Відшкодування збитків унаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних крізь призму нової практики ВС: спецдоповідь Ірини Фролової-Гутарової

У Києві продовжує свою роботу XI Щорічний форум юрисконсультів, організований видавництвом «Юридична практика». У рамках програми форуму зі спеціальною доповіддю виступила менеджер департаменту претензійно-позовної роботи ТОВ «ДТЕК Енерго» Ірина Фролова-Гутарова. Її виступ був присвячений відшкодуванню збитків унаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних крізь призму нової практики ВС.

Навівши приклади кейсів із практики, пані Ірина рекомендує колегам звернути увагу на такі судові прецеденти:

• постанова від 12.03.2018 № 918/216/17 ВС, в якій Касаційний господарський суд дійшов  висновку, що відшкодування збитків у вигляді неотриманого покупцем ПК не перебуває в площині господарсько-правових відносин;
• постанова від 03.08.2018 № 917/877/17 КГС ВС, згідно з якою в разі порушення контрагентом обов’язку щодо реєстрації ПН належним способом захисту покупця є позов про відшкодування збитків.

Водночас невиконання умов договору про реєстрацію ПН не є порушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції (постанови ВС у справах № 908/3565/16 від 02.05.2018, № 917/799/17 від 10.05.2018, № 913/272/18 від 07.02.2019).

Порушення умов договору щодо реєстрації ПН/РК може бути підставою для стягнення штрафу, визначеного договором, а не збитків, стягнення яких заявлено в позові (постанова ОП ВС КГС № 916/334/22 від 07.06.2023 + рішення від 07.08.2023  № 916/2334/23 ГС Одеської області; рішення від 10.08.2023 № 910/6107/23 Господарського суду м. Києва).

Також спікерка навела приклад постанови від 05.06.2019 № 908/1568/18 ВС. У цьому рішенні Велика Палата дійшла висновку, що позовна вимога покупця про зобов’язання продавця здійснити реєстрацію ПН не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.

Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов’язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Отже, роблячи висновки на основі вищезгаданих кейсів, cпікерка дає такі рекомендації:

• стягувати саме збитки, а не штраф, незважаючи на складність доказування;
• стежити за правозастосуванням, адже позиція щодо штрафів має тенденцію до пом’якшення;
• передбачати в договорах умови оплати, за якими 20% від ціни товару сплачується після надання зареєстрованої ПН/РК.

Переходячи до інших кейсів щодо строків формування податкового кредиту, Ірина Фролова-Гутарова рекомендує передусім звернути увагу на такі законодавчі зміни:

1. 01.01.2022 набрав чинності ЗУ № 1914-IX, відповідно до якого:

• строк, протягом якого покупець може включити до ПК суми ПДВ, зменшено з 1095 к.д. до 365 к.д. з дати складання ПН/РК (Ст. 198.6 ПКУ);
• ПН/РК, які зареєстровані в ЄРПН та до набрання чинності ЗУ № 1914-IX та протягом 1095 к.д. не були включені до ПК, включаються до ПК протягом 365 к.д. з дати набрання чинності цим законом, але не пізніше від 1095 к.д. з дати складення (п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);
• у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН перебіг строків формування ПК переривається на період такого зупинення.

2. 01.08.2023 року набрав чинності ЗУ № 3219-ІХ, згідно з яким:

• виключено ст. 102.9 ПКУ: на період дії воєнного стану зупинялись більшість податкових строків;
• змінено п. 69.9 підроз. 10 розділу ХХ ПКУ: тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролювальних органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством.

Цитуючи кейси з практики, спікерка навела приклад постанови від 19.07.2023 № 904/4757/22 Центрального АГС, за якою «суд враховує, що згідно зі ст. 198.6 ПКУ строк у 365 днів на час звернення позивача до суду не сплив, у зв’язку з чим позивач не втратив право на ПК, а тому й не зазнав реальних збитків».

Крім того, за постановою від 24.01.2023 № 918/377/22 Північно-західного АГС неправильним є ототожнення строку реєстрації ПН, передбаченого ст. 201.10 ПКУ, зі строком настання збитків у результаті втрати права на ПК за такими ПН. На момент звернення із зустрічною позовною заявою ТОВ не втратило право на ПК за ПН, а тому й не зазнало реальних збитків. Суд погоджується з висновком суду І інстанції, що позовна вимога про стягнення збитків є передчасною, оскільки на час звернення до суду з вимогою про стягнення збитків право позивача не порушено.

За постановою від 03.09.2021 № 916/1280/21 Південно-західного АГС «позивач мав право на ПК протягом 1095 к.д. з дати, коли повинна була бути складна коректна ПН на правильну суму. Саме з цієї дати у позивача виникло право на звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача збитків». Постановою від 22.12.2022 № 914/2524/21 Західний АГС встановив, що станом на дату слухання справи сплив строк 365 днів для реєстрації  ПН за договорами, у зв’язку з чим позивач втратив право на ПК.

Отже, підсумовуючи ці кейси, спікерка звертає увагу на те, що право на ПК втрачається до спливу строків включення ПН до ПК у разі:

• анулювання статусу платника ПДВ;
• якщо 1095 днів для реєстрації ПН спливають раніше від строку для формування ПК;
• відмови в реєстрації ПН/РК.

За висновками з наведених вище кейсів пані Ірина дає такі рекомендації:

• сплив строків формування ПК = ЗБИТКИ;
• пам’ятайте про зупинення строків (війна – 524 к.д., зупинення реєстрації ПН);
• не забувайте про присічні обставини, пов’язані із настанням збитків;
• правильно рахуйте позовну давність.

Детальніше про ці та інші наведені судові кейси зі спеціальної доповіді спікерки можна дізнатися з особистої презентації за ЦИМ посиланням.