посвідчено або справжність підпису на яких засвідчено у період з 28 квітня 2022 року;
  3. забороняється працювати із заявами/документами для державної реєстрації (передаються нотаріусу, включеному до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна);
  4. забороняється проводити державну реєстрацію на підставі свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя, а також державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю) (передаються нотаріусу, включеному до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна).

Водночас у нотаріусів виникає питання, як потрапити до того самого заповітного списку.

З переліком нотаріусів (який складається періодично), якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, можна ознайомитися на сайті Мін’юсту за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries.

Порядок включення до такого списку встановлено постановою Кабміну від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». Так, згідно з підп. 9 цієї постанови для включення до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна,

нотаріуси мають підпадати під такі умови (причому нотаріус не обов’язково має підпадати під кожну з нижчезазначених умов, а тільки під одну):
  • після 24 листопада 2017 року не вчиняли виконавчого напису на кредитному договорі, який не є нотаріально посвідченим;
  • після 1 січня 2020 року щодо них Міністерством юстиції не приймалося рішення про анулювання або щонайменше два рішення про блокування (принаймні два з яких на строк понад місяць) доступу до Державного реєстру речових прав на нерухомість, ЄДРПОУ;
  • у період з 25 лютого 2022 року до їх включення до переліку не посвідчували договори щодо відчуження нерухомого майна, поділу (виділу) нерухомого майна, іпотеки, встановлення довірчої власності на нерухоме майно;
  • щодо них не внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, яке перебуває на розгляді Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції;
  • не вчиняли нотаріальних дій від імені фізичних осіб, які в момент вчинення таких дій перебували за межами України (крім дій на підставі довіреності таких осіб або в порядку законного представництва) або померли;
  • не мають простроченої заборгованості зі сплати членських внесків до Нотаріальної палати України за період більш ніж один рік.

Якщо нотаріус підпадає або не підпадає лише під 1 з вищезгаданих критеріїв, він має право подати до відділення Нотаріальної палати України (для приватних нотаріусів) та територіального органу Мін’юсту заяву про включення до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

Що робити з реєстрами на окупованих територіях?

Водночас слід зазначити, що Кабміном України встановлюється перелік регіонів, на території яких обмежується доступ користувачів до реєстрів. Стосується це безпосередньо тих регіонів, які зазнали окупації з боку російської федерації, а отже, доступ до державних е-ресурсів на них тимчасово неможливий (за окремими винятками, які також встановлює Кабмін).

Також слід враховувати, що обмеження стосуються саме доступу територіального, а не персонального, отже, якщо особі вдається покинути межі таких територій, то доступ до реєстрів поновлюється.

Висновок

З огляду на зазначене можна відзначити, що внаслідок обмеження в користування реєстрами під час війни тимчасово змінюється порядок виконання нотаріусами своїх функцій.

Водночас законодавці вчиняють певні дії щодо поступового повернення нотаріусів до повноцінної функціональності шляхом створення переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна. Це своєрідний список для «обраних», адже включаються до нього «зразкові» (або майже «зразкові») нотаріуси, яким надається нагорода за старанність — привілеї під виглядом поступового повноцінного відновлення роботи з реєстрами та пришвидшення нотаріальних дій.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA