ВП ВС вказала на юрисдикцію спору про стягнення інфляційних із божника, який перебував у процедурі банкрутства

Спір із приводу зобов’язання зі сплати інфляційних та річних процентів, який є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, підлягає розгляду в тому судочинстві, що і спір за основним зобов’язанням.

На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 жовтня 2023 року у справі № 366/203/21, в якій вирішувала питання щодо того, суд якої юрисдикції має розглядати справу стосовно стягнення з боржника, який перебував у процедурі банкрутства, інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми за договорами позики.

Обставини справи

У січні 2021 року фізична особа — кредитор звернулася в районний суд із позовом до господарського товариства, в якому просила стягнути з останнього інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми за договорами позики.

Зокрема, позивач зауважував, що протягом 10 років ВАТ не виконувало свої зобов’язання за двома договорами позики, що призвело до знецінення коштів.

У 2011 році господарським судом порушено справу про банкрутство ВАТ та запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Районний суд, рішення якого залишив у силі апеляційний суд, задовільнив позов фізичної особи та стягнув на його користь інфляційні втрати за договорами позики, а також 3 % річних.

Велика Палата Верховного Суду скасувала прийняті рішення та закрила провадження у справі з підстав порушення правил юрисдикції.

Висновки Великої Палати ВС

ВП ВС вказала, що справу належить розглядати господарським судом, а не в порядку цивільного судочинства.

Зокрема, встановлено, що господарський суд відкрив провадження у справі про банкрутство ВАТ, в межах якої до реєстру вимог кредиторів внесені вимоги позивача за договорами позики. У межах справи про банкрутство погашено заборгованість за вказаними договорами і закрито провадження у справі про банкрутство.

ВП ВС зазначила, що спір щодо зобов’язання зі сплати інфляційних втрат і річних процентів, який є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного та поділяє його долю, підлягає розгляду в порядку того судочинства, що і спір за основним зобов’язанням.

З огляду на це Велика Палата ВС виснувала, що заявлені позивачем акцесорні вимоги про стягнення 3 % річних та індексу інфляції, нараховані за період, коли у провадженні господарського суду перебувала справа про банкрутство товариства, що закінчилося відновленням платоспроможності боржника, необхідно розглядати за правилами господарської юрисдикції в позовному порядку відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та ч. 2 ст. 7 КУзПБ.

Читайте також: Чому реформа корпоративного
управління державних підприємств є
важливою саме зараз — Олексій Мовчан