Виклики і можливості цифровізації фінансового сектору обговорили експерти LHS Discussion Hub

Підходи НБУ до регулювання діджиталізації банків та небанківського фінансового сектору, сфера застосування Bank ID, можливості та ризики діджиталізації, кібербезпека та захист персональних даних, а також майбутнє регулювання і точки перетину з класичним банкінгом криптовалют — ці та інші питання обговорили експерти фінансового та юридичного ринку в рамках LHS Discussion Hub на тему «Цифрова трансформація фінансового сектору», модератором якого став Микола Ліхачов, партнер Eterna Law.

Під час онлайн-включення Ігор Олехов, партнер МЮФ CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, наголосив, що наразі відбуваються кардинальні зміни в законодавстві стосовно регулювання цифрового сектору, та висловив сподівання, що вони дадуть новий поштовх до розвитку цифрових технологій в Україні та змінять саму архітектуру звичного нам фінансового сектору. На його думку, пандемія показала, що без віддаленого доступу до фінансових послуг економіка може зупинитися, що і дало додатковий поштовх для розвитку цих технологій. Головними трендами в розвитку фінансових технологій він вважає залучення клієнтів онлайн, використання хмарних рішень, зростання ролі кібербезпеки, правовий комплаєнс. У найближчій перспективі, на думку Ігоря Олехова, нам варто очікувати активного розвитку відкритого банкінгу, використання штучного інтелекту та підтримки банками розвитку фінтех-сектору. Як приклад він навів проєкт у галузі фінтех, реалізований його компанією спільно з українськими банками, а також світовий досвід, який підтверджує правильність розвитку цього напряму.

Своєю чергою, Гліб Бухарін, юрист CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, більш детально розповів про технології. Зокрема, він дав визначення такому поняттю, як «хмарні технології», розповів про їх класифікацію та зазначив, що законопроєкт про хмарні послуги вже прийнято парламентом у першому читанні. За його словами, банки переходять на хмарні технології, оскільки це сприяє залученню нових технологій у роботу банківських установ, прискорює технологічні процеси і дає змогу збільшити масштабність та швидкість операцій. Він також розповів про реалізований в Італії проєкт Skyrocket, який стосувався залучення хмарної інфраструктури Google. Говорячи про кібербезпеку, Гліб Бухарін зазначив, що профільний закон ухвалено Верховною Радою. За його словами, кіберзлочини є третьою за розмірами галуззю організованої злочинності, і, хоча ризик від кіберзлочинності наразі неможливо усунути повністю, його можна суттєво знизити, і роль юристів у цьому процесі критично важлива. Також спікер зупинився на проблемі захисту персональних даних, нагадав про їх захист у ЄС та запропонував простий тест, за допомогою якого можна визначити, чи поширюється дія GDPR на вашу компанію.

Руслан Чорний, керуючий партнер «Фінансового клубу», наголосив, що наша країна не пасе задніх у питаннях поширення передових технологій у банківській сфері, що, своєю чергою, змушує приділяти особливу увагу захисту від кіберзлочинності. За його словами, на території України перебувають досвідчені кіберзлочинці, які успішно грабують не лише вітчизняні, але й закордонні фінансові установи. Знешкодити їх не дають змоги прогалини у вітчизняному законодавстві, які не дають можливості довести вину кіберзлочинців у суді. Говорячи про хмарні технології, він розповів про експеримент, проведений спільно з Національним банком України та першим українським міжнародним банком, щодо винесення серверів банківської установи у хмарний сервіс. За його словами, впродовж 2021 року більшість українських банків займатимуться впровадженням хмарних технологій, а коронакриза, яка перенесла роботу банків в онлайн, сприяє розвитку цифрових послуг.

Під час онлайн-включення Наталія Селякова, партнер, голова української практики з питань банківського і фінансового права / реструктуризації та неплатоспроможності МЮФ Dentons, поділилася з присутніми власним досвідом із кібербезпеки. Вона розповіла про реальний кейс, який стосується регуляторної інфраструктури. Закордонний клієнт МЮФ Dentons зіткнувся з тим, що кошти без його відома було переведено в один з українських банків. У країні, де стався цей інцидент, поліція відреагувала впродовж кількох годин — було відкрито справу за підозрою в шахрайстві, відповідно, до України було надіслано листи з повідомленням про шахрайство і проханням зупинити трансакцію. Але оскільки злочин було добре сплановано і здійснено в п’ятницю, відповідна реакція з’явилася лише в понеділок, коли гроші, пройшовши певний ланцюжок, були зараховані на рахунок в українському банку. Для захисту клієнта МЮФ Dentons звернулася до Держфінмоніторингу та НБУ. На жаль, процедури, які є в Україні, не передбачають швидкого реагування на такі виклики та блокування коштів, хоча фактор часу часто є вирішальним.

За словами Казбека Бектурсунова, CEO Fashion Coin, із введенням в обіг криптовалют та блокчейн-технологій у світі відбувся принциповий злам у розумінні фінансів та ролі фінансових інструментів. За його словами, півтора року тому, за оцінками Світового банку, 2,5% ВВП України покривалося фінансовими активами у криптовалюті. Відтоді ВВП країни суттєво не зріс, а от обсяг криптовалюти зріс удесятеро, що дає підстави говорити про 25% ВВП, які покриваються криптовалютою, і нехтувати цим чинником неможливо. Лише офіційні декларації державних чиновників засвідчили наявність у них 5–6 мільярдів гривень у криптовалюті. Водночас в українській державі немає жодного механізму фінансового моніторингу криптосфери, крім запровадженого FATF. Тому Казбек Бектурсунов висловив думку про необхідність широкого фахового обговорення за участю юридичної та фінансової спільноти й представників держави інтеграції криптовалюти у фінансову систему країни та розробки для цього відповідних фінансових інструментів.

“Діджиталізація очима юриста: можливості vs ризики” — на цю тему говорила Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo.UA, адвокат. Зокрема, йшлося про запровадження електронного суду, для чого вже створено відповідну законодавчу базу, а реалізуватися вона має за допомогою додатку «Дія». Спікер розповіла про деталі процесу електронного судочинства та його переваги. Перепоною для повноцінного запуску електронного суду, за її словами, можуть стати норми процесуальних кодексів, які передбачають подання документів у паперовому вигляді. Щоб електронний суд працював правильно, потрібно внести зміни, які дадуть змогу подавати документи винятково в електронні формі. Наразі ж разом із електронною версією потрібно подавати й оригінали на паперових носіях. Не виключено, що затримка з цифровізацією правосуддя полягає і в тому, що 5 мільйонів наших громадян не мають доступу до інтернету, а низька технічна грамотність співробітників не стимулює їх відкривати сторінку електронного суду у віддалених районних судах.

Як зазначив Микола Ліхачов, провідні європейські банки — приміром, швейцарські чи люксембурзькі — є більш консервативними у своїх підходах до інтернет-банкінгу й не надають і половини тих послуг, які вже пропонують українські банки.