Використання державою технології розпізнавання обличчя: висновок ЄСПЛ

Використання технології розпізнавання обличчя в реальному часі без застосування належних законодавчо визначених процедурних гарантій та механізмів наглядового контролю становить порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Це випливає з висновку Європейського суду з прав людини, зробленого у справі “GLUKHIN v. russia” (№ 11519/20). Аналіз рішення ЄСПЛ здійснив Верховний Суд.

За обставинами справи

Заявник – Ніколай Глухін – 23 серпня 2019 року провів одиночний пікет на підтримку іншого політичного активіста – пана Котова, проїхавшись у московському метро з картонною фігурою останнього в людський зріст та банером «Ви, мабуть, жартуєте. Я Константін Котов. Мені загрожує до п’яти років за [статтею] 212.1 за мирні протести».

Через кілька днів заявника заарештували, коли він їхав у метро.

Глухін стверджував, що працівники поліції, ймовірно, з метою його ідентифікації зібрали і використали скриншоти із сайту соціальної мережі та відео з камер відеоспостереження на станціях московського метро і через кілька днів використали технологію розпізнавання обличчя в реальному часі, щоб знайти та заарештувати його.

Заявник скаржився, що подальше визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення за неповідомлення органів влади про його одиночний пікет та використання технології розпізнавання обличчя під час обробки його персональних даних порушили його права відповідно до Конвенції.

Висновки ЄСПЛ

• ЄСПЛ дійшов висновку, що дії заявника були його способом висловити думку з питання суспільного інтересу й нетерпимість, яку влада виявила до його одиночного пікету, що, безперечно, був мирним, не була обґрунтована «відповідними або достатніми підставами».
• Суд відзначив, що інституції Конвенції вважають, що моніторинг дій та переміщень фізичної особи в громадському місці за допомогою камери, яка не записувала візуальних даних, сам собою не є формою втручання у приватне життя. Однак застереження щодо приватного життя можуть виникнути, щойно з’явиться будь-який систематичний або постійний запис таких персональних даних, зокрема фотографії ідентифікованої особи.
• ЄСПЛ оцінив надані докази та пояснення сторін і констатував, що в цій справі до заявника справді було застосовано технологію розпізнавання обличчя.
• ЄСПЛ вважав заходи, вжиті до заявника, «особливо нав’язливими», тому що вони стосувалися технології розпізнавання обличчя в реальному часі. Оброблені персональні дані містили інформацію про участь заявника в мирній акції протесту, а отже, розкривали його політичні погляди. Відповідно, вони належали до спеціальних категорій конфіденційних даних, які потребують підвищеного рівня захисту.

«Використання такої особливо нав’язливої технології для ідентифікації та арешту учасників мирних акцій протесту може мати негативний ефект щодо прав на свободу вираження поглядів і свободу зібрань», — зауважив ЄСПЛ.

Суд вказав, що за таких обставин використання технології розпізнавання обличчя для ідентифікації заявника не відповідало «нагальній суспільній потребі» та є несумісним з ідеалами й цінностями демократичного суспільства, керованого верховенством права, яке Конвенція покликана забезпечувати та підтримувати.

Також читайте: Єврокомісія запропонувала продовжити
тимчасовий захист українських біженців ще на рік