VII Міжнародний форум із захисту бізнесу розпочав роботу: бізнес в умовах війни – виклики та рішення

Сьогодні розпочав роботу VII Міжнародний форум із захисту бізнесу, генеральний партнер – адвокатське об’єднання AVER LEX, стратегічний партнер – GRACERS, також партнерами стали: ЮК «Амбер», АО «Вдовичен та Партнери», АО LES, Mitrax, ЮК RIYAKO & PARTNERS, АО «Шкребець і Партнери».

Відкрила форум сесія «Бізнес в умовах війни», модерувала яку Ольга Просянюк, керуючий партнер АО AVER LEX.

Учасники сесії:

• Раїса ХАНОВА, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду;
• Володимир ЛЕПУШИНСЬКИЙ, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України;
• Роман ВАЩУК, бізнес-омбудсмен України (Рада бізнес-омбудсмена);
• Алла МАКСИМЕНКО, директор юридичного департаменту Антимонопольний комітет України;
• Олексій МЕНІВ, партнер АО Shkrebets & Partners, Attorney Partnership;
• Юлія ОСМОЛОВСЬКА, директор київського офісу GLOBSEC, виконавчий директор, член правління ГО «Інститут безпеки Східної Європи» (Eastern Europe Security Institute);
• Віталій БЄЛІКОВ, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта»;
• Олена БІЗЯЄВА, головний юрисконсульт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Те, що бізнес працює в умовах війни, підтвердили і початок сесії, коли оголосили хвилину мовчання, щоб вшанувати пам’ять Костянтина Шестопалова, нашого колеги протягом 16 років та воїна, і закінчення сесії, коли Олена Бізяєва, головний юрисконсульт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», говорячи про безпеку персоналу, висловила співчуття родині загиблого колеги.

Ольга Просянюк подякувала всім, хто, попри тривогу вранці, прийшов вчасно і долучився до роботи, в тому числі онлайн:

“Я впевнена, що ми переможемо, ми маємо бути мужніми, сильними і рухатися вперед”.

 

Податкові спори

Раїса Ханова, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розпочала доповідь роздумами про те, що означає захист бізнесу сьогодні:

“Належне правове регулювання поставила б на перше місце. Бізнес має почувати себе спокійним тоді, коли є правила – чіткі, прозорі і врегульовані”.

Говорячи про захист у  суді, пані Раїса Ханова відзначила, що завтра мине 5 років від початку процесуальної діяльності Верховного Суду в новому форматі, вона привітала з цим і зауважила, що із завданнями впорались.

Також спікер навела дані про результати роботи:

• закінчили розгляд 110 660 справ (на 1 грудня) – нечувана цифра для світу;
• впродовж цього року отримали понад 17 тисяч касаційних справ, це менше, ніж у попередні роки, але більше, ніж у 2019 році.

Минулого тижня Суд провів 81 судове засідання в режимі відеоконференцій. Ця практика почалась ще з ковіду. “Тож ми все можливе робимо, щоб здійснювати правосуддя”, – зазначила пані Раїса Ханова.

За її даними, на користь бізнесу вирішується 70% спорів, 30% – на користь податківців і тільки 7% спорів після апеляційного адміноскарження доходять до Верховного Суду.

Раїса Ханова зазначила, що у них на розгляді є 146 санкційних справ, але поки що вона не має права про них говорити більш детально.

Розвиток економіки в часи війни

Володимир Лепушинський, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України, розповів про те, як в НБУ бачать розвиток економіки:

“Після деокупації значної території України економіка почала відновлюватись, але на рівні нижчому, ніж до війни. Удари по енергетиці не минули для економіки без наслідків, бізнес зазначає, що питання електрозабезпечення – це перше, що заважає працювати. Бізнес, звісно, адаптується, але втрати у відновленні є”.

Пан Володимир зауважив, що є уповільнення в економічній активності, на цьому фоні також є ажіотажний попит на енерготовари.

“Перебої з електрикою вплинули і на ринок праці – зараз знову більше шукачів роботи, ніж відкритих вакансій”.

У принципі, зауважив спікер, ситуація схожа на ту, що ми закладали в жовтневий прогноз.

Із позитивного: незважаючи на високу інфляцію, вона перестала прискорюватись – зараз на рівні жовтня.

Пан Володимир зазначив, що наразі міжнародна допомога закриває потреби держбюджету і допомагає поповнювати міжнародні резерви. Завдяки цьому вони зараз вищі, ніж до 24 лютого 22 року.

“Верстат для підтримки бюджету включати не будемо”, – заспокоїв представник Нацбанку.

 

Бізнес і податківці

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України (Рада бізнес-омбудсмена), також зауважив здатність економіки відновлюватись під час війни.

Він наголосив, що потрібно не наробити шкоди ручним керуванням економікою під час війни:

“З одного боку, зрозуміла централізація певних ресурсів, з іншого – збільшення ручного контролю і вимкнення успішних  автоматизованих процесів може приводити до збоїв”.

За спостереженнями пана Романа, відновлення роботи фіскальних органів влітку ознаменувались поверненням давніх проблем. Якщо  перші місяці зверннення стосувались нових партнерів і релокації, то в липні – серпні вже 2/3 питань були щодо податкової.

Пан Роман Ващук розповів, що наразі подвоєна частота зустрічей з податковою, але “є враження, що це наша паліативна робота”.

Також Рада проводить спільні з податківцями вебінари, щоб запобігати проблемам. Щодо блокування податкових накладних – Рада розпочала розслідування цього питання. Спікер попросив бізнес пройти опитування на Facebook-сторінці Ради.

 

АМКУ та бізнес

Алла Максименко, директор юридичного департаменту Антимонопольного комітету України, почала доповідь з того, що нагадала про головне питання, яке зараз вирішує Комітет, – захист прав споживачів, суб’єктів господарюванні і інформації, яка є в АМКУ. З початком широкомасштабного наступу АМКУ призупинив перебіг строків подання інформації, враховуючи ситуацію з війною. Водночас, коли ситуація в Києві та області покращилась, Комітет поновив розгляд заяв, в т.ч.  заяв на концентрацію.

За словами пані Алли, бізнес зараз активно звертається до АМКУ. Спікер зазначила, що серед реакцій Комітет може надавати рекомендації – це більш м’які заходи. Виконання рекомендацій призводить до того, що суб’єкт уникає штрафних санкцій. Більш жорсткий варіант – накладення штрафів.

“Ми дуже зважено і обережно підходимо зараз до визначення розмірів штрафів”, – зауважила пані Максименко.

Також з останньої практики Алла Максименко навела рішення Господарського суду, який залишив рішення АМКУ без змін. Рішення стосувалось компанії – виробника рідкого хлору, яка безпідставно відмовлялась продавати хлор водоканалам.

Післявоєнна відбудова

Доповідь Олексія Меніва, партнера АО «Шкребець і Партнери», була вкрай актуальною, цей висновок можна зробити з огляду на кількість запитань із залу, які поставили спікеру. Хоча, відверто кажучи, всі доповіді мали відгук у глядачів.

Пан Олексій Менів поставив насамперед питання виділення / продажу / надання у користування земельних ділянок як вкрай актуальне для Харкова, міста-мільйонника, яке найбільш постраждало від війни: “Процедур щодо землі швидких і ефективних немає.  Потрібно, щоб повернулись люди і інвестори.

У нас 150  тисяч сімей лишились без житла, щоб вони повернулись до Харкова, людям потрібно десь жити, а для цього забудовникам треба швидко виділити землю”.

Списання заборгованості  у різних сферах і контекстах – це наступне питання, яке має вирішуватись і яке порушив пан Олексій. На прикладі боргів за комунальні послуги він довів, чому необхідні законодавчі зміни:

“Немає законодавчого механізму для списання боргів населення. Це актуально для мільйонного міста, де місячні обороти за комунальні послуги обчислюються мільярдами гривень.  Якщо надавачі комунальних послуг будуть просто прощати борги споживачам, то для них буде виникати податок на безоплатне отримання блага 18% +1.5% військового збору.

Якщо комунальне підприємство не дотримається процедури прощення боргу (повідомлення споживача належним чином), то таке підприємство стає податковим агентом свого споживача і зобов’язане за нього заплатити податок на додатково отримане благо”.

 

Бізнес і Європа

Юлія Осмоловська, директор київського офісу GLOBSEC, виконавчий директор, член правління ГО «Інститут безпеки Східної Європи» (Eastern Europe Security Institute), розповіла про пришвидшення інтеграції з європейським ринком. Пані Юлія почала з історії, як косметична компанія, яка працювала в Україні, після знищення складів вийшла на міжнародний ринок. З травня до вересня вона вже має понад 20 міжнародних контрактів.

“Ми переживаємо дуже трагічні часи, але можна подивитись по-іншому на свій бізнес”, – зауважила пані Юлія Осмоловська.

За статистикою, яку надала спікер, 83% переміщеного бізнесу за кордон – це переміщення в ЄС. Переваги: стабільні і зрозумілі умови ведення бізнесу. Мінуси: наявність конкурентів, високі податки і висока заробітна плата.

“90% українських бізнесменів вважають, що ми здатні конкурувати з європейцями”.

Зараз відбувається підтримка українського бізнесу на двох рівнях. Макрорівень – проведення переговорів щодо Угоди про оцінку відповідності і прийнятності промислових продуктів України на ринках ЄС, асоціація України в європейський фіскальний митний союз, переговори щодо участі України в спільному ринку ЄС, також було скасовано на рік усі мита і призупинено антидемпінгові розслідування щодо української сталі.

“Витіснення російських товарів українськими – процес стійкий. Санкції, які запроваджують проти росії, буде дуже важко скасувати. Це головне”, – наголосила пані Юлія.

На моральному рівні, зазначає пані Юлія Осмоловська, відбувається несприйняття роботи з російським бізнесом. Бойкот міжнародних компаній, вихід з російського ринку зробили понад 1000 компаній. Це також створює можливості для українського бізнесу.

Укрпошта поспішає на допомогу

“Ми дійсно йдемо останніми, а приходимо першими після ЗСУ”, – Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ « Укрпошта», розповів про роботу компанії в умовах війни, а також про державну допомогу, на яку не всі звертають увагу попри необхідність побачити її.

Постанову КМУ № 305 про особливості роботи Укрпошти в умовах воєнного стану пан Віталій почав готувати вже 25 лютого, бо розумів, що не можна жити за правилами мирного часу під час війни.

Доручення уряду Укрпошті про безкоштовну релокацію бізнесу – це достатньо скандальна тема, бо Укрпошта за рахунок дивідендів, які мала сплатити держбюджету (не сплатила), забезпечувала релокацію бізнесу в дуже великих обсягах (пан Бєліков не назвав кількість з причин безпеки, проте зауважив, що мова йде навіть не про сотні). Це були не тільки  малі підприємства, але і великі металургійні і медичні підприємства.

“Держава надала допомогу бізнесу через Укрпошту. Бізнес отримав держдопомогу, але бізнес навіть не здогадується, що після війни постане питання щодо неї”, – наголосив пан Віталій.

 

Війна і відчуження майна

Олена Бізяєва, головний юрисконсульт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», розповіла про організацію майнових ресурсів, трудових ресурсів та безпеку під час війни.

Пані Олена зауважила, що відчуження майна може бути оплатне і безоплатне. Безоплатне – лише у держпідприємств. Оплатне поділяється на:

• передання  за договором – мобілізаційні завдання,
• примусове відчуження,
• військово-транспортний обов’язок.

Мобілізаційні завдання – зобов’язання щодо передання майна визначаються в договорі, договір має обмежуватись мобілізаційним завданням.

“Жоден із державних органів не наділений повноваженнями щодо примусу з укладання правочинів з підприємствами, якщо такі дії не передбачені мобілізаційним завданням”, – зауважила спікер.

Військово-транспортний обов’язок – є відповідне положення, але, зазначила пані Олена, нашої допомоги потребують не тільки військові формування (в розумінні законодавства), тому частково питання лишається за межами законодавчого регулювання.

Примусове відчуження стосується лише майна у приватній чи комунальній власності, це має бути індивідуально визначене майно і воно має бути оцінене професійним оцінювачем. Відшкодування може бути до підписання акта про передання майна або після. Головне, на що потрібно звернути увагу, – це відповідність особи, яка приймає рішення про примусове відчуження.

Також пані спікерка розповіла про пільги під час орендування державного і комунального майна, які існують на час війни.

Окреме питання – це взаємодія з контрагентами. Due diligence раніше, за словами пані Олени, полягав у питаннях “хто наш контрагент” і “який його економічний стан”.

“Після внесення змін до Кримінального кодексу щодо колабораційної діяльності ми розширили наші перевірки: економічний аналіз, санкційний аналіз, аналіз на зв’язок із державою-агресором і зв’язок з окупованими територіями”, – зазначила пані Бізяєва.

Іще один виклик воєнного часу – відсутність працівників на робочому місці. Пані Олена зауважила, що є різниця між дистанційною та надомною роботою. У випадку останньої є обв’язок роботодавця забезпечити умови праці для надомників.

Стосовно новели щодо відпусток пані спікер зазначила, що, на відміну від інших, соціальні відпустки не обмежуються (за винятком тих працівників, які працюють на об’єктах цивільної інфраструктури).

Якщо говорити про безпеку працівників, то, за словами Олени Бізяєвої, наразі є план дій,  з ним ознайомили всіх, вимагається дотримання усіх правил безпеки, які є на випадки ракетних атак, наближення російських військових.